08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 188/371/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року у справі №188/371/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України; Військової частини НОМЕР_1 ; полковника ОСОБА_2 про скасування акту службового розслідування,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору.
Вказаною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали надіслана скаржникові в її електронний кабінет, як зареєстрованому користувачу ЄСІТС та доставлена 01.05.2024 о 02:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
06.05.2024 року до суду від скаржника надійшла заява про сплату судового збору на суму 2422,40 грн та заява про поновлення процесуального строку.
В обгрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду, скаржник зазначає, що подала апеляційну скаргу в межах строку апеляційного оскарження до Дніпровського апеляційного суду, який ухвалою від 06.03.2024 року вказану апеляційну скаргу повернув як помилково подану. Після цього скаржник звернулася з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду. Вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали суду пропущений з поважних причин, оскільки між ухвалою Дніпровського апеляційного суду та зверненням позивача до Третього апеляційного адміністративного суду пройшло лише 8 днів.
Суд вважає, що вказані скаржником обставини не є поважними, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини “Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії” визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримала копію оскаржуваної ухвали суду разом з повернутими матеріалами позову 20.02.2024 року у приміщенні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.17).
Відтак, останнім днем апеляційного оскарження в даному випадку є 06.03.2024 року (середа).
26.02.2024 року скаржником подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду. Проте ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.03.2024 року вказана апеляційна скарга повернута скаржникові як помилково подана до Дніпровського апеляційного суду (а.с.18, 33-34).
З тексту адміністративного позову вбачається, що його подано в порядку КАС України, ухвала Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16.02.2024 року прийнята також в порядку КАС України з роз'ясненням права її оскарження в порядку та строки, передбачені ст.293-297 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку та способу подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
До Третього апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга подана скаржником 14.03.2024 року, тобто поза межами 15-денного строку апеляційного оскарження ухвали суду.
Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Перес де Рада Каванілес проти Іспанії” зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак вказані скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року у справі №188/371/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко