Справа № 373/1186/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8478/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Залеська А.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
30 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Демарчук Наталії Олександрівни, подану в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», на заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Залеської А.О., у справі №373/1186/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 26 березня 2007 року було укладено кредитний договір № K3PWGA15005570, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 25 806,79 доларів США строком до 26 березня 2017 року, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки в строки та порядку передбаченому кредитним договором. 31 жовтня 2016 року між банком та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору №K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, згідно якої сторони змінили валюту кредиту з доларів США на гривню, у зв'язку з чим увесь залишок кредитного боргу станом на 31 жовтня 2016 року було перераховано у гривню за курсом НБУ, що склало суму 317 900,28 грн., яка у п. 1.1 Додаткової угоди зазначена як сума отриманого кредиту, що надається 31 жовтня 2016 року на строк до 31 жовтня 2026 року з умовою повернення її частинами згідно графіку платежів. Відповідач у порушення умов договору не здійснював повернення кредитних коштів у строки та на умовах, передбачених договором з нарахованими відсотками, комісією та не сплачував інші обов'язкові платежі, а тому станом на 19 травня 2023 року має заборгованість у загальному розмірі 606 848,48 грн. З урахуванням викладеного, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 606 848,48 грн., з яких 235 542,07 грн. - заборгованість за кредитом, 223 417,20 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 147 389,37 грн. пеня за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання.
Заочним рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2023 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 228 717,07 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір в сумі 3 430,82 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Демарчук Н.О. , яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити такі вимоги, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за відсотками та комісією, оскільки сторони при укладенні кредитного договору досягнули всіх істотних умов договору, зокрема щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також сплати неустойки. При цьому, відхиливши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд першої інстанції повинен був самостійно встановити дійсний розмір заборгованості або зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №K3PWGA15005570, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредитні кошти у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 23 000,00 доларів США на споживчі цілі, а також 2 806,80 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за наданням фінансового інструменту у розмірі суми 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.6.2. даного договору. Договором визначено, що кредит надається на строк з 26 березня 2007 року по 26 березня 2017 року (а.с. 9-11).
З копії заяви на видачу готівки №22 від 27 березня 2007 року вбачається, що 27 березня 2007 року банк видав ОСОБА_1 23 000,00 доларів США згідно кредитної угоди від 26 березня 2007 року (а.с. 12).
05 березня 2015 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, за умовами якої сторони дійшли вирішили суму заборгованості, що виникла в період з дати надання ОСОБА_1 кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на пеню у розмірі 536,22 доларів США. Згідно графіку платежів, що міститься в додатку №1 до додаткової угоди №1 загальна залишкова сума боргу за кредитним договором становить 10 358,60 доларів США, яку позичальник повинен погашати частинами по 201,13 доларів США до 30 числі кожного місяця - до 30 листопада 2024 року включно зі сплатою щомісячних відсотків та комісії. Також за умовами додаткової угоди процентна ставка є змінною та визначена у сторону збільшення від певної дати та змінено штрафні санкції за невиконання грошового зобов'язання позичальником (а.с. 13-15).
31 жовтня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору № K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, за умовами якої сторони узгодили, що заборгованість за кредитним договором на дату укладання цієї додаткової угоди становить 12 646,88 доларів США, а саме: 9 360,34 доларів США поточна заборгованість за кредитом; 570,03 доларів США прострочена заборгованість за кредитом; 16,45 долари США поточна заборгованість за відсотками; 1 270,44 доларів США прострочена заборгованість за відсотками; 460,00 доларів США прострочена заборгованість за комісією; 1 032,62 дол. США пеня. Цією угодою сторони змінили валюту кредиту за договором з долара США на гривню за курсом НБУ (25,495951 грн. за 1,00 долар США). Після перерахунку заборгованість позичальника на дату укладення цієї додаткової угоди визначено в гривневому еквіваленті у сумі 317 900,28 грн., з яких: 238 650,77 грн. поточна заборгованість за кредитом; 14 533,46 грн. прострочена заборгованість за кредитом 419,41 грн. поточна заборгованість за відсотками; 30 784,83 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 11 728,14 грн. прострочена заборгованість за комісією; 263 27,63 грн. пеня (а.с. 16).
Водночас, згідно з п. 1.3 вказаної додаткової угоди банк списав позичальнику частину боргу у загальному розмірі 96 779,17 грн., з яких: за кредитом списано 27 519,16 грн.; за відсотками 31 204,24 грн.; за комісією 11 728,14 грн.; пеня 26 327,63 грн. (а.с. 16 зворот).
Відповідно до п. 1.4 вказаної додаткової угоди за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки в розмірі 18,00% річних у строк, зазначений в графіку погашення кредиту.
Згідно графіку погашення кредиту, що наведений у додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 31 жовтня 2016 року залишок заборгованості ОСОБА_1 на початок нового строку кредитування (30 листопада 2016 року) становив 228 717,07 грн. Вказану суму разом з нарахованими процентами ОСОБА_1 повинен сплатити у період з 30 листопада 2016 року по 01 жовтня 2026 року щомісячними платежами у розмірі 4 170,42 грн. (а.с.17-18).
Для виконання даного договору банк відкрив позичальникові рахунок № НОМЕР_1 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості (п.2 додаткової угоди № 2).
Згідно п.1.6. додаткової угоди № 2 у разі порушення позичальником строків по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, зазначених в договорі, позичальник за весь період неналежного виконання зобов'язань по сплаті плати за кредитом сплачує банку неустойку: в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом; в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених договором. Сплата позичальником штрафу здійснюється за кожен місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов'язання по сплаті плати за кредитом. у випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Банк обумовлює, що на період неналежного виконання позичальником зобов'язань по сплаті плати за цим кредитом, що включає в собі відсотки за користування кредитом та винагород, передбачених договором, здійснюється зменшення розміру плати за кредитом до суми фактично сплаченої позичальником. Також сторони узгодили, що у випадку прострочення позичальником виконання свого грошового зобов'язання терміном повернення кредиту вважається 1460 -й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом, починаючи з 1461 дня порушення, вважається простроченою (а.с. 18).
Відповідно до розрахунку АТ КБ «Приватбанк» у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором, яка станом на 19 травня 2023 року становить 606 848,48 грн., з яких 235 542,07 грн. - заборгованість за кредитом, 223 417,20 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 147 389,37 грн. пеня за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання (а.с. 3-8).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 228 717,07 грн. В задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по відсоткам та пені суд відмовив.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частиною 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало копії кредитного договору №K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, додаткової угоди №1 від 05 березня 2015 року та додаткової угоди №2 від 31жовтня 2016 року, а також розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому відображено розмір та порядок утворення заборгованості.
З розрахунку заборгованості за договором № K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, складеним у період дії додаткової угоди №2 до цього договору (з 31 жовтня 2016 року по 19 травня 2023 року), вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 31 жовтня 2016 року мав початковий кредитний борг у розмірі 228 717,07 грн., який не погашав у строки та розмірах, визначених в договорі у відповідності до графіку погашення кредиту, що є додатком №1 до додаткової угоди №2, підписаної сторонами. Всього в цей період ОСОБА_1 вніс лише три платежі по 250,00 грн. (востаннє 28 вересня 2018 року), які повністю зараховані на погашення пені.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 235 542,07 грн., що є більшою сумо ніж та, що визначена за суму наданого кредиту у додатковій угоді №2. При цьому АТ КБ «ПриватБанк» не надало суду обґрунтованих пояснень на підтвердження підстав виникнення додаткової заборгованості по тілу кредиту або ж доказів надання відповідачеві додаткових коштів.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що вимога АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 235 542,07 грн., що є більшою за суму, що була визначеназа додатковою угодою №2 від 31 жовтня 2016 року, є безпідставною та дійшов правильного висновку, що розрахунок заборгованості за договором №K3PWGA15005570 від 26 березня 2007 року, складений у період дії додаткової угоди №2 (з 31 жовтня 2016 року по 19 травня 2023 року), де початкова сума поточного кредиту (тіло кредиту) станом на початок розрахунку (31 жовтня 2016) становить 228 717,07 грн., а на день закінчення розрахунку (19 травня 2023 року) тіло кредиту визначено у сумі 235 542,07 грн., з яких: 125 247,18 грн. - залишок поточної заборгованості за кредитом та 110 294,89 грн. - залишок простроченої заборгованості за кредитом, не відповідає умовам кредитного договору, та у зв'язку з цим стягнув з ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту в сумі 228 717,07 грн., яка була погоджена сторонами у день укладання додаткової угоди №2 від 31 жовтня 2016 року та є неповернутою на день звернення до суду з цим позовом.
Відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості по відсоткам в сумі 223 417,20 грн. та пені в сумі 147 389,37 грн., оскільки він здійснювався, виходячи із суми кредиту 235 542,07 грн., що не була передбачена договором.
Крім того, з самого розрахунку заборгованості вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» нараховувало відсотки за кредитом станом на 19 травня 2023 року, що виходить за межі спеціального строку кредитування, вказаного в абз. 3 п. 1.6 додаткової угоди № 2 від 31 жовтня 2016 року, де передбачено, що при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, зазначених в графіку погашення кредиту понад 1460 днів (4 роки), щодо зобов'язань, строк яких не настав, терміном повернення кредиту вважається 1460 день з моменту виникнення порушення, заборгованість за кредитом, починаючи з 1461 дня порушення, вважається простроченою.
З того ж розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 взагалі не здійснював погашення кредиту починаючи з 31 жовтня 2016 року. А відтак, у АТ КБ «ПриватБанк» були відсутні достатні правові підстави для здійснення нарахувань процентів поза строком, що визначений вказаними положеннями кредитного договору.
Відповідно, є необґрунтованим і нарахування позивачем пені на визначену ним суму кредиту та процентів, що не відповідає умовам договору.
При цьому, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, представник АТ КБ «ПриватБанк» також не навів доводів на спростування таких висновків суду першої інстанції та не вказав на докази, якими підтверджується обґрунтованість та правильність наданих ним розрахунків заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та пені.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по тілу кредиту, що відповідає умовами кредитного договору в розмірі 228 717,07 грн. та відмовив в задоволенні вимог позивача про стягнення іншої частини заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по відсоткам та пені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга адвоката Демарчук Н.О., подана в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2023 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Демарчук Наталії Олександрівни, подану в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», залишити без задоволення.
Заочне рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 08 травня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді