09 травня 2024 р. Справа № 480/1203/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 (ухвалене Суддею Соп'яненко О.В.) по справі № 480/1203/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по досягненню 55 річного віку протиправними; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області № 184250008854 від 22.12.2022 та рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії по досягненню пенсійного віку № 184250008854 від 23.01.2023 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 16.12.2022 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію, згідно п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду роботи трактористом: в колгоспі "Прогрес" з 01.07.1992 по 20.11.1992, що становить 81 день (2 місяці 19 днів); в КСП "Прогрес» з 21.11.1992 по 17.03.2000, що становить 7 років 3 місяці 27 днів; в ТОВ "Прогрес" з 18.03.2000 по 28.02.2011, що становить 10 років 11 місяців 20 днів; в ТОВ "УГАК": з 01.03.2011 по 25.11.2011; з 13.02.2012 по 26.11.2012; з 25.02.2013 по 18.11.2013 року; з 17.03.2014 по 03.11.2014, що становить 2 роки 8 місяців 7 днів.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 184250008854 від 22.12.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 27.07.1992 по 20.11.1992, з 21.11.1992 по 17.03.2000, з 18.03.2000 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 25.11.2011, - з 13.02.2012 по 26.11.2012, - з 25.02.2013 по 18.11.2013, з 17.03.2014 по 03.11.2014, який дає право на пенсію відповідно до п. 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.12.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду; у задоволенні інших вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Також апелянт зазначає, що причиною відмови у задоволенні заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах є те, що згідно записів книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 позивач працював на посаді саме тракториста, в той час як законодавець вимагає наявність працевлаштування на посаді тракториста-машиниста.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог
Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи принцип екстериторіальності вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 22.12.2022 № 184250008854 про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідно до якого до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі “Прогрес” з липня 1992 року по 28.02.2011 та в ТОВ “Українсько-Голанська компанія” з 01.03.2011 по 03.11.2014 в якості тракториста-машиніст, що підтверджується довідками № 73 та № 74 від 06.03.2020, оскільки надані довідки не відповідають додатку 5, а саме: відсутнє посилання на статтю 50 Закону України «Про загальнообов'язкове держігвне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року. Також, згідно акта перевірки № 973/10/3-02 від 20.08.2020 не прослідковується пільговий характер роботи, оскільки не надано первинних- документів, що підтверджують характер роботи ( накази на виконання робіт тракториста-машиніста, посадові інструкції).
16.01.2023 позивачем повторно подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатами розгляду вищезазначеної заяви ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення № 184250008854 від 23.01.2023 про відмову у призначенні пенсії, відповідно до якого до пільгового стажу роботи позивача не можливо зарахувати періоди роботи, згідно довідок № 69 від 06.03.2020, № 73 та № 74 від 06.03.2020, оскільки в довідці зазначено, що заявник працював "трактористом", а не “трактористом-машиністом” як зазначено в п.3 ч.2 ст.114 Закону № 1058. Згідно акта перевірки № 973/10.3-02 від 20.08.2020 р. не прослідковується пільговий характер роботи згідно довідок № 73 та № 74 від 06.03.2020, оскільки не надано первинних документів, що підтверджують характер роботи (накази на виконання робіт тракториста-машиніста, посадові інструкції), також зазначено, що згідно розрахункових відомостей та книги обліку трудового стажу ОСОБА_1 значиться за професією "тракторист", який відпрацював з 1992 року. Страховий стаж особи 33 роки 9 місяців 25 днів, пільговий стаж особи - 0 років 0 місяців 0 днів
Позивач не погодився з вищезазначеними рішеннями відповідача та звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.12.2022 № 184250008854, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та, як наслідок наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 , в колгоспі "Прогрес" з 27.07.1992 по 20.11.1992, в КСП "Прогрес" з 21.11.1992 по 17.03.2000, - в ТОВ "Прогрес" з 18.08.2000 по 28.02.2011, в ТОВ "УГАК": з 01.03.2011 по 25.11.2011, - з 13.02.2012 по 26.11.2012, - з 25.02.2013 по 18.11.2013, - з 17.03.2014 по 03.11.2014, в якості тракториста безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-1V (в подальшому - Закон № 1058).
Статтею 5 Закону № 1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, право на призначення пенсії за віком мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічні за змістом приписи містяться у пункті “в” частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, згідно якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно із статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
02.08.1993 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 (в подальшому - Порядок).
Відповідно до п. 20 цього Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7).
Відповідно до листа Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 7, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.
Єдина назва професії “тракторист-машиніст”, запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист.
До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Судовим розглядом встановлено, що записами копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 : 27.07.1992 прийнятий на роботу трактористом в колгосп «Прогрес» на підставі наказу № 18 від 27.07.92»; 28.02.2011 звільнений, у зв'язку з переведенням до ТОВ УГАК», на підставі наказу № 63 від 28.02.2011; «ТОВ«УГАК» 01.03.2011 прийнятий за переведенням на посаду тракториста» на підставі наказу № 41-к від 01.03.2011; «ТОВ «УГАК» 25.11.2011 звільнений з посади тракториста за згодою сторін» на підставі наказу № 193-к від 25.11.2011; «ТОВ «УГАК» 13.02.2012 прийнятий на роботу на посаду тракториста" на підставі наказу № 38-к від 13.02.2012; «ТОВ «УГАК» 26.11.2012 звільнений з посади тракториста, згідно п.1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу № 244-к від 26.11.2012; «ТОВ «УГАК» 25.02.2013 прийнятий на посаду тракториста на підставі наказу від 25.02.2013; «ТОВ «УГАК» 18.11.2013 звільнений з посади тракториста, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін на підставі наказу від 18.11.2013; «ТОВ «УГАК» 17.03.2014 прийнятий на роботу на посаду тракториста на підставі наказу від 17.03.2014; «ТОВ «УГАК» 03.11.2014 звільнений з посади тракториста згідно п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін на підставі наказу від 03.11.2014.
Згідно із довідкою № 48 від 10.02.2011 ТОВ «Прогрес», позивач працював в колгоспі «Прогрес» з 27.07.1992 по 31.01.2011 в якості тракториста - машиніста і був безпосередньо зайнятий в виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на льготне пенсійне забезпечення відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Довідка дана на підставі особових рахунків за 1992-2011 роки для надання до Пенсійного Фонду.
Відповідно до довідки № 72 від 06.03.2020, позивач працював в ТОВ «УГАК» трактористом з 01.03.2011 по листопад 2011 року, з лютого 2012 року по листопад 201 року, з лютого 2013 року по листопад 2013 року, з березня 2013 року по листопад 2014 року, з березня 2014 року ро листопад 2014 року.
Довідкою № 73 від 06.03.2020 підтверджується, що позивач працював в колгоспі «Прогрес» з липня 1992 року по 20.11.1992. В КСП «Прогрес» з 21.11.1992 по 17.03.2000 . В ТОВ «Прогрес» з 18.03.2000 по 28.02.2011 в якості тракториста і був безпосередньо зайнятий в виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на льготне пенсійне забезпечення відповідно ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Довідка дана на підставі особових рахунків за 1992-2011 роки Статуту, довідки про перейменування, книги обліку трудового стажу 1992-2011 роки рішень загальних зборів членів КСП для надання до Пенсійного Фонду.
Згідно із довідкою № 74 від 06.03.2020 року, позивач працював в ТОВ «Українсько - Голландська агрокомпанія» : з 01.03.2011 року, наказ № 41 - к від 01.03.2011 року; по 25.11.2011, наказ № 193-к від 25.11.2011; з 13.02.2012, наказ № 38-к від 13.02.2012; по 26.11.2012, наказ № 244-к від 26.11.2012; з 25.02.2013, наказ № 42-к від 25.02.2013; по 18.11.2013, наказ № 205-к від 18.11.2013; з 17.03.2014, наказ № 33-к від 17.03.2014; по 03.11.2014, наказ № 163-к від 03.11.2014 на посаді тракториста і був безпосередньо зайнятий в виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом року в тваринництві.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що подані позивачем документи у повній мірі підтверджують зайнятість його на роботах, передбачених пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України № 1058-IV, у вищезазначений спірний період.
Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що розбіжності чи невідповідності даних, які містяться у трудовій книжці, довідці про підтвердження наявного трудового стажу, могли бути перевірені органом, що призначає пенсію, оскільки такий орган має право вимагати від підприємств, установ та організацій надання підтверджуючих документів в порядку ч. 3 ст. 44 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,
Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Одночасно суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 22.12.2022 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків даного судового рішення.
Із урахуванням вищевикладених обставин суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи спірне рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № 184250008854 від 22.12.2022 Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області не врахувало всіх обставин, що мають значення для його прийняття, отже вказане рішення є необґрунтованим, що дає підстави для його скасування, у зв'язку із чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 , в колгоспі "Прогрес" зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 27.07.1992 по 20.11.1992, з 21.11.1992 по 17.03.2000, з 18.03.2000 по 28.02.2011, з 01.03.2011 по 25.11.2011, з 13.02.2012 по 26.11.2012, з 25.02.2013 по 18.11.2013, з 17.03.2014 по 03.11.2014, в якості тракториста безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, із зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію згідно п. 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 по справі № 480/1203/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич