09 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8787/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року (суддя Голобутовський Р.З.) у справі №160/8787/20 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №160/8787/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20 було частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області та:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 38/03-10/19 від 24.04.2019 про відмову у поновленні виплати пенсії по інвалідності 3 групи в розмірі пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області вирішити питання про поновлення пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Рішення суду набрало законної сили 10.11.2020.
12.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі №160/8787/20, в якій заявник просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20.
Заява фактично обгрунтована невиконанням відповідачем рішенням суду протягом тривалого строку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у задоволенні заяви про встановлення судового контроля за виконанням рішення відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в силу приписів статті 382 КАС України встановлення судового контролю за виконанням суб'єктом владних повноважень - відповідачем рішення суду є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. Дослідивши зміст поданої заяви, суд вказав на те, що вона не містить достатніх аргументів на переконання необхідності
вжиття таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю. З цих підстав та враховуючи те, що заявником доказів в підтвердження наміру відповідача на умисне ухилення від виконання судового рішення не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заявника щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Позиція позивача фактично полягає в тому, що до теперішнього часу зобов'язальне рішення суду, яке ухвалено на його користь, залишається не виконаним, що, за його позицією, свідчить про необгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, якою відмовлено у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
В силу приписів ст..129-1 Конституції України, ст..13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов'язковим для виконання.
При цьому, для цілей застосування ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов'язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст..382 КАС України).
Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
З огляду на положення вказаної норми процесуального права суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням того, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що прямо передбачено ст..129-1 Конституції України, і такі повноваження суду запровадженні з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
У спірному випадку суд першої інстанції зазначив, що рішення суду, яке набрало законної сили, в силу приписів ст.129-1 Конституції України, ст.ст.14, 370 КАС України, є обов'язковим для виконання.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю не було встановлено того, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створював перешкоди для виконання такого рішення чи умисно ухилявся від його виконання.
З приводу таких висновків суду першої інстанції слід зазначити те, що загальний порядок виконання судових рішень, який встановлено Законом України «Про виконавче провадження», не позбавляє суд права встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, не залежить від наявності відкритого виконавчого провадження та від його результатів.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем було ініційовано примусове виконання рішення суду. Так, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бикова А.В. від 18.02.2021 відкрито виконавче провадження №64513176.
Постановами виконавців Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.04.2021 та від 16.11.2022 на відповідача накладені штрафи за невиконання рішення суду.
25.11.2022 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міхіною О.І. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №64513176.
Виконавцем вказано, що боржником рішення суду не виконане, а тому державним виконавцем відділу було направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено, рішення без участі боржника виконати неможливо, тому керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем зазначено, що виконавче провадження підлягає завершенню.
Отже, ініційоване позивачем примусове виконання рішення суду в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», не призвело до позитивного результату, а зобов'язальне рішення суду, ухвалене на користь позивача, залишається не виконаним до теперішнього часу.
Крім цього, суд першої інстанції не надав належної оцінки причинам, з якими відповідач пов'язував не виконання рішення суду станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю.
Так, 04.12.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано позивачу лист за №60543-48338/А-01/8-0400/23, в якому повідомлено, що з метою виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20, управлінням повторно направлені листи від 24.11.2023 №0400-010309-6/188233 до Департаменту соціальної політики Харківської міської ради, від 20.10.2023 №0400-010309-6/106909 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про надання архівної пенсійної справи. Враховуючи викладене, повернутись до виконання рішення суду від 08.10.2020 у справі №160/8787/20 буде можливо після отримання пенсійної справи ОСОБА_1 .
Отже, протягом більше трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду відповідач не виконує рішення суду у спосіб, який таким рішенням визначено, і мотивами такого не виконання, як вбачається з вказаного листа, є необхідність витребування пенсійної справи.
З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що такі підстави невиконання рішення суду, при цьому протягом такого тривалого часу, не можливо визнати розумними, оскільки витребування пенсійної справи з одного пенсійного органу до іншого не потребує значного часу.
Отже, вказане свідчить про те, що відповідач не вжив усіх необхідних заходів для виконання рішення суду, що призводить до того, що зобов'язувальне рішення суду залишається бездієвим на шкоду позивача.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у спірному випадку наявні підстави для встановлення судового контролю, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою зобов'язати відповідача протягом 10-ти днів з дня отримання цієї постанови подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №160/8787/20 - скасувати та прийняти нову постанову.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 10-ти днів, з дня отримання цієї постанови суду, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по справі №160/8787/20.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, які визначено ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 09.05.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк