04 березня 2024 рокуСправа №160/34529/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.12.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилися у обмеженні розміру пенсії, надбавок і доплат максимальним розміром, ОСОБА_1 , а саме:
з 03.11.2020 року зменшення розміру пенсії, під час її перерахунку на підставі довідки №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, наданої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», та обмеження виплати пенсії максимальним розміром величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, з 03.11.2020 по 30.11.2020 сумою - 17120,00 грн, з 01.12.2020 по 30.06.2020 сумою - 17690,00 грн., з 01.07.2021 по 30.11.2021 сумою - 18540,00 грн., з 01.12.2021 по 30.06.2022 року сумою - 19340,00 грн., з 01.07.2022 по 30.11.2022 сумою - 20270,00 грн., з 01.12.2022 року сумою - 20930,00 грн.
з 01.03.2022 року обмеження у межах максимального розміру пенсії виплати індексації та проіндексованої пенсії, проведеної відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року, із грошового забезпечення зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, та не виплаті з 01.03.2022 року індексації базового ОСНП 2022 із розрахунку (24 346,53 грн. *14%) - у сумі 3 408,51 грн.;
з 01.03.2023 року обмеження у межах максимального розміру пенсії, виплати індексації та проіндексованої пенсії, проведеної відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із грошового забезпечення у розмірі 68% зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, та не виплаті індексації базового ОСНП 2023 із розрахунку (24 346,53 + 3 408,51) = 27 755,04 *19,7%) - у сумі 5 467,74 грн, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, а також без обмеження максимальним (граничним) розміром 1500 грн
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 03.11.2020 року у розмірі 68% від грошового забезпечення зазначеного у довідці наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, та виплачувати пенсію у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень;
здійснити з 01.03.2022 року нарахування та виплату індексації(підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , без обмеження у межах максимального розміру пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від грошового забезпечення у розмірі 68% зазначеного у довідці №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» із розрахунку (24 346,53 грн.(основний розмір пенсії на 01.03.2022 року)* 0,140(коефіцієнт збільшення) = 3 408,51) - в сумі 3 408,51 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, з урахуванням проведених виплат;
здійснити з 01.03.2023 року нарахування та виплату індексації(підвищення) до пенсії вислугу років ОСОБА_1 , проведеної відповідно до Постанови КМУ від 24.12.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із грошового забезпечення у розмірі 74% зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення наданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області” №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, із розрахунку із розрахунку (24 346,53 + 3 408,51) = 27 755,04 *19,7%) = 5 467,74) - в сумі 5 467,74 гривень, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, у тому числі без обмеження розміру збільшення в результаті підвищення пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивачем вказано, що обмеження пенсійних виплат максимальним розміром є неправомірними та суперечать законодавству. Також позивач вважає протиправним безпосереднє обмеження розміру індексації та її проведення у межах максимального розміру пенсії. Вважає, що індексація має виплачуватись у розмірі її фактичного нарахування у повному розмірі.
Ухвалою від 02.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
16.01.2024 року представником відповідача на електронну адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
07.12.2023 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою щодо здійснення індексації за 2022 рік та 2023 рік.
Відповідач листом №65394-53931/Т-01/8-0400/23 від 26.12.2023 ркоу повідомив позивача про таке.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16841/23 від 18.09.2023 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 03.11.2020 року у розмірі 68% від грошового забезпечення 35803,72 грн, яке зазначено у довідці від 29.05.2023 року №33/24/С-10316, наданої ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області». У зв'язку з тим, що зазначеним рішенням суду не було зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії та доплати було обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого ст. 43 Закону №2262.
З 01.03.2022 року було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №118, але це не призвело до збільшення розміру пенсії, оскільки розмір пенсії вже обчислено на виконання рішення суду у максимальному розмірі, передбаченому ст. 43 Закону №2262.
Одночасно, відповідно до п. 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн. Враховуючи вищевикладене, для проведення індексації пенсії на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2093,00 грн. З урахуванням зазначеного, з 01.03.2023 року було проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №168, з урахуванням вимог п. 10 цієї постанови, але це не призвело до збільшення розміру пенсії, оскільки розмір пенсії вже обчислено на виконання рішення суду у максимальному розмірі, передбаченому ст. 43 Закону №2262.
Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду зданим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За змістом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про статус народного депутата України», «;Про Національний банк України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про дипломатичну службу», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «;Про пенсійне забезпечення», «;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказані норми запроваджують обмеження щодо розміру призначених після 01.10.2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-XII.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
На підставі пункту 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому, суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року , що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI
Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
А відтак, обмеження максимального розміру пенсії позивачу, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
З 20.12.2016 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закону, який є спеціальним для позивача) не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Тобто спеціальним законом, на підставі якого призначено пенсію позивачу, та який підлягає застосування у цьому випадку, такого максимального розміру пенсії не визначено.
Також, позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року виплату пенсії ОСОБА_2 без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168, з приводу чого суд вказує наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин 2 та 3 статті 51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-XII у редакції Закону від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017 року), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (з урахуванням змін, внесених законами від 24.12.2015 року №911-VIII, від 06.12.2016 року №1774-VIII (надалі Закон N 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та 3 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину 5 статті 43 Закону №2262-XII викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» ще й установлено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
У подальшому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» ще й установлено, що з 01.03.2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 року, №118, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.
Тож, аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, суд виходить з наступного.
Обмеження пенсії позивача максимальним розміром вмотивоване посиланням відповідача на ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII та ст. 2 Закону №3668-VI.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 дає суду підстави для висновку про те, що з 20.12.2016 року частина сьома статті 43 Закону N 2262-XII, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 року у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 року у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 року у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18.
З огляду на викладене ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016.
При цьому суд враховує, що положення ст. 2 Закону N 3668-VI є аналогічними за змістом положенням ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року N 7-рп/2016.
На момент прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідні зміни у законодавстві не мали місця. Зокрема, вищезгадані положення ч. 7 ст. 43 Закону N 2262-XII та ст. 2 Закону N 3668-VI не змінилися.
До того ж, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 року у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 року у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 року у справі №370/2610/17.
Крім того у постанові від 16.12.2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-XII, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали б бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року, а також ураховуються судом при вирішення цієї справи.
Стосовно наявності у пунктах 2 постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року відповідно «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, яке передбачене ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 року №168 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними у спірних правовідносинах, а тому підлягають застосуванню відповідачем і судом.
До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ суд визнає протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону №3668-VI, суд дійшов висновку щодо протиправності дій ГУПФ в частині обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.03.2023 року та 01.03.2023 року відповідно.
Так, у позовних вимогах щодо здійснення індексації за Постановою №118 позивач просить зазначити конкретну суму - 3408,51 грн. Суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для такого, так як матеріалами справи підтверджено, що пенсійним органом здійснено індексацію пенсії позивача з 01.03.2022 року у розмірі 3408,51 грн, проте не нараховано до виплати, оскільки пенсію обмежено максимальним розміром. У той же час, суд вказує, що судом визнано протиправним обмеження пенсії максимальним розміром. Станом на день прийняття рішення по справі відсутні підставі вважати, що пенсійним органом буде нараховуватись/виплачуватись індексація пенсії за Постановою №118 у розмірі меншому, ніж 3408,51 грн. При цьому, судом не встановлено, що розмір індексації пенсії з 01.03.2022 року обмежений максимальним розміром.
Отже, зважаючи на відсутність обмеження індексації пенсії з 01.03.2022 року максимальним розміром, а також, враховуючи факт того, що з 01.03.2022 року обмежувався саме розмір пенсії позивача, то суд вважає, що ефективним способом захист прав та інтересів позивача буде саме: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсії та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 68% від грошового забезпечення з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсії та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022 року, з урахуванням проведених виплат.
Також позивач вважає незаконним обмеження індексації пенсії за Постановою №168 у розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання постанови КМУ №168 було проіндексовано пенсію позивача з 01.03.2023 року у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону №2262, яка обмежена 1500 грн., що підтверджується змістом копії листа відповідача від 26.12.2023 року, наявною у справі.
Крім зазначених вище положень законодавства, слід зазначити, що за приписами ст. 64 Закону №2262 передбачено проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, наведена норма Закону №2262 (який є актом вищої юридичної сили) не містить визначення обмеження розміру такої індексації, на відміну від положень Постанови КМУ №168.
На підставі викладеного вище, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови проведення нарахування та виплати індексації пенсії позивачу з 01.03.2023 року, без обмеження у межах максимального розміру пенсії, згідно постанови КМУ від 24.12.2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень, є протиправними.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплатити позивачу конкретну суму коштів, то суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки нарахування та виплата відповідних сум є дискрецією відповідача і саме відповідач має визначити суму пенсії позивача в процесі виконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 02.11.2020 року у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 03.11.2020 року у розмірі 68% від грошового забезпечення, зазначеного у довідці наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-10316 від 29.05.2023 року, без обмеження граничного розміру пенсії десятьма мінімальними прожитковими мінімумами установлених для осіб які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, та виплачувати пенсію у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь-яких обмежень.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсії та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 68% від грошового забезпечення з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсії та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022 року, з урахуванням проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2023 року відповідно до п. 2 ПКМУ №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосування коефіцієнта збільшення 1,197, без обмеження максимальним розміром 1500,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.03.2023 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 68% від грошового забезпечення з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023 року, із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 у розмірі її фактичного нарахування, в повному обсязі та без обмежень у розмірі 1500,00 грн, з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко