09 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2751/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним наказу ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 по особовому складу в частині відсутності дати звільнення та зобов'язання внести зміни до наказу ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 по особовому складу в частині звільнення його зі служби в поліції та вважати звільненим зі служби в поліції з 27.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 30.08.2010 по 06.11.2015 перебував на службі в органах внутрішніх справ України, з 07.11.2015 по 18.07.2023 перебував на службі в Національній поліції.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення із публічної служби, поновлення на службі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції Волинській області №1619/в від 11.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУН ГУНИ у Волинській обласні та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області №289о/с від 18.07.2023 «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, з 19.07.2023.
Наказом ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 в справі №140/21854/23 скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 28.09.2023 №375 о/с «По особовому складу» в частині поновлення позивача на посаді з 19.07.2023. Вважати чинним наказ ГУНП у Волинській області від 18.07.2023 № 289 о/с «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП, 18 липня 2023 року.
Вищевказаний наказ позивач вважає протиправним, оскільки в ньому відсутня дата його звільнення, крім того даний наказ винесено під час перебування його на лікарняному в період з 09.02.2024 по 26.02.2024 включно. А отже, у разі порушення гарантій, визначених частиною третьою статті 40 КЗпП України, негативні наслідки слід усувати шляхом - зміни дати звільнення позивача, визначивши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду трудової непрацездатності, а саме 27.02.2024 (а.с.1-2).
Ухвалою судді від 15.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) (а.с.28).
У відзиві на позовну заяву від 21.03.2024 за №199/26/01-2024 представник відповідача позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування цієї позиції вказує на те, що посилання позивача на статтю 40 КЗпП України щодо заборони звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності вважає недоцільним та помилковим. Зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 140/21854/23 стала іншим юридичним фактом, який припинив чинність юридичних наслідків рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у вигляді поновлення на службі позивача.
Враховуючи обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, а саме постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №140/21854/23, у ГУНП у Волинській області відсутні законні підстави для невиконання остаточного судового рішення, що в спірному випадку має наслідком скасування наказу, яким поновлено позивача на посаді. Отже, ГУНП у Волинській області, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як то встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України, і ніяким чином не порушувало прав та інтересів позивача (а.с.31-34).
У відповіді на відзив від 05.04.2024 представник позивача вважає відзив відповідача безпідставним, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з підстав викладених в позовній заяві (а.с.52-53).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи та матеріали на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 2 та пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що позивач в період з 30.08.2010 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 по 18.07.2023 року - у Національній поліції України (а.с.35-36).
В період із 11.07.2021 по 18.07.2023 ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області (а.с.37).
Наказом ГУНП у Волинській області від 11.07.2023 №1619/в за вчинення дисциплінарного проступку, а саме порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 23, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2,4 частини 6 розділу 1, пункту 6 частини 10 розділу 1, пунктів 1, 3 розділу 4 Інструкції із заходів безпеки, при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70, пунктів 4, 10 розділу 13 Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 №357, пункту 10 розділу 6 Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 11.10.2018 №828, Інструкції з організації та несення служби на блокпостах під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.12.2022 №334/ДСК, Правил носіння однострою поліцейських, затверджених наказом МВС України від 19.08.2017 № 718, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, протоколу наради при заступнику начальника ГУНП у Волинській області від 28.04.2023 №17, посадової інструкції, що виразилось у залишенні під час несення служби в кімнаті для відпочинку блокпосту автомата Калашникова (АК-74), пістолета Макарова, набоїв до них, спецзасобів. самоусунення від виконання службових обов'язків під час несення служби: вимкнення портативного відеореєстратора, сон на посту, нараження на небезпеку добової зміни поста регулювання руху № В1/3/03, відсутності контролю за наявністю отриманих вогнепальної зброї та боєприпасів, допущення безпідставного отримання боєприпасів керівником, перебуванні у добовому наряді без однострою та порушенні графіку несення служби на блокпосту, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.43-45).
Наказом ГУНП у Волинській області від 18.07.2023 №289 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУП ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України)частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», з 18 липня 2023 року (а.с.46).
Позивач не погодившись з вищевказаними наказами та звернувся з позовом до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №140/21854/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області №1619/в від 11.07.2023 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Луцького РУП ГУНП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією в частині застосування дисциплінарного стягнення» стосовно інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення з служб в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП у Волинській області №289о/с від 18.07.2023 про звільнення з служби в поліції інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді, з 19.07.2023. Стягнуто з ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 99 854,95 грн (а.с.4-13).
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 46 086,90 грн допущено до негайного виконання.
На виконання вищевказаного рішення суду ГУНП у Волинській області видано наказ №375 о/с від 28.09.2023, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, з 19.07.2023 (а.с.47).
Не погодившись з прийнятим рішенням від 22.09.2023 у справі №140/21854/23, ГУНП у Волинській області, оскаржило його в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 апеляційну скаргу ГУНП у Волинській області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №140/21854/23 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовлено (а.с.14-20).
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 140/21854/23 Наказом ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 скасовано наказ ГУНП у Волинській області від 28.09.2023 №375 о/с в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, з 19.07.2023. Вважати чинним наказ ГУНП у Волинській області від 18.07.2023 №289 о/с, яким звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області, з 18.07.2023.
Надаючи оцінку спірному наказу, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України віднесено до судових рішень, які виконуються негайно.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде таке рішення суду в подальшому оскаржуватися.
У пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Так, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків.
Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника є юридичним фактом, із настанням якого у працівника виникає право на відновлення його трудових правовідносин із роботодавцем, а роботодавець, у свою чергу, зобов'язаний прийняти на виконання рішення суду про поновлення на роботі, яке у цій частині підлягає негайному виконанню відповідний наказ та внести запис у трудову книжку працівника.
Як вже зазначалось судом, негайне виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №140/21854/23 було реалізовано відповідачем шляхом видачі Наказу №375 о/с від 28.09.2023 про поновлення позивача на займаній посаді з 19.07.2023.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 140/21854/23, відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №55 о/с від 16.02.2024.
Оскільки, вищевказаний наказ прийнято відповідачем на виконання рішення апеляційної інстанції, а не в межах реалізації накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади за вчинення дисциплінарного проступку, тому у ньому і відсутнє зазначення дата звільнення позивача з займаної посади.
За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправним наказу ГУНП у Волинській області № 55 о/с від 16.02.2024 в частині відсутності дати звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП, є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
Щодо посилання позивача на статтю 40 КЗпП України щодо заборони звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, то суд вважає, дані твердження помилковими та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 09.02.2024 по 26.02.2024 включно позивач перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою ДУ «ТМО МВС України по Волинській області» №221 (а.с.22).
Відповідно до частини 4 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Отже, у разі тимчасової непрацездатності поліцейського, реалізація такого дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в Національній поліції можлива лише у день його прибуття до місця проходження служби, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності.
Суд вважає, що приписи частини третьої статті 40 КЗпП України в даному випадку не поширюється на дані правовідносини.
Так, Верховний Суд у постановах від 12.08.2021 у справі №2а-8044/09/1370, від 31.10.2023 у справі №460/10065/21 зазначав, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, отже, якщо суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції і визнав звільнення працівника правомірним, рішення про поновлення на роботі втрачає свою силу, а працівник вважається звільненим з дати, зазначеної в наказі про звільнення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №140/21854/23 припинено чинність та дію рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у вигляді поновлення позивача на службі в поліції.
Отже, рішення суду апеляційної інстанції у спорі який виник, є правоприпиняючим юридичним фактом, із настанням якого трудові правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі судового рішення, яке скасовано апеляційним судом, припинилися.
Наказ ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 видано відповідачем на підставі рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України, а не окремим розпорядчим документом ГУНП у Волинській області щодо реалізації рішення дисциплінарного стягнення про звільнення позивача зі служби в поліції згідно Закону України «Про Національну поліцію», та є безумовною підставою для скасування попереднього наказу про поновлення позивача на займаній посаді.
Суд зауважує, що Наказ ГУНП у Волинській області №289 о/с від 18.07.2023 про звільнення позивача зі служби в поліції з посади інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області з 18.07.2023 є чинним, з моменту набрання рішенням апеляційної інстанції законної сили, а саме, з 01.02.2024.
Діючим законодавством України не передбачено внесення зміни у дату звільнення працівника, якщо такий наказ вже був виданий суб'єктом владних повноважень, та який є чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний Наказ ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 є законним та обґрунтованим. А тому позовна вимога про зміну дати звільнення позивача з посади інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького районного управління поліції ГУНП та вважати його звільненим з 27.02.2024, є такою, що не підлягає задоволенню.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статями 78, 243, 245, 246, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним наказу ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 в частині відсутності дати звільнення та зобов'язання внести зміни до наказу ГУНП у Волинській області №55 о/с від 16.02.2024 по особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та вважати звільненим зі служби в поліції з 27.02.2024, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604).
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський