Справа № 686/6831/24
Провадження № 1-кс/686/2284/24
08 травня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
встановив:
08.03.2024 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою, відповідь на яку було надано листом №181-24-М182-24-217/24 від 30.01.2024.
У судове засідання, призначене на 08.05.2024, скаржник не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, оскільки за його участю було відкладено судовий розгляд скарги, який проводився 22.04.2024 та було повідомлено скаржника про час та місце наступного судового засідання.
Окрім того, про час та місце розгляду скаржник ОСОБА_3 був повідомлений додатково шляхом надіслання повістки про виклик через адміністрацію місця ув'язнення, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 135 КПК України (повістка про виклик отримана скаржником двічі: 25.04.2024 та 05.05.2024).
У судовому засіданні представник ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» інспектор відділу режиму та охорони ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_3 відмовився прийняти участі у судовому засіданні у зв'язку із тим, що не повідомлений належним чином про судовий розгляд, оскільки не отримав повістки про виклик у судове засідання.
А тому слідча суддя розцінює неявку скаржника в судове засідання як небажання приймати участь у судовому розгляді поданої ним скарги та підтримувати її.
При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що спроби зв'язатися із скаржником у режимі відео конференції виконувалися неодноразово протягом 08.05.2024, з 10 год. 46 хв. до 12 год. 27 хв., що підтверджується журналом судового засідання і лише у черговий раз, при з'єднанні із ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1», інспектор відділу режиму та охорони вказаної установи ОСОБА_4 повідомив суду, що ОСОБА_3 відмовився прийняти участі у судовому засіданні у зв'язку із неотриманням повістки про виклик у судове засідання.
Уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилася, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Отже, як слідує із положень вищевказаної норми, слідчий суддя не в праві проводити розгляд скарги за відсутності скаржника за будь-яких умов.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до із ч. 3 ст. 135 КПК України особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
Ч. 1 ст. 136 КПК України передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Згідно абз.12 розділу 7 Узагальнення ВССУ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" визначено наступне: " …у разі неявки скаржника слідчі судді постановляють ухвали про залишення відповідних скарг без розгляду. Такий підхід суду відповідає вимогам ч.3 ст. 306 КПК України, згідно із якою розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Отже, у контексті вирішення питання про дії слідчого судді в разі відсутності скаржника, який належним чином повідомлений та який не з'явився на такий розгляд, слід зважати на те, що слідчим суддям доцільно у таких випадках залишати скаргу без розгляду. У випадку залишення скарги без розгляду скаржник буде мати право повторно звернутися з такою скаргою до слідчого судді.
Слідча суддя вважає за можливе взяти до уваги положення вказаного узагальнення. Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Оскільки законом створені найбільш сприятливі умови для швидкого захисту порушених прав під час досудового розслідування, строк проведення якого чітко обмежений, як і обмежений строк розгляду скарг, скаржник, звертаючись до слідчого судді повинен добросовісно користуватися такою процесуальною можливістю та з'явитися в судове засідання для надання особистих пояснень. Неявка належно повідомленого скаржника дає слідчому судді право залишити його скаргу без розгляду, що, однак, не позбавляє скаржника права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора. Отже, таким чином, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням розгляду справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Європейський суд з прав людини у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У судове засідання, призначене на 08.05.2024, незважаючи на обізнаність про день та час судового розгляду скарги, скаржник не з'явився, а його заперечення проти прийняття участі у судовому засіданні у зв'язку із неповідомленням про призначений судовий розгляд скарги за його участю, озвучені представником ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» ОСОБА_4 , слідча суддя відхиляє, оскільки факт належного та завчасного повідомлення ОСОБА_3 про час та місце розгляду скарги доводиться розписками останнього про отримання повідомлення від 25.04.2024 та 05.05.2024.
Окрім того, скаржник приймав участь у судовому засіданні 22.04.2024, коли судом було ухвалено рішення про необхідність його відкладення на 08.05.2024 у зв'язку із дорученням Вінницькому місцевому центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечити здійснення представництва інтересів скаржника шляхом призначення представника, про що йому було озвучено.
Така поведінка скаржника, на думку слідчого судді, свідчить про його зловживання своїми процесуальними правами та перешкоджає розгляду скарги слідчим суддею в передбачені законом строки.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що неявка скаржника у судове засідання свідчить про відсутність зацікавленості у ефективному та своєчасному розгляді його скарги, втрату інтересу до предмета оскарження та про неналежне ставлення до наданих йому процесуальних прав та покладених обов'язків, а тому слідчий суддя позбавлений можливості ухвалити будь-яке інше законне рішення за відсутності скаржника, що прямо заборонено законом, тому подана на адресу слідчої судді скарга має бути залишена без розгляду.
На переконання слідчого судді, вказане рішення не порушує прав скаржника, оскільки не позбавляє його права повторно звернутися до суду в межах строку на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого. Тому, за умов добросовісного користування своїми процесуальними правами скаржником, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.
Керуючись ст.ст. 7, 9 ч. 6, 306, 307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що залишення скарги без розгляду не позбавляє його можливості повторно звернутись до слідчого судді, в порядку передбаченому КПК України.
Копію ухвали направити для відома скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя