Головуючий I інстанції: Бойко С.С.
09 травня 2024 р. Справа № 440/1041/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.01.2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області, пенсійний орган) № 164350002835 від 23.12.2021 року;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області) зарахувати до її страхового стажу періоди роботи з 01.03.1985 року по 04.04.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити й виплатити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з моменту подачі заяви про призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при настанні пенсійного віку вона звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії. Разом із всіма необхідними документами (паспорт, РНОКПП, трудова книжка), на вимогу працівників пенсійного органу, було подано архівну довідку КУ «Карлівський трудовий архів» від 24.06.2021 року № 05-64/432 та № 05-64/433, де зазначено вихододні та заробітну плату. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 164350002835 від 23.12.2021 року відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу період роботи в колгоспі ім. Островського з 1985 року по 1998 року, оскільки в архівній довідці вказане ім'я ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним ОСОБА_3 . Також позивач зауважила, що у трудовій книжці вказано вихододні та мінімум, який співпадає із архівною довідкою.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ в Полтавській області зазначає, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком, на час звернення вік позивача становив 60 років 2 дні, страховий стаж становив 23 роки 4 місяці 3 дні, в той час, як необхідний страховий стаж відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV повинен становити 28 років. За результатами розгляду доданих до заяви документів управлінням не зараховано період навчання з 01.03.1982 року по 01.09.1982 року (свідоцтво від 18.11.1982 року № 15), оскільки наявне виправлення в даті відрахування. Також не зараховано період роботи в колгоспі ім. Островського з 1985 року по 04.03.1998 року (довідка від 24.06.2021 року № 05-64/432), оскільки вказане ім'я ОСОБА_2 - не відповідає паспортним даним ОСОБА_3 .
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначає, що 20.12.2021 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Хмельницькій області та 23.12.2021 року прийнято рішення № 164350002835, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Також відповідач звернув увагу суду, що підстави для врахування до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі ім. Островського з 01.03.1985 року по 04.03.1988 року згідно архівних довідок № 05-64/432 та № 05-64/433 від 24.06.2021 року про кількість відпрацьованих вихододнів та отриману заробітну плату, виданих комунальною установою «Карлівський трудовий архів» відсутні, оскільки зазначені довідки видані особі ОСОБА_4 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження) частково задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 .
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення пенсій ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 164350002835 від 23.12.2021 року.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити й виплатити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV з моменту подачі заяви про призначення пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Висновок суду вмотивований тим, що трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, підтверджено, що позивач у період з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року працював на посаді техніка штучного оснащення корів в Островському колгоспі.
Також суд звернув увагу на те, що неналежне оформлення трудової книжки, не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача, які дають йому право на призначення/перерахунок пенсії, оскільки відповідальність за порядок ведення трудової книжки покладено безпосередньо на посадових осіб установи-роботодавця.
Суд вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити й виплатити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV з моменту подачі заяви про призначення пенсії.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.
Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.12.2021 року звернулась до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
До вказаної заяви позивачем надано: військовий квиток; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; довідка про відкритий рахунок в банку; довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року № 05-64/433; довідка про зміну назви організації № 05-64/434; довідка про прийняття на роботу (навчання) № 05-64/432; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про стаж, що визначені Порядком № 637; заява про призначення/перерахунок пенсії; інший документ № 15; паспорт; свідоцтво про шлюб; трудова книжка або документи про стаж (а.с. 37-39).
Відповідно до архівної довідки комунальної установи «Карлівський трудовий архів» від 24.06.2021 року № 05-64/434, згідно рішення Карлівського райвиконкому № 56 від 28.02.1974 року об'єднано колгосп ім. Комінтерна, ім. Островського та ім. Ватутіна в один колгосп ім. Островського (рішення спільних зборів уповноважених колгоспників трьох колгоспів протокол № 1 від 30.01.1974 року). На підставі рішення загальних зборів від 27.01.1989 року колгосп ім. Островського роз'єднано на два господарства і створено колгосп ім. Ватутіна та колгосп ім. Островського. Згідно розпорядженням представника президента № 214 від 18.06.1993 року к-п ім. Островського реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Островського. Згідно загальних зборів (протокол № 1 від 01.02.2000 року) колективне сільськогосподарське підприємство ім. Островського реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Островського. У зв'язку з банкрутством та ухвалою Господарського суду СВК ім. Островського ліквідовано. Дата запису 30.06.2005 року. Документи з особового складу передані на збереження в трудовий архів, тому архівні довідки видаються КУ «Карлівський трудовий архів» (а.с. 53).
Відповідно до архівної довідки комунальної установи «Карлівський трудовий архів» від 24.06.2021 року № 05-64/432, згідно з книгою обліку трудового стажу та заробітку колгоспників колгоспу ім. Островського ОСОБА_4 (значиться одна) 1985-1998 р.р. відпрацювала вихододнів: у 1985 року - 255 вихододні (мінімум 240); у 1986 року - 328 вихододні (мінімум 240); у 1987 року - 365 вихододні (мінімум 240); у 1988 року - 358 вихододні (мінімум 240); у 1989 року - 354 вихододні (мінімум 240); у 1990 року - 322 вихододні (мінімум 240); у 1991 року - 334 вихододні (мінімум 240); у 1992 року - 316 вихододні (мінімум 240); у 1993 року - 301 вихододні (мінімум 240); у 1994 року - 328 вихододні (мінімум 200); у 1995 року - 362 вихододні (мінімум 200); у 1996 року - 382 вихододні (мінімум 200); у 1997 року - 362 вихододні (мінімум 200); у 1998 року - 58 вихододні (мінімум 200). (а.с. 54)
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області та прийнято рішення № 164350002835 від 23.12.2021 року, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішення відповідача вмотивовано тим, що вік заявника 60 років 2 дні. Страховий стаж становить 23 роки 4 місяці 3 дні, необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону № 1058-IV - 28 років. До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.03.1982 року по 01.09.1982 року (свідоцтво від 18.11.1982 року № 15), оскільки наявне виправлення; період роботи в колгоспі ім. Островського з 1985 по 1998 року (довідка від 24.06.2021 року № 05-64/432), оскільки вказане ім'я ОСОБА_2 не відповідає паспортним даним ОСОБА_3 . Для зарахування періоду з 01.03.1982 року по 01.09.1982 року (свідоцтво від 18.11.1982 року № 15) необхідно надати уточнюючу довідку про період навчання на денній формі із зазначенням присвоєної кваліфікації та вказаними наказами про зарахування та відрахування (а.с. 34).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності вказаним вище Законом пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», статтею 56 якого передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов'язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.
В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4.
У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
З трудової книжки колгоспника на ім'я ОСОБА_5 (записи №№ 1-2) убачається, що в період з 01.04.1985 року по 04.03.1998 року позивача працювала техніком штучного оснащення корів у колгоспі ім. Островського. 05.03.1998 року переведена в КСП «Відчизна», у зв'язку з реорганізацією КСП ім. Островського.
Відповідно до архівної довідки (а.с. 54) в книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспників у колгоспі ім. Островського ОСОБА_4 (значиться одна) у період часу з 1985 року по 1997 рік встановлений мінімум трудової участі в колективному господарстві перевищувала, а в 1998 році при мінімумі 200 вихододнів, здійснила 58.
Колегія суддів зазначає, що жіночі імена Галина і Ганна з походження різні імена. Мова йде про офіційні жіночі імена, тобто такі, що фіксуються в документах. Але в усному мовленні не можливо виключити вживання цих імен по відношенню до однієї жінки.
Колегія суддів вважає, що дані трудової книжки колгоспника позивачки ОСОБА_1 про її роботу у період часу з 01.04.1985 року по 04.03.1998 року колгоспі ім. Островського та визначене у довідці від 24.06.2021 року № 05-64/432 про те, що серед колгоспників колгоспу ім. Островського у період часу з 1985 року по 1998 рік значиться лише одна ОСОБА_4 , дають підстави для висновку про те, що в означені документи стосуються однієї особи - позивачки ОСОБА_1 .
Статтею 26 Закону № 1058-IV, зокрема, передбачено, що право на призначення пенсії за віком у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року мають особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 28 років.
Пунктом першим ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV унормовано, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Колегія суддів зауважує, що пенсійного віку ОСОБА_1 досягла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а із заявою щодо призначення пенсії за віком звернулась до пенсійного органу 20.12.2021 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зарахування до визнаного пенсійним органом наявного стажу (23 роки 4 місяці 3 дні) трудового стажу позивачки з 01.04.1985 року по 04.03.1998 року надає останній право на призначення, з дати звернення, пенсії за віком на умовах Закону № 1058-IV.
Відтак, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 164350002835 від 23.12.2021 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV є неправомірним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів зазначає, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13.09.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справі № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12.04.2018 року справі № 826/8803/15, від 21.06.2018 року у справі № 274/1717/17, від 14.08.2018 року у справі № 820/5134/17, від 17.10.2019 року у справі № 826/521/16, від 30.03.2021 року у справі № 400/1825/20, від 14.09.2021 року у справі № 320/5007/20, від 27.09.2022 року у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Колегія суддів також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.202 року у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Колегія суддів зауважує, що 30.03.2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що прийняв рішення за заявою позивача від 20.12.2021 року про призначення пенсії, є ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
Оскільки судовим рішенням, рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 23.12.2021 року № 164350002835 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 скасовано, саме у ГУ ПФУ в Хмельницькій області виникає обов'язок зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та прийняти відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, з дати звернення позивачки з відповідною заявою по призначення такої пенсії.
Після прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.12.2021 року про призначення пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області передає електронну пенсійну справу ГУ ПФУ в Полтавській області для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області: зарахувати до страхового стажу позивачки ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити позивачці пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV з моменту подачі заяви про призначення пенсії, оскільки такий обов'язок належить покласти на ГУ ПФУ у Хмельницькій області.
Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , оскільки ГУ ПФУ в Хмельницькій області ще не ухвалювало рішення щодо призначення позивачу пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені. При цьому, колегія суддів зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
За наведених обставин, враховуючи положення ст. 308 КАС України, а також вимоги апеляційної скарги ГУ ПФУ в Хмельницькій області про скасування судового рішення в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги ГУ ПФУ в Хмельницькій області, скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року в частині, якою судом зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, та скасувати рішення в частині, якою судом зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні означених вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, враховуючи предмет спору у справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог позивачки ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняти рішення про призначення з 20.12.2021 року позивачці ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року скасувати в частині, якою судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.04.1985 року по 05.03.1998 року в колгоспі ім. Островського та призначити пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року скасувати в частині, якою судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року змінити шляхом доповнення його резолютивної частини абзацом: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти рішення про призначення з 20 грудня 2021 року позивачці ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року по справі № 440/1041/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило