08 травня 2024 року Справа № 280/2896/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну предмета позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024 №Ф-0649-0801, якою вимагається сплатити штраф, пеню станом на 31.01.2024 у сумі: сума боргу - 5114,06 грн, у тому числі штраф - 2352,75 грн, пеня - 2761,31 грн, прийняту відповідачем.
Ухвалою судді від 08.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
29.04.2024 від позивача надійшла заява (вх. № 20449) про зміну предмета позову, в якій, зокрема зазначає, що у спірній вимозі підставою її винесення зазначено дані інформаційної системи податкових органів, посилань на рішення в цій вимозі не має, що свідчить про те, що вимога виносилась не на підставі будь-яких податкових рішень, і вони відсутні. Жодних рішень на дату подання позову позивач не отримувала, на декілька запитів відповідей не було. Стверджує, що лише в рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 21.03.2024 № 7959/6/99-00-06-02-03-06 на вимогу, було вказано, що нібито перед направленням вимоги, відповідач застосував відносно позивача штрафну санкцію згідно з невідомого рішення ГУ ДПС від 02.11.2023 № 52672409/827, яке на думку ДПС України є узгодженим, оскільки не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, і нібито саме це рішення, за думкою ДПС України, було покладено в основу для направлення вимоги. При цьому, ані тексту рішення, ані підстави його винесення - в рішенні ДГІС України також не зазначалось, копія не надавалась, з чого можна зробити що воно фактично не досліджувалось, тому в своєму позові не могла посилатися на рішення, текст якого був невідомий і не наданий. Зауважує, що лише 19.04.2024 отримала лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 09.04.2024 № 15033/В (нерозбірливо)/08-01-13-04-03 (на запит від 11.03.2024), з яким відповідачем надано копію рішення ГУ ДПС від 02.11.2023 №52672409/827 з розрахунком штрафної санкції на суму 2352,75 грн та пені на суму 2761,31 грн, а всього 5114,06 грн. В якості пояснень в цьому листі зазначено лише наступне: згідно з інформаційно-комунікаційної системи податкового органу ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 09.11.2009 та перебуває з 10.11.2009 на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області, Олександрівська Державна податкова інспекція (Комунарський район). Вид діяльності - діяльність у сфері права: на загальній системі оподаткування з 10.11.209 по 31.12.2011, на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 по теперішній час. Зареєстрована платникам єдиного внеску 19.04.2007, реєстраційний номер 08/11-18409. Наявні дані про ознаку незалежної професійної діяльності, а саме в АІС «Податковий блок» наявна позначка 12.02.2018 «адвокат». Згідно з даних інтегрованих карток ІКС «Податковий блок» станом на 31.01.2024 у ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 5114,06 грн, яка виникла внаслідок несплати сум штрафних санкцій та пені в період з 22.01.2019 по 29.02.20 згідно з рішенням ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.11.2023 № 52672409/827. Позивач вважає, що такі вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають скасуванню, з підстав, зазначених у позовній заяві. Зауважує, що зміст заявлених вимог у цій заяві зводиться до зміни предмета позову і такі вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами та поданими доказами, а отже вказана заява підлягає прийняттю. Посилається на приписи ч. 1 ст. 47 КАС України та прийняти дану заяву до розгляду, змінити предмет позову по справі, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 02.11.2023 №52672409/827, яким вимагається сплатити штраф - 2352,75 грн та пені - 2761,31 грн;
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2024 №Ф-0649-0801, якою вимагається сплатити штраф, пеню станом на 31.01.2024 у сумі: сума боргу - 5114,06 грн, у тому числі штраф - 2352,75 грн, пеня - 2761,31 грн, прийняту відповідачем.
Суд, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, дослідивши матеріали адміністративної справи, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З цього приводу суд зазначає, що Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Натомість, збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
У поданій заяві про зміну предмета позову позивач просить суд, крім заявлених у позовній заяві вимог задовольнити також вимоги про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 02.11.2023 №52672409/827 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Суд відмічає, що заява позивача про зміну предмету позову фактично містить нову позовну вимогу майнового характеру, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, на підтвердження чого надано нові докази, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Отже позивачем заявлено позовні вимоги, які мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у даній справі. Таким чином, подана позивачем позовна заява про зміну предмету позову по своїй суті не є збільшенням розміру позовних вимог та не є зміною предмету або підстави позову, а фактично є окремим позовом - з окремим предметом та підставою.
У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову.
Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про відсутність правових підстав для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -
У прийнятті заяви ОСОБА_1 від 24.04.2024 (вх. №20449 від 29.04.2024) про зміну предмета позову відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийнятим за результатами розгляду справи.
Суддя І.В.Батрак