09 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3135/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін, в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.12.2017 №295-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «ї» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника цього ж прикордонного загону від 16.01.2018 №18-ос виключено ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону з 16.01.2018.
Під час звільнення з військової служби військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не була нарахована та виплачена індексацію грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2018 році, компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, одноразової грошової допомоги при звільненні у 2018 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2016 по 16.01.2018, які нараховуються з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, що зумовило звернутись за захистом своїх прав до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №140/5579/23 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках, підйомної допомоги у 2018 році, компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, одноразової грошової допомоги при звільненні у 2018 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2018 році, компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, одноразової грошової допомоги при звільненні у 2018 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 28 жовтня 2022 року та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 28.10.2022.
На виконання зазначеного рішення 22.02.2024 відповідачем було здійснено виплату у сумі 57256,29 грн. Разом з цим відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
06.02.2024 на адресу відповідача представником позивача скеровано адвокатський запит, в якому, окрім іншого, представник відповідача просив нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати, у відповідь на який листом від 13.02.2024 НОМЕР_2 прикордонний загін відмовив позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у зв'язку з відсутністю правових підстав.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Вказала, що відсутні підстави для нарахування та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Такими доходами є ті грошові доходи, які не мають разового характеру.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.12.2017 №295-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «ї» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника цього ж прикордонного загону від 16.01.2018 №18-ос виключено ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону з 16.01.2018.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №140/5579/23 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках, підйомної допомоги у 2018 році, компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, одноразової грошової допомоги при звільненні у 2018 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, підйомної допомоги, виплаченої у 2018 році, компенсації за невикористані дні відпустки у 2016 році, одноразової грошової допомоги при звільненні у 2018 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2016 року по 16 січня 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати 28 жовтня 2022 року та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації - 28.10.2022.
На виконання зазначеного рішення 22.02.2024 відповідачем було здійснено виплату у сумі 57256,29 грн.
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 06.02.2024, відповідно до якого просив нарахувати та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.02.2016 по день фактичної виплати.
Листом від 13.02.2024 №09/1414-24-вих/17 відповідач повідомив представника позивача про відсутність законних підстав для нарахування та виплатити позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон України №2050-ІІІ) та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі Порядок № 159).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Статтею 3 Закону №2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2001 №159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050 та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, що не мають разового характеру, зокрема заробітної плати (грошового забезпечення). У зв'язку з цим, виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав нарахування грошового доходу: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.04.2021 у справі № 465/322/17, від 21.09.2022 у справі № 816/1627/18.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що «згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу».
Також Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказав, що, враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція уже висловлювалася Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі №822/1110/16, від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, від 13.03.2020 у справі №803/1565/17.
Суд встановив, що щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 (з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обрахунку індексації грошового забезпечення), відповідач виплатив позивачу на виконання рішення суду у справі №140/5579/23 від 27.06.2023.
Суд звертає увагу відповідача на те, що нарахування та виплата позивачу вказаної винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для її обрахунку індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її отримання відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи періоди, за які щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, мала бути виплачена позивачу, та час її фактичної виплати, суд дійшов висновку, що відповідач порушив строки виплати позивачу вказаної щомісячної грошової винагороди.
Оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, належить до доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив її виплату з порушенням строків, суд висновує про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024.
Також суд враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
В даних рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024.
З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з січня 2016 року по день фактичної виплати 02.10.2023.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду його не сплачував, а відтак розподіл судового збору на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 250, 262 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2016 по день фактичної виплати 22.02.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський