06 травня 2024 рокуСправа №160/5831/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо: відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.02.2023 р. на підставі довідки Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13, складеної на ім'я ОСОБА_1 ; відмови у здійсненні з 01.02.2024 року нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 р. на підставі довідки Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 з урахуванням усіх складових та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) й премії, що містяться у довідці;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2024 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є пенсіонером Міністерства юстиції України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в розмірі 64% сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року №160/20423/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року в розмірі 64% від грошового забезпечення 8447,40 грн., зазначеного в довідці від 03.07.2023 року за №3/1136, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року №160/20391/23 Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було виготовлено оновлену довідку №3/13 від 03.01.2024 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, яка була направлена супровідним листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для здійснення перерахунку її пенсії.
09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року за №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №6444-1380/В-01/8-0400/24 від 30 січня 2024 року, позивачеві відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за даними довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року за №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, оскільки повідомлення від Мінсоцполітики для здійснення перерахунків вказаних видів пенсій не надходило.
Додатково повідомлено, що після визнання протиправними та скасування зазначених норм інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, крім постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» не приймалося.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 01 лютого 2023 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року; відмови в здійснення з 01.02.22024 року нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у зв'язку з чим позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 березня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/5831/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13 березня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№9523/24, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
ОСОБА_1 , відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 рву №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 1 Постанови №713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону №2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Оскільки розмір пенсії обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019 року, а не на 01.03.2018 року, як визначено Постановою №713, тому підстави для встановлення до розміру пенсії з 01.07.2021 року щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. відсутні.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1-2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку.
Після визнання протиправними та скасування зазначених норм інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, крім постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» не приймалося.
Оскільки повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року до Пенсійного фонду України не надходило, для проведення перерахунків пенсій підстави відсутні.
Враховуючи зазначені норми, для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 03.01.2024 року за №3/13 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, яка надана Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, немає законних підстав.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства юстиції України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в розмірі 64% сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року №160/20423/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року в розмірі 64% від грошового забезпечення 8447,40 грн., зазначеного в довідці від 03.07.2023 року за №3/1136, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року №160/20391/23 Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було виготовлено оновлену довідку №3/13 від 03.01.2024 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, яка була направлена супровідним листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для здійснення перерахунку її пенсії.
Відповідно до довідки Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції було виготовлено оновлену довідку №3/13 від 03.01.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за посадою, яку вона займала на день звільнення зі служби становить:
посадовий оклад - 4430,00 грн.;
оклад за військовим званням - 1450,00 грн.;
надбавка за вислугу років - 40% - 2352,00 грн.;
премії 98,2% - 2857,62 грн.
надбавка за особливості проходження служби 44,1% - 2383,16 грн.
Всього грошового забезпечення для обчислення пенсії - 13472,78 грн.
09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою в якій просила здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року за №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №6444-1380/В-01/8-0400/24 від 30 січня 2024 року, позивачеві відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за даними довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року за №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, оскільки повідомлення від Мінсоцполітики для здійснення перерахунків вказаних видів пенсій не надходило.
Додатково повідомлено, що після визнання протиправними та скасування зазначених норм інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії, крім постанов Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» не приймалося.
ОСОБА_1 вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні з 01 лютого 2023 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року; відмови в здійснення з 01.02.22024 року нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що в разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини 3 статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку №45 містив форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка Постановою №103 була змінена шляхом не зазначення таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, військові комісаріати та відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Так, на час виникнення спірних правовідносин пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток №5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Беручи до уваги, що з 29 січня 2020 року позивач отримав право на перерахунок пенсії в разі втрати годувальника у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення годувальника через збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який застосовується при визначенні розміру посадового окладу та посадового окладу за спеціальне звання шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після одержання довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, у відповідача виникає зобов'язання перерахувати пенсію, починаючи з 01 лютого 2023 року, тобто з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникли підстави для такого перерахунку.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №766/12481/16-а).
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.
Згідно з частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що в частині 2 статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі №809/248/18.
У даній справі не проведення перерахунку позивачу його пенсії, мало місце саме з вини відповідача.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 року №20-рп/2011 року, розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Аррас та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").
У рішенні Європейського суду з прав людини за заявою "ОСОБА_2 проти України" №43331/12 від 03 червня 2014 року щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19 січня 2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому статями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни.
Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці.
Цим же рішенням Європейський суд з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Зважаючи на вищенаведені висновки Європейського Суду з прав людини, правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.04.2019 року в справі №766/12481/16-а щодо розуміння ефективності способу відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, що виключить подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду, є необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року виходячи з грошового забезпечення 64%, починаючи з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн., передбачену постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року, з 01 лютого 2024 року, суд виходить з наступного.
Згідно з преамбулою та абзацом першим пункту 1 Постанови №713 з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови №713 особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року №2146-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Суд, в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, які полягають у наступному.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося.
Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн.
Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків.
Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно із абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 року №160/20423/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року в розмірі 64% від грошового забезпечення 8447,40 грн., зазначеного в довідці від 03.07.2023 року за №3/1136, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Після перерахунку на виконання рішення суду розмір пенсії позивачеві перерахований без нарахування щомісячної доплати відповідно до постанови №713.
З урахуванням наведеного, суд в цій справі робить висновок про те, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управління ПФУ у Дніпропетровській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.
На думку суду, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати, діяв відповідно до вимог закону, тому такі його дії є протиправними.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
На підставі вищевикладеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача у спосіб визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", як наслідок, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2024 року щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №15244269 від 01 березня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі оновленої довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, виходячи з грошового забезпечення 64%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі оновленої довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.01.2024 року №3/13 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01 січня 2023 року, виходячи з грошового забезпечення 64%, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.02.2024 року щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник