08 травня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3878/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 160/3878/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.12.2022 до 31.12.2022; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену абзацом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.12.2022 до 31.12.2022, з урахуванням виплачених сум.
Позивачем 03.10.2023 року подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та документи на підтвердження витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу суму у розмірі 2000 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та адвокатом Шиловим В.Ю. укладено договір про надання правової допомоги № 7 від 30.01.2023.
Пунктом 1.1. Договору встановлено, що за умовами цього договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги № 7 від 30.01.2023 передбачено, що ціна послуг адвоката зазначається у додатковій угоді. Вартість та кількість наданих послуг адвокатом визначається в акті наданих послуг і клієнт повинен сплатити таку вартість протягом 1 дня з моменту укладання акту.
Згідно з пунктом 1 додаткової угоди від 30.01.2023 до договору № 7 від 30.01.2023 клієнт доручає, а адвокат бере на себе обов'язок підготувати, подати та супроводжувати позовну заяву в інтересах клієнта до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо не нарахування та невиплати частини грошового забезпечення за грудень 2022 року та зобов'язання військової частини нарахувати і виплатити таке грошове забезпечення.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 30.01.2023 до договору про надання правової допомоги № 7 від 30.01.2023 сторони домовились, що вартість послуг адвоката становить 5000,00 грн. Ця сума повинна бути сплачена на рахунок адвоката, який вказано у розділі «Реквізити» протягом 2 діб з дня ухвалення рішення суду на користь позивача. У вартість послуг входять усі дії, які адвокату необхідно буде вчинити під час підготовки, подання та розгляду позову.
В акті про надані послуги від 03.10.2023 до договору про надання правової допомоги № 7 від 30.01.2023 сторони підтвердили, що адвокатом Шиловим В.Ю. надано послуги, пов'язані з підготовкою позову та участю у справі, а клієнтом ( ОСОБА_1 ) їх прийнято.
У акті від 03.10.2023 року наведено перелік та вартість послуг адвоката на загальну суму 5000,00 грн:
1. ознайомлення з документами, що стосуються проходження служби ОСОБА_1 та ознайомлення із законодавством, що стосується проходження військової служби, соціального захисту військовослужбовців (1000,00 грн);
2. підготовка та направлення двох запитів до Військової частини НОМЕР_1 від 01.02.2023, у тому числі поштові витрати (1000,00 грн);
3. ознайомлення та аналіз судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема рішень Верховного Суду (500,00 грн);
4. підготовка позовної заяви до суду, копіювання документів для суду та відповідачів, засвідчення документів, подання позовної заяви з додатками до суду, у тому числі поштові витрати (2000,00 грн);
5. ознайомлення з відзивом, підготовка та направлення відповіді на відзив, підготовка та направлення заяви про уточнення позовних вимог, у тому числі поштові витрати (500,00 грн).
03 жовтня 2023 року на виконання вимог додаткової угоди ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 5000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції, яка міститься у матеріалах справи.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції враховував критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, прийняв до уваги що дана справа є не є складною (за обсягом доказів) та застосував принципи добросовісності, розумності та справедливості, внаслідок чого дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Так, відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката наведено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками, предметом спору в даній справі є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди. Справа № 160/3878/23 була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні, отже, відноситься до категорії справ незначної складності.
Під час ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції було обгрунтовано враховано те, що підготовка та направлення запитів до відповідача, ознайомлення та аналіз судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, копіювання документів для суду та відповідачів, засвідчення документів фактично є складовими однієї послуги, а саме, підготовки позовної заяви до суду. При цьому, роз'єднання такої послуги на окремі частини є штучним завищенням розміру витрат на правову допомогу.
Отже, судом першої інстанції вирішено питання відшкодування витрат на правову допомогу з урахуванням обсягу реально наданих позивачу послуг, розмір яких доводами апеляційної скарги не спростовано.
Крім того, апеляційна скарга не містить розміру витрат на правничу допомогу, яка, на переконання відповідача, є співмірною до заявлених позовних вимог та відповідає наданим адвокатом послугам.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 134, 252, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року в адміністративній справі № 160/3878/23 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328-329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко