09 травня 2024 рокуСправа №160/33689/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, ЛЬВІВСЬКА область, місто ЛЬВІВ, вулиця МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області код (ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 22.12.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оформлене листом від 26.10.2023 №046850013831, щодо відмови у призначенні пенсії малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з моменту звернення малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік Позивачки ОСОБА_3 помер. На момент смерті чоловіка Позивачка не працювала і разом з дитиною перебувала на утриманні свого чоловіка. Тому, 20.10.2023, діючи в інтересах своєї малолітньої дитини, Позивачка звернулась до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії дитині у зв'язку з втратою годувальника. ГУ ПФУ у Львівській області листом № 046850013831 повідомило Позивачку про прийняття рішення від 26.10.2023, яким їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що страховий стаж померлого годувальника становить 9 місяців 23 дні, а відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності та відповідно до статті 32 Закону України особи, яким установлено інвалідність ІІ та ІІІ групи, зокрема у віці до 43 років до досягнення особою 45 років включно, мають право на призначення пенсії по інвалідності при наявності страхового стажу тривалістю не менше 10 років. За результатами розгляду доданих до заяви документів до страхового стажу не зараховано: періоди даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку оскільки ПІБ особи ( ОСОБА_4 ) не відповідає ПІБ згідно свідоцтва про смерть ( ОСОБА_3 ). Враховуючи підтверджений страховий стаж право на пенсійну виплату відсутнє (копія рішення ГУ ПФУ у Львівській області про відмову у призначенні пенсії додається, оригінал у Позивачки). Тобто, по суті Відповідач-1 відмовив у призначенні пенсії через те, що не визнав періоди даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку стосовно годувальника ОСОБА_4 - російською мовою, такими що стосуються годувальника ОСОБА_3 - українською мовою. Позивачка не погоджується з таким рішенням Відповідача-1, вважає відмову протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства і тому звертається до суду з цим позовом за захистом порушених пенсійних прав, адже вважає, що її малолітня дитина набула права на призначення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 03.01.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
09.01.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. Так, заяву позивача за припципом екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ у Львівській області та прийнято рішенні про відмову у призначенні пенсії від 26.10.2023 року №046850013831. Так, згідно поданих документів до страхового стажу померлого годувальника не зараховано періоди згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 . Відтак, страховий стаж померлого годувальника становить 9 місяців 23 дні. Відповідно до ст.32 закону 1058 особи, яким установлено інвалідність ІІ та ІІІ зокрема, у віці 43 роки до досягнення особою 45 років включно мають право на призначення пенсії по інвалідності при наявності страхового стажу не менше 10 років.
02.02.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначеного зокрема наступне. 20.10.2023 року Позивачка звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.10.2023 року № 046850013831 Позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Так, згідно змісту вказаного рішення, вік годувальника на дату смерті 45 років 02 місяці. Страховий стаж померлого годувальника становить 09 місяців 23 дні. Статтею 36 Закону № 1058 визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Частиною 1 цієї статті передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Згідно ст. 32 Закону 1058 - особи, яким установлено інвалідність II та III групи, зокрема, у віці від 43 років до досягнення особою 45 років включно мають право на призначення пенсії по інвалідності при наявності страхового стажу тривалістю не менше 10 років. Згідно поданих документів до страхового стажу померлого годувальника не зараховано періоди згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 . Враховуючи вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Станом на 09.05.2024 року від позивача відповідь на відзиви відповідачів на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 03.10.2017 року було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 03.10.2017 року серії НОМЕР_4 . Прізвище після державної реєстрацію шлюбу дружини ОСОБА_6 .
Згідно свідоцтва про народження від 16.01.2018 року серії НОМЕР_5 народилась ОСОБА_2 , батьком якої є ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер, про що 06.10.2021 року складено відповідний актовий запис №127. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .
20.10.2023 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача за принципом екстериторіальності було прийнято розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Так, Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.10.2023 року № 046850013831 Позивачу повідомлено про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
В рішенні від 26.10.2023 року № 046850013831 зазначено наступне.
Вік годувальника на дату смерті 45 років 02 місяці.
Відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Згідно ст. 32 Закону 1058 - особи, яким установлено інвалідність II та III групи, зокрема, у віці від 43 років до досягнення особою 45 років включно мають право на призначення пенсії по інвалідності при наявності страхового стажу тривалістю не менше 10 років.
Страховий стаж померлого годувальника становить 9 місяців 23 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
періоди даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 .
Враховуючи підтверджений страховий стаж право на пенсійну виплату відсутнє.
Отже, предметом спору у даній справі є підстава відмови ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 у призначенні пенсії по втраті годувальника, визначені органом пенсійного фонду при розгляді її звернення, а саме відсутність необхідного страхового стажу у померлого годувальника, оскільки періоди даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Приписами ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім'ї вважаються діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Частиною 4 ст. 37 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Згідно ст. 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення" члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Згідно із ст. 46 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком. Пенсії в разі втрати годувальника призначаються: а) сім'ям осіб, зазначених у статті 3 цього Закону, - незалежно від того, коли помер годувальник: у період роботи (навчання) чи після припинення роботи (навчання); б) сім'ям пенсіонерів - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення виплати пенсії.
При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить свідоцтво про народження, видане Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, серії НОМЕР_5 .
Відтак, після смерті ОСОБА_3 05.10.2021р. у позивача виникло право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, для призначення якої через свого законного представника (матір) було подано відповідну заяву 20.10.2023р.
Проте відповідачем-1 було відмовлено в призначенні пенсії з підстави відсутності необхідного страхового стажу у померлого годувальника, оскільки періоди даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 .
З приводу цього суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), яка долучена відповідачем до матеріалів справи, за РНОКПП НОМЕР_3 надані відомості щодо " ОСОБА_7 ", серія та номер паспорта НОМЕР_7 (виписка від 20.10.2023).
Відповідачем відмовлено у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_3 зазначених періодів в системі персоніфікованого обліку оскільки ПІП особи згідно відомостей ОСОБА_4 не відповідає даним свідоцтва про смерть, в якому зазначено ПІП ОСОБА_3 .
Проте, суд вважає зазначену підставу для відмови формалізованою, а рішення відповідача таким, що прийнято не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно матеріалів справи, паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 було видано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5
Картка фізичної особи-платника податків " НОМЕР_3 " 07.05.2002 року було видано ОСОБА_3 .
Зазначені відомості щодо серії та номеру паспорту, РНОКПП вказані у Формі ОК-5, що ОСОБА_4 .
В свідоцтві про смерть від 06.10.2021 серії НОМЕР_6 , зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зазначає, що прізвище ім'я по-батькові у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , паспорті громадянина України серії НОМЕР_7 , картці фізичної особи-платника податків зазначені на українській мові - ОСОБА_3 .
У Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) прізвище ім'я по-батькові застрахованої особи зазначено на російській мові - ОСОБА_4 .
Матеріалами справи підтверджується, що Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) від 20.10.2023, за РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_7 щодо ОСОБА_4 , належать померлому годувальнику ОСОБА_3 , смерть якого підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.10.2021 серії НОМЕР_6 .
Враховуючи вище викладене, відповідачем-1 протиправно відмовлено в зарахування до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_3 періодів згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) сформовані на ім'я ОСОБА_4 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_8 ).
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.10.2023 року №046850013831, яким не зараховано до стажу померлого годувальника періоди роботи, що містяться в системі персоніфікованого обліку, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна вимога задоволенню.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , періоди даних згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) сформовані на ім'я ОСОБА_4 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_8 ).
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з моменту звернення малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії у разі втрати годувальника.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 858,88 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем-1 конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, як складової частини права на соціальний захист, внаслідок чого позов задоволено частково (з коригуванням обраного способу судового захисту), судовий збір у розмірі 858,88 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовна заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, ЛЬВІВСЬКА область, місто ЛЬВІВ, вулиця МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10) від 26.10.2023 року №046850013831 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, ЛЬВІВСЬКА область, місто ЛЬВІВ, вулиця МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10) зарахувати до страхового стажу померлого годувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , періоди даних згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) сформовані на ім'я ОСОБА_4 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_8 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, ЛЬВІВСЬКА область, місто ЛЬВІВ, вулиця МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20.10.2023 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, 79016, ЛЬВІВСЬКА область, місто ЛЬВІВ, вулиця МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ, будинок 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 858,88 гривень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко