08 травня 2024 р.Справа № 520/33902/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 по справі № 520/33902/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області"
про бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На рішення суду ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 апеляційна скарга залишена без руху, в зв'язку з несплатою судового збору та не зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, наданий десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали, шляхом сплати судового збору та наданням уточненої апеляційної скарги.
03.05.2024 ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" подала клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків, обґрунтоване тимчасовою відсутністю коштів для його сплати
Колегія суддів, перевіривши клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апелянтом належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору не надано, так само як і не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Крім того, фактично неможливість сплати судового збору відповідач пов'язує не з незадовільним майновим станом у розумінні ст.133 КАС України, ст.8 Закону України "Про судовий збір", а з особливостями фінансування скаржника як бюджетної установи.
Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).
Виходячи з наведеного, клопотання апелянта про відстрочення від сплати судового збору по справі жодним чином не обґрунтовано, жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану апелянта матеріали справи не містять та доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору по справі, що спричиняє неможливість сплати судового збору, не надано.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
За таких обставин, в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору по справі необхідно відмовити.
Щодо заяви про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів вказує.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.ч. 2, 6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, законодавством передбачено право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки відповідач має намір усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору, однак, у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, з метою забезпечення права відповідача на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Керуючись ст. 118, ч. 2 ст. 121, 169, 296, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про продовження строку на усунення недоліків - задовольнити.
Продовжити Державній установі "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Перцова Т.С. Жигилій С.П.