09 травня 2024 рокуСправа № 280/4193/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я. розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (вул. Культурна, 177 а, м. Запоріжжя, 69040, код ЄДРПОУ 02006691)
до Запорізької обласної військової адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 00022504)
про визнання незаконним та скасування розпорядження
Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради ( далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької обласної військової адміністрації (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Голови обласної державної адміністрації, Начальника обласної військової адміністрації Івана Федорова № 262 від 06.05.2024 року «Про припинення комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради», яким зобов'язано припинити комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006691) шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради.
Разом із позовною заявою від позивача до суду надійшла заява вх. № 21883 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерству юстиції України, його посадовим особам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії щодо припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006691) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006716).
В обґрунтування заяви позивач вказує, що рішення щодо реорганізації позивача не відповідає вимогам діючого законодавства та медичній реформі, яка на сьогодні на території Запорізької області не вводиться. Покликається також на те, що у разі відсутності вжиття заходу забезпечення позову є обґрунтована послідовність настання наслідків того, що на дату набрання законної сили судовим рішенням у цій справі з приводу оскарження розпорядження, позивач вже не буде існувати як самостійна юридична особа. Вказує, що процесуальне правонаступництво у вказаній справі згідно положень КАС України може мати місце після державної реєстрації припинення позивача, однак це нівелює сам зміст незгоди позивача із оскаржуваними рішеннями щодо реорганізації та робить існування права на судовий захист примарним. Тому вказує, що з метою забезпечення стабільності роботи підприємства та безперервного надання ним медичних послуг онкологічним хворим, до ухвалення рішення у справі щодо оскарження розпорядження про припинення, постала необхідність у вжитті зазначених заходів із забезпечення позову. З огляду на таке, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
За правилами частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, пункт 4 частини першої статті 151 КАС України передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Проте, обраний позивачем спосіб забезпечення у вигляді заборони проведення реєстраційних дій щодо припинення позивача не є забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, яким у даній справі є саме оскаржуване розпорядження.
Більше того, позивач просить суд заборонити проведення реєстраційних дій по припиненню юридичної особи необмеженому колу осіб (державних реєстраторів будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), Міністерство юстиції України, його посадових осіб, а також нотаріусів та осіб, уповноважених на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження), що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактично унеможливлює його виконання.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного розпорядження, як підстави для забезпечення позову, на яку покликається позивач, суд зауважує, що вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
У заяві про забезпечення позову позивач не наводить очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження. Доводи, пов'язані з обґрунтуванням підстав позовної заяви підлягають дослідженню в загальному порядку.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту.
Слід також зазначити, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 420/6907/20, від 13 травня 2021 року у справі № 420/2719/20, від 23 вересня 2021 року у справі № 420/11076/20, від 01 червня 2022 року у справі № 580/5656/21, від 21 березня 2023 року у справі № 460/9602/20, від 07 червня 2023 року у справі № ЗД/380/2/23.
В даному випадку позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування наявності обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки для прав позивача. Твердження позивача ґрунтуються наразі на припущеннях, ймовірності виникнення негативних наслідків.
Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №280/4193/24 за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (вул. Культурна, 177 а, м. Запоріжжя, 69040, код ЄДРПОУ 02006691) до Запорізької обласної військової адміністрації (пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 00022504) про визнання незаконним та скасування розпорядження- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя Л.Я. Максименко