02 травня 2024 рокуСправа №160/6606/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 березня 2024 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна - домоволодіння АДРЕСА_1 - при закінченні виконавчого провадження;
зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з нерухомого майна - домоволодіння АДРЕСА_1 , який накладений постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Циганко О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА№734473 від 26.05.2010 року.
В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що на виконанні Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в 2010-2011 роках перебувало виконавче провадження №19356438, відкрите на підставі виконавчого листа від 27.04.2010 року №2-840/2010, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої в ДТП ОСОБА_2 52105 грн.74 коп.
Вказане виконавче провадження було закінчено відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав фактичного повного виконання рішення суду, за яким виконавчий збір стягнуто в повному обсязі, у зв'язку з чим 30 березня 2012 року державним виконавцем Циганко О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою, в якій просив зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 .
Листом Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №21593/2825/4 від 05 лютого 2024 року позивачеві повідомлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_1 зареєстровано обтяження №10112015 накладене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №7344473, виданої 26 травня 2010 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття при закінченні виконавчого провадження арешту з майна - домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №160/6606/24 від 12 березня 2024 року для розгляду судової справи визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, з урахуванням усунення недоліків, ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
28 березня 2024 року на адресу Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
29 березня 2024 року Першим Правобережний відділом державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Додатково, Першому Правобережному відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) судом повторно на електронну адресу направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що документально підтверджується звітом про надіслання електронного повідомлення на адресу: info_bb@dpm.dp.dvs.gov.ua від 24.04.2024 року.
Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що на виконанні Першого Правобережного ВДВС у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в 2010-2011 роках перебувало виконавче провадження №19356438, відкрите на підставі виконавчого листа від 27.04.2010 року №2-840/2010, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої в ДТП ОСОБА_2 52105 грн.74 коп.
Вказане виконавче провадження було закінчено відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав фактичного повного виконання рішення суду, за яким: виконавчий збір стягнуто в повному обсязі, у зв'язку з чим 30 березня 2012 року державним виконавцем Циганко О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2023 року по справі №932/3607/23 заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди застосовані ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 - скасовано.
14 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою, в якій просив зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 .
Листом Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №92843/4 від 21 вересня 2023 року повідомлено, що на виконання ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2023 року по справі №932/3607/23 21 вересня 2023 року державним виконавцем заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 - скасовано.
25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з заявою, в якій просив зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 .
Листом Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №21593/2825/4 від 05 лютого 2024 року, позивачеві повідомлено про наступне.
"На виконання ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2023 року по справі №932/3607/23, 21 вересня 2023 року державним виконавцем заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 - скасовано.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_1 зареєстровано обтяження №10112015 накладене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №7344473, виданої 26 травня 2010 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало ВП №19356438 відносно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Однак, в межах вказаного виконавчого провадження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не виносились.
Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду."
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття при закінченні виконавчого провадження арешту з майна - домоволодіння АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених вказаним Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому вказаним Законом порядку, а саме:
- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 вказаного Закону України;
- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 вказаного Закону України;
- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 вказаного Закону України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент існування виконавчого провадження), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС в 2010-2011 роках перебувало виконавче провадження №19356438, відкрите на підставі виконавчого листа від 27.04.2010 року №2-840/2010, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої в ДТП ОСОБА_2 52105 грн.74 коп.
Вказане виконавче провадження було закінчено відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав фактичного повного виконання рішення суду, за яким виконавчий збір стягнуто в повному обсязі, у зв'язку з чим 30 березня 2012 року державним виконавцем Циганко О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України №1404 від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Так, Закон України від 21.04.1999 року №606 «Про виконавче провадження» втратив чинність 05.01.2017 року з набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Отже, законодавчі норми, які діяли в різний час, майже однаково регламентують дії відповідача у разі закінчення виконавчого провадження та питання знищення виконавчого провадження, а тому, на думку суду, перед знищенням виконавчого провадження відповідач повинен був зняти арешт.
Суд зауважує, що накладення арешту на майно позивача свідчить про вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання виконавчого документу, а тому у разі завершення виконавчих проваджень державний виконавець зобов'язаний вчинити усі дії передбачені відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі зняти арешт, накладений на майно боржника.
Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України від 02.06.2016 року №1404 «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час розгляду справи), у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що рішення про зняття арешту з майна боржника виноситься органом, яким накладено арешт.
Листом Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №21593/2825/4 від 05 лютого 2024 року, позивачеві повідомлено про наступне.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником ОСОБА_1 зареєстровано обтяження №10112015 накладене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА №7344473, виданої 26 травня 2010 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Відтак, орган виконавчої служби при знищенні виконавчого провадження зобов'язаний був зняти арешт, накладений в межах такого виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).
За приписами частини 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року по справі №9817/928/17.
При прийнятті рішення по справі суд також враховує, що на виконання ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2023 року по справі №932/3607/23, 21 вересня 2023 року державним виконавцем заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29 грудня 2008 року, у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 - скасовано.
Суд додатково звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryaldaz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, з метою ефективного захисту та недопущення порушення прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) щодо не зняття арешту з нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження №10112015, та зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 від 26.05.2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції АТ "Ощадбанк" №13 від 07 березня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) судових витрат в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок)
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) щодо не зняття арешту з нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного в межах виконавчого провадження.
Зобов'язати Перший Правобережний відділ державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , який накладений постановою державного виконавця Циганко О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони про його відчуження АА №734473 від 26 травня 2010 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 44703621) судові витрати в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник