П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 490/12223/23
Перша інстанція: суддя Шолох Л.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Горояна Рафаєля Ваагні на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2024р. по справі за адміністративним позовом Горояна Рафаєля Ваагні до Державної служби України з безпеки, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області на транспорті про скасування постанови,
У грудні 2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, у якому просив скасувати постанову за №000695 від 27 листопада 2023р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у листопаді 2023р. відносно нього начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Золотарьова С.Б. було прийнято постанову за №000695, якою позивача у справі про адміністративне правопорушення визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 51 000грн..
Позивач зазначив, що він не є вантажовідправником в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт». Також вказав на те, що уповноважена особа керівник (директор) ТОВ «Явкино Холдинг» є ОСОБА_2 , а тому позивачу не зрозуміло чому саме його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2024р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова є правомірною та такою, що прийнята відповідачем в межах та на підставі чинних норм законодавства, оскільки саме позивач є уповноваженою особою вантажоперевізника ТОВ «Явкино Холдинг» у даних правовідносинах. При цьому, суд першої інстанції вважав, що про дату та час розгляду відповідачем справи ТОВ «Явкино Холдинг» було повідомлено належним чином, що у свою чергу надавало можливість директору (керівнику) цієї юридичної особи з'явитися до відповідача.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 26.10.2023р. транспортний засіб DAF НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 трасою Кропивницький - Одеса на підставі товаро-транспортної накладної за №171 від 26.10.2023р. здійснював перевезення кукурудзи.
26.10.2023р. та посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення від 19.10.2023р. за №43/В та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Відповідно до довідки про здійснення габаритно-вагового контролю від 26.10.2023р. було зважено автомобіль (тягач) DAF FT XF 105 НОМЕР_1 причіп марки WIELTON NW3 реєстраційний номер НОМЕР_2 , за результатами якого встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме встановлено навантаження на одинарну вісь - 14,1т при нормативно допустимих 11,5т (відсоток перевищення 22,6%), навантаження на строєну вісь - 36,2т при допустимих 24т (50,83% перевищення), перевищення загальної маси склало 43,37% (57,35т фактичної ваги при допустимих 40т).
На підставі чого, Укртрансбезпека складено Акт за №АР 017694 від 26.10.2023р., яким встановлено перевезення кукурудзи вказаним транспортним засобом здійснювалося з порушенням вимог п.22.5 ПДР.
В подальшому, на адресу ТОВ «Явкино Холдинг» (вантажоперевізник згідно ТТН) відповідачем направлено повідомлення про розгляду справи, який було призначено на 27.11.2023р. з 10:00год. до 14:00год.
Вказане повідомлення відповідачем направлено на адресу ТОВ «Явкино Холдинг», вказану ним у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, що підтверджується списком відправлень 8.11.2023р. (номер відправлення 0600059023893).
Це поштове відправлення вручено ТОВ «Явкино Холдинг» за довіреністю 16.11.2023р..
Вказане підтверджуєте, шо позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи відповідачем, однак як свідчать матеріали справи на запрошення до відповідача не прибув.
За результатами розгляду справи, 27.11.2023р. в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Золотарьова С.Б. прийнято Постанову за №000695, якою ОСОБА_1 (уповноважена особа ТОВ «Явкино Холдинг») визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 51 000грн..
Відповідно до вказаної постанови, 16.10.2023р. о 17:16год. на а/д 14-14 Одеса Мелітополь (км.21+434м) був проведений габаритно-ваговий контроль б/з DAF НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН №471 від 26 жовтня 2023р., що не відповідає фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-вагові параметри понад 30%.
Позивач вважає вказану постанову протиправною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача, з урахування підстав, за якими позивач пов'язує її протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 5.04.2001р. за №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ).
Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст.3 Закону №2344-ІІІ).
Згідно ч.4 ст.6 Закону №2344-ІІІ, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою КМУ від 8.11.2006р. за №1567 (надалі - Порядок №1567).
За правилами п.2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Положеннями п.4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Отже, саме на відповідача покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За правилами ст.5 Закону №2344-III, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
У відповідності до ст.6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з п.14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до абз.2 п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Положеннями ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Однак перелік документів, визначений ст.48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020р. у справі №820/4624/17 зазначив, що аналіз положень ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте вказано на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, в силу приписів абз.17 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несе саме автомобільний перевізник.
Згідно із статтею 1 Закону №2344-III:
- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
- вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Окрім того, положеннями ст.33 Закону №2344-III передбачено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Тобто, відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст.1 ПДР України.
Як вбачається із матеріалів справи, що позивач не заперечує та не оскаржує висновків, які встановлені в актах перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в частині встановлення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.
Доводи апелянта щодо протиправності спірної постанови зводяться до того, що позивач не є відповідальною особою за вищевказане правопорушення, оскільки керівником (директором) ТОВ «Явкино Холдинг» є ОСОБА_2 та відповідно відносно нього і мала бути прийнята спірна постанова.
Так, судова колегія зазначає, що у товарно-транспортній накладній повинні міститися відомості про повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) автомобільного перевізника, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення.
Вказані відомості зазначає вантажовідправник, оскільки саме він в розумінні вимог закону вважається особою, відповідальною за оформлення товарно-транспортної накладної.
Як вбачається із ТТН за №171 від 27.10.2023р., що вантажовідправником є ТОВ «Явкино Холдинг», що також відображено в актах про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Отже, під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у фахівців відповідача була наявна інформація щодо автомобільного перевізника.
Як вбачається із наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - ТОВ «Явкино Холдинг».
При цьому, ОСОБА_2 є керівником (директором) юридичної особи, який може вчиняти дії від імені юридичної особи - ТОВ «Явкино Холдинг», у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що саме позивач є уповноваженою особою ТОВ «Явкино Холдинг» та саме він несе відповідальність як власник юридичної особи.
Що стосується посилань апелянта на неналежне повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення та про необхідність направлення повідомлення про дату та час розгляду справи відповідачем на адресу реєстрації місця проживання позивача, то судова колегія зазначає наступне.
По-перше, як вбачається із матеріалів справи, що повідомлення-запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за №87432/33/24-23 від 8.11.2023р. було направлено відповідачем на офіційну адресу вантажоперевізника, зазначеного в ТТН, а саме: ТОВ «Явкино Холдинг» - вул.Богдана Хмельницького, 30/10, кв.2А, м.Київ, 01054, рекомендованим поштовим відправленням за №0600059023893. Вказане поштове відправлення було вручено за довіреністю - 16.11.2023р., а розгляд справи було призначено на 27.11.2023р.. Тобто, судова колегія вважає, що посилання апелянта на неналежне повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення спростовується матеріалами справи.
По-друге, що судова колегія вважає необґрунтованими доводи позивача про необхідність направлення повідомлення про дату та час розгляду справи відповідачем на адресу реєстрації місця проживання позивача, оскільки вантажовідправником є юридична особа ТОВ «Явкино Холдинг», уповноваженою особою якої є саме позивач.
Окрім того, судова колегія зазначає. Що про дату та час розгляду відповідачем справи ТОВ «Явкино Холдинг» було повідомлено належним чином, що у свою чергу надавало можливість директору (керівнику) цієї юридичної особи з'явитися до відповідача. Однак, цього зроблено не було.
З урахуванням встановлених під час апеляційного розгляду обставин та фактів, судова колегія дійшла висновку, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв в межах та на підставі діючих норм законодавства.
Враховуючи усе вищевказане, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки відсутні законні підстави для задоволення таких вимог.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2024р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко