09 травня 2024 р. Справа № 440/16664/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року по справі № 440/16664/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду 01.04.24 надійшла апеляційна скарга від Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.24 року по справі №440/16664/23, судом зареєстровано апеляційну скаргу 04.04.24. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
В провадженні судді Подобайло З.Г. перебувала справа № 440/16664/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 440/16664/23.
19 квітня 2024 року справу №440/16664/23 передано до провадження судді Бегунц А.О.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.04.24 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року по справі № 440/16664/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин та сплати судового збору в розмірі 3220 грн. 80 коп. протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Роз'яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що відповідно до ч. 3 статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно довідки про доставку електронного листа Військова частина НОМЕР_1 отримала копії ухвал за результатом розгляду клопотання 26.04.24 о 23:11 та про залишення апеляційної скарги без руху 26.04.24 о 22:20год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
06 травня 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та докази сплати судового збору.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану " від 12.05.2015 №389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію у встановленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України війскові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до ст. 1,3 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991 №1934-XII Збройні Сили УКраїни- це війскове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілосності і недоторканності.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів війскового управління, з'єднань, війскових частин, вищих війскових навчальних закладів, війскових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Таким чином, Війскова частина НОМЕР_1 , починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.22 року і по даний час, здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Незважаючи на велике навантаження, поряд з виконанням бойових завдань, посадовими особами війскової частини НОМЕР_1 докладається максимум зусиль з метою забезпечення якісного та належного представництва війскової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції.
Обов'язки стосовно належного представництва війскової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції покладено на юридичну групу війскової частини НОМЕР_1 . З жовтня 2022 і по теперішній час посада офіцера юридичної групи війскової частини НОМЕР_1 вакантна. Тобто, на теперішній час обов'язки стосовно належного представництва війскової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи війскової частини НОМЕР_1 , а саме помічник командира з правової групи- начальник юридичної групи війскової частини НОМЕР_1 .
Також, в клопотанні зазначено, що починаючи з 23.01.24 і до моменту отримання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.24 по справі №440/16664/23, а саме 23.03.24 оскаржуване судове рішення в повідомленнях в підсистемі "Електронного суду" в "Електронному судовому кабінеті" не з'являлося, в зв'язку з чим, командування війскової частини НОМЕР_1 не мало змоги отримати та ознайомитися з даним рішенням раніше.
В клопотанні апелянт зазначає, що в підсистемі "Електронного суду" в "Електронному судовому кабінеті" судова справа №440/16664/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 взагалі відсутня.
Командування Військової частини НОМЕР_1 повідомляє, що текст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.24 року по справі №440/16664/23 отримано в підсистемі "Електронного суду" в "Електронному судовому кабінеті" 23.03.24, що підтверджується відміткою реєстрації на рішенні (вх. №395 від 23.03.24).
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено 23.01.24, повний текст складено 23.01.24, тоді як апеляційна скарга подана до суду 01.04.24, тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Щодо посилань апелянта на введення в Україні воєнного стану,колегія суддів зазначає.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянт вказує, що на теперішній час обов'язки стосовно належного виконання представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи військової частини НОМЕР_1 , а саме помічник командира з правової роботи - начальник юридичної групи військової частини НОМЕР_1 . Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стосовно посилання відповідача на те, що Військова частина НОМЕР_1 до 23.03.2024 не отримувала копії повного тексту рішення суду першої інстанції суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Cуд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з підпунктом 5.6 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), користувач ЄСІТС, (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі “Електронний кабінет” (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Пунктом 17 цього ж підрозділу Положення визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 42 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" Положення визначено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Згідно з пунктом другим частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Колегія суддів зазначає, що копію оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 в підсистемі "Електронний суд" 16.02.2024 о 13:26 год.
Враховуючи положення п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, датою вручення Військовій частині НОМЕР_1 копії оскаржуваного судового рішення від 23.01.02.2024 є 16.02.2024.
Обґрунтувань та доказів які б підтверджували відсутність у відповідача об'єктивної можливості звернутись із апеляційною скаргою з моменту отримання рішення в електронний кабінет підсистеми "Електронний Суд", скаржник не наводить.
Відтак, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, зважаючи на те, що апелянтом не усунуто недоліків поданої апеляційної скарги, відповідно до вимог п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне прийняти рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.24 - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 року по справі № 440/16664/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова