П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26750/23
Головуючий в І інстанції: Скупінська О.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 07.12.2023 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Градовського Ю.М.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років: з 10.01.1990 року по 24.06.1991 року на посаді лікаря-дерматовенеролога у Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я сім'ї; з 03.02.2014 року по 10.10.2022 року на посаді лікаря-дерматовенеролога у Комунальному підприємстві «Одесфарм»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та нарахувати грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, які не підлягають оподаткуванню, згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років: з 10.01.1990 по 24.06.1991 на посаді лікаря-дерматовенеролога у Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я сім'ї; з 03.02.2014 по 10.10.2022 на посаді лікаря-дерматовенеролога у Комунальному підприємстві «Одесфарм». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, які не підлягають оподаткуванню, згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та додатково витребуваних судом апеляційної інстанції доказів, рішенням пенсійного органу № 155250017362 від 06.02.2023 року про призначення пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.01.2023 року з розрахунку страхового стажу 34 роки 2 місяці 28 днів (25.04.2023 року у зв'язку з уточненням даних в ЕПС з 30.01.2023 року для розрахунку пенсії позивача враховано її стаж 35 років 2 місяці 28 днів, пенсія з 30.01.2023 року призначена вперше).
16.03.2023 року позивач звернулась до ГУПФУ в Одеській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додано: довідка з місця роботи від 06.03.2023 року № 3-д; довідка про перейменування від 06.03.2023 року № 2-д.
За результатами розгляду вказаної заяви, ГУПФУ в Одеській області направлено позивачу лист від 30.03.2023 року, в якому зазначено, що за записами трудової книжки заявник з 10.01.1990 року по 24.06.1991 року працювала в Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я та з 03.02.2014 року по 10.10.2022 року в Комунальному підприємстві «Одесфарм», які не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, а тому, для призначення грошової допомоги підстави відсутні.
Одночасно вказаним листом позивача проінформовано, що для визначення права на пільгове обчислення періодів роботи з 01.08.1986 року та з 10.10.1988 року по 09.01.1990 року на посаді лікаря - дерматовенеролога в обласному/міському шкірно-венерологічних диспансерів відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» необхідно надати довідку про те, що заявник працювала з хворими на патології, зазначені в наказі Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.1995 року № 166 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб».
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV, в редакції на момент призначення позивачу пенсії) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Згідно п. 7-1 р. XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII, в редакції на момент призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 далі - Порядок № 1191, в редакції на момент призначення позивачу пенсії).
Згідно п.п. 2-7 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Для осіб, які мають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до страхового стажу для визначення права на виплату грошової допомоги зараховується час перебування таких осіб у складі збірних команд України, а також колишньої Української РСР.
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Тобто, для отримання грошової допомоги, при призначенні пенсії за віком, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, мають бути дотримані такі вимоги:
- особа має досягнути пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, зокрема, ч. 1 цієї статті встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років;
- на день досягнення пенсійного віку особа мала працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мати страховий стаж, зокрема, для жінок - 30 років, на таких посадах;
- особа до цього не отримувала будь-яку пенсію.
Згідно обставин даної справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV, - 60 років в 2022 році.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача та додатково отриманої судом апеляційної інстанції копії трудової книжки позивача з її пенсійної справи, ОСОБА_1 на день досягнення пенсійного віку працювала на посаді лікаря дерматовенеролога Комунального підприємства «Одесфарм» (дата призначення на посаду 03.02.2014 року, звільнена з займаної посади 10.10.2022 року).
Позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV з 30.01.2023 року.
З додатково наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 30.01.2023 року пенсію призначено вперше, до цього часу пенсію позивач не отримувала.
Згідно копії трудової книжки позивача та матеріалів її пенсійної справи позивач:
- 01.08.1986 року прийнята лікарем - інтерном в інтернатуру по дерматовенерології, 21.07.1987 року звільнена у зв'язку з закінченням інтернатури по дерматовенерології;
- 27.08.1987 року зарахована на посаду лікаря дерматовенеролога міської поліклініки;
- 10.10.1988 року переведена на посаду лікаря дерматовенеролога в міський шкірно-венерологічний диспансер, 09.01.1990 року звільнена за переведення в науково-медичний центр здоров'я сім'ї;
- 10.01.1990 року зарахована на посаду лікаря дерматовенеролога в Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я сім'ї, звільнена - 24.06.1991 року;
- 05.09.1991 року зарахована на посаду лікаря дерматовенеролога консультативної поліклініки, 31.01.2014 року звільнена за переведенням;
- 03.02.2014 року прийнята на посаду лікаря дерматовенеролога Комунального підприємства «Одесфарм», звільнена з займаної посади 10.10.2022 року.
З додатково наданих відповідачем матеріалів пенсійної справи позивача, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, колегією суддів встановлено, що при призначенні позивачу пенсії за віком з 30.01.2023 року враховано стаж її роботи 34 роки 2 місяці 28 днів, в тому числі:
- навчання: 01.09.1979-28.02.1981 - 1 р. 6 м., 01.09.1981-30.06.1986 - 4 р. 10 м.;
- лікар - інтерн в інтернатурі по дерматовенерології: 01.08.1986-21.07.1987 - 11 м. 21 дн.;
- робота на посаді лікаря дерматовенеролога: 27.08.1987-10.10.1988 - 1 р. 1 м. 14 дн., 11.10.1988-09.01.1990 - 1 р. 2 м. 29 дн., 10.01.1990-24.06.1990 - 5 м. 15 дн., 05.09.1991-31.12.2003 - 12 р. 3 м. 27 дн., 01.10.2004-31.01.2010 - 1 р. 7 м. 24 дн., 01.03.2010-31.01.2014 - 2 р. 0 м. 5 дн., 03.02.2014-28.02.2022 - 8 р. 0 м. 18 дн., 01.10.2022-10.10.2022 - 25 дн.
Згідно наданих відповідачем протоколів перерахунків, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про витребування, 25.04.2023 року у зв'язку з уточненням даних в ЕПС з 30.01.2023 року для розрахунку пенсії позивача враховано її стаж 35 років 2 місяці 28 днів.
Позивач звернулась до ГУПФУ в Одеській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до якої додано: довідка з місця роботи від 06.03.2023 року № 3-д; довідка про перейменування від 06.03.2023 року № 2-д.
Однак, за результатами розгляду вказаної заяви, ГУПФУ в Одеській області направлено позивачу лист від 30.03.2023 року, в якому зазначено, що за записами трудової книжки позивач з 10.01.1990 року по 24.06.1991 року працювала в Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я та з 03.02.2014 року по 10.10.2022 року в Комунальному підприємстві «Одесфарм», які не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, а тому, для призначення грошової допомоги підстави відсутні.
Аналогічні доводи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами відповідача, з огляду на викладене.
Згідно п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, до закладів та установ охорони здоров'я входять лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно -епідеміологічні заклади, діагностичні центри, найменування посад - лікарі та середній медичний профілактичні заклади особливого персонал (незалежно від найменування посад).
Крім того, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 385 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7180) до Переліку закладів охорони здоров'я входять:
1. Лікувально-профілактичні заклади:
1.1. Лікарняні заклади:
1.1.1. Багатопрофільні: госпіталь, госпіталь ветеранів війни, госпіталь (з поліклінікою), Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», дитяча басейнова лікарня на водному транспорті, дитяча лікарня (республіканська, обласна, міська, районна), дитяче територіальне медичне об'єднання, дільнична лікарня (у тому числі сільських, селищних, міських рад), лікарня (республіканська, обласна, центральна міська, міська, центральна районна, районна), лікарня на водному транспорті (центральна басейнова, басейнова, портова), лікарня на залізничному транспорті (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна, дитяча), лікарня нафтопереробної промисловості України, лікарня професійних захворювань, лікувально-діагностичний центр, медико-санітарна частина (у тому числі, спеціалізована), медична частина (медичний пункт) з'єднання, військової частини (навчального центру), медичний реабілітаційний центр, медичний центр (різного профілю), міська лікарня швидкої медичної допомоги, перинатальний центр зі стаціонаром, пологовий будинок (обласний, міський, районний), студентська лікарня (обласна, міська), територіальне медичне об'єднання, Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів, Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни, Заклад з надання психіатричної допомоги;
1.1.2. Однопрофільні: дерматовенерологічна лікарня, інфекційна лікарня, косметологічна лікарня, лікарня відновного лікування, онкологічний диспансер, отоларингологічна лікарня, офтальмологічна лікарня, протитуберкульозний диспансер, травматологічна лікарня, туберкульозна лікарня, фізіотерапевтична лікарня, шкірно-венерологічний диспансер;
1.1.3. Спеціалізовані: гастроентерологічний диспансер, дерматовенерологічна лікарня (у тому числі, дитяча), дитячий кардіоревматологічний диспансер, ендокринологічний диспансер, інфекційна лікарня (у тому числі, дитяча), кардіологічний диспансер, косметологічна лікарня, лікарня відновного лікування (у тому числі, дитяча), лікарсько-фізкультурний диспансер, онкологічний диспансер, отоларингологічна лікарня, офтальмологічна лікарня, протитуберкульозний диспансер, травматологічна лікарня, трахоматозний диспансер, туберкульозна лікарня (у тому числі, дитяча), фізіотерапевтична лікарня, центр з профілактики та боротьби зі СНІДом, центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, шкірно-венерологічний диспансер, центри медико-соціальної реабілітації дітей, тимчасовий спеціалізований шпиталь, центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям.
Колегія суддів також враховує, що до заяви про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV позивачем додані: довідка з місця роботи від 06.03.2023 року № 3-д; довідка про перейменування від 06.03.2023 року № 2-д.
Згідно довідки про перейменування від 06.03.2023 року № 2-д, 04.11.1996 року наказом Управління охорони здоров'я Одеського міського виконавчого комітету № 213 від 01.01.1997 року Міська госпрозрахункова консультативна поліклініка № 25 була перейменована у Міську госпрозрахункову консультативну поліклініку, згідно з рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2858-VI КП «Міська госпрозрахункова консультативна поліклініка» була реорганізована шляхом приєднання до Комунального підприємства «Одесфарм».
В довідці з місця роботи від 06.03.2023 року № 3-д зазначено наступне.
ОСОБА_1 зарахована в КП «Міська госпрозрахункова консультативна поліклініка» з 05.09.1991 року на посаду штатного лікаря-дерматовенеролога.
Посада лікаря передбачена переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909.
В 2013 році КП «Міська госпрозрахункова консультативна поліклініка» була реорганізована шляхом приєднання до Комунального підприємства «Одесфарм» відповідно до рішення Одеської міської ради від 19.02.2013 року № 2858-VI.
Структурний підрозділ «Медичний центр» комунального підприємства «Одесфарм» є лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я та підпорядковується Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради.
За наведеного правового регулювання, а також враховуючи інформацію, зазначену у вказаних вище довідках, колегія суддів відхиляє доводи відповідача та приходить до висновку, що періоди роботи позивача на посаді лікаря дерматовенеролога з 10.01.1990 року по 24.06.1991 року в Міжнародному науково-медичному центрі здоров'я та з 03.02.2014 року по 10.10.2022 року в Комунальному підприємстві «Одесфарм» підлягає зарахуванню до страхового стажу, що дає їй право на виплату грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Оскільки інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги відповідачем не зазначало, а зібраними по справі доказами підтверджено, що позивач працювала на посаді лікаря дерматовенеролога, була працівником охорони здоров'я та виконувала роботу, з якою законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», досягла пенсійного віку 60 років, на день досягнення пенсійного віку працювала лікарем та має страховий стаж більше 30 років на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому, останній підлягає зобов'язанню призначити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.
Разом з цим, вірно вирішуючи справу по суті позовних вимог, судом першої інстанції помилково не було враховано, що в матеріалах справи були відсутні документи щодо призначення позивачу пенсії за віком (зокрема, рішення пенсійного органу, інформації щодо стажу роботи, який врахований при призначенні пенсії), як і інформації про те, що позивач не отримувала пенсію, а також заява позивача про виплату наведеної вище допомоги.
В суді першої інстанції позивачем заявлялось клопотання про витребування довідки про не отримання пенсії, однак, фактично вказане клопотання не розглянуто судом першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що наведені вище докази мають визначальне значення при вирішенні даної справи з урахуванням спірних правовідносин щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи доводи учасників справи в обґрунтування заявлених вимог, колегією суддів витребувано від ГУПФУ в Одеській області:
- копію пенсійної справи ОСОБА_1 ;
- копію рішення/протоколу про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком;
- інформацію та відповідні підтверджуючі докази щодо стажу роботи, який врахований при призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- копію заяви ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV;
- інформацію, коли вперше ОСОБА_1 призначено пенсію (вид пенсії, період виплати).
Зібраними судом апеляційної інстанції по справі доказами підтверджено, що у спірному випадку позивачем дотримані умови, за яких надається грошова допомога відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону № 1058-IV.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із доповненням його мотивувальної частини обставинами встановленими судом апеляційної інстанції та висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки таких обставин.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - змінити.
Доповнити мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року обставинами встановленими судом апеляційної інстанції та висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки таких обставин, які викладені у постанові суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 09.05.2024 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька