Справа № 685/287/24
Провадження № 2/685/121/24
08 травня 2024 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі
головуючого судді Самойловича А.П.,
за участі секретаря Таранської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом Прилуцької районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, Сектор «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав,
11 березня 2024 року Прилуцька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_2 , заявивши вимогу позбавити її батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованця КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка не цікавиться життям сина. Згідно з довідкою Ямпільської спеціалізованої школи Хмельницької обласної ради від 11 січня 2024 року №3 хлопчик навчався у закладі з 01 вересня 2016 року по 31 серпня 2020 року - в дошкільній групі та з 01 вересня 2020 року по 01 грудня 2021 року - в 1 і 2 класах. За час перебування дитини у школі ОСОБА_2 не відвідувала свого сина, не надавала ніякої матеріальної та моральної підтримки. Під час вихідних днів та у період канікул ОСОБА_1 постійно перебував у школі. Відповідно до інформації сектору «Служба у справах дітей» Теофіпольської селищної ради від 15 січня 2024 року №13 дитина перебувала з 03 вересня 2020 року по 17 вересня 2021 року на обліку як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. У 2018 році ОСОБА_3 переїхала у с.Монастирище Прилуцького району, Чернігівської області, а 24 листопада 2021 року за своєю заявою влаштувала свого сина ОСОБА_1 в КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради та з 01 вересня 2023 року до 13 лютого 2024 року не проявляла бажання спілкуватися з дитиною, не забирала дитину на вихідні дні та канікули, не піклувалася по нього, не проявляла зацікавленості в його подальшій долі.
Позивач, треті особи в суд не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до відповіді №487947 від 12 березня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 дійсно зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
На адресу суду повернувся лист, який надсилався відповідачці за вказаною вище адресою із відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою», зробленою поштовим відділенням.
Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_2 суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін та без фіксації судового процесу звукозаписувальними засобами відповідно до ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
В разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, можуть бути позбавлені батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та інших, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідачка являється матір'ю ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29 червня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Теофіпольського районного управління юстиції у Хмельницькій області.
Згідно з довідкою Ямпільської спеціалізованої школи Хмельницької обласної ради від 11 січня 2024 року №3 хлопчик навчався у закладі з 01 вересня 2016 року по 31 серпня 2020 року - в дошкільній групі та з 01 вересня 2020 року по 01 грудня 2021 року - в 1 і 2 класах. За час перебування дитини у школі ОСОБА_2 не відвідувала свого сина, не надавала ніякої матеріальної та моральної підтримки. Під час вихідних днів та у період канікул ОСОБА_1 постійно перебував у школі. Відповідно до інформації сектору «Служба у справах дітей» Теофіпольської селищної ради від 15 січня 2024 року №13 ОСОБА_1 перебував з 03 вересня 2020 року по 17 вересня 2021 року на обліку як такий, що опинився у складних життєвих обставинах. Згідно старостинським округом Ічнянської міської ради, ОСОБА_2 з 2018 року проживала без реєстрації у с.Монастирище, Прилуцького району, Чернігівської області до 2022 року, а з вересня 2022 року, ОСОБА_2 на території старостинського округу не проживає.
Згідно довідки №02-03/04/10 від 11.01.2024 року, виданої Монастирищенським старостинським округом Ічнянської міської ради, ОСОБА_2 проживала без реєстрації з 2018 року по вересень 2022 року в с.Монастирище Прилуцького району Чернігівської області, разом з нею під час літніх канікул з червня 2022 року по вересень 2022 року проживав її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У вересні 2022 року ОСОБА_2 відвезла сина до Удайцівського навчально-реабілітаційного центру.
Згідно акту КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради №94 від 14.02.2024 року ОСОБА_1 , 19.05.2012 року навчається і перебуває в КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради з 01.12.2021 року за заявою матері від 24.11.2021 року, висновку ІРЦ - 85936/2020/153764 від 02.09.2020 року. За час перебування дитини у закладі ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 дитину не відвідувала, не брала участі у вихованні та утриманні, не проявляла бажання спілкуватися з дитиною.
У довідці-характеристиці, виданій Монастирищенським старостинським округом Ічнянської міської ради від 11 січня 2024 року №02-03/05/10, зазначено, що ОСОБА_2 проживала разом із співмешканцем ОСОБА_4 , 1985 року народження та двома дітьми: ОСОБА_5 , 1997 року народження, та ОСОБА_6 , 2009 року народження за адресою АДРЕСА_2 . За час проживання ОСОБА_2 ніде не працювала, неналежним чином ставилася до виховання та утримання дітей.
В даний час ОСОБА_5 є повнолітньою особою.
З метою захисту прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Ічнянська міська рада подала заяву 21 вересня 2023 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області про позбавлення батьківських прав її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 жовтня 2023 року справу було передано за підсудністю на розгляд Теофіпольського районного суду Хмельницької області.
Адміністрація КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради з метою всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини ініціювала позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 у своєму клопотанні №93 від 14 лютого 2024 року.
Служба у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації у своєму висновку від 22 лютого 2024 року № 02-04/122, виходячи з інтересів дитини рекомендує позбавити відповідачку батьківських прав щодо сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованця КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради.
Висновок Служби у справах дітей Прилуцької районної державної адміністрації обґрунтований тим, що ОСОБА_2 не виконує належним чином свої батьківські обов'язки, не піклується про дитину.
Таким чином, в ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків стосовно свого сина, не приймає участі у його вихованні, навчанні та утриманні, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не цікавиться ним та фінансового не підтримує, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі свого сина.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки дитина перебуває у КЗ «Удайцівський навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, тому суд вважає за доцільне, відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України, перераховувати аліменти на дитину на її особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України.
При вирішенні розміру аліментів суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідачка є особою працездатного віку, дані про поганий стан здоров'я матеріали справи не містять, відомості про працевлаштування відповідачки відсутні.
Таким чином, з врахуванням викладеного вище та з метою забезпечення прав дитини, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки аліментів в розмірі ? частини всіх видів доходів, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за вимогою про позбавлення батьківських прав.
Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 19, 150, 164, 165, 167, 193 СК України, ст.ст. 197, 200, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Прилуцької районної державної адміністрації задовольнити.
ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Теофіполь Теофіпольського району Хмельницької області.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 березня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Рішення в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. (Одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08 травня 2024 року.
Суддя Самойлович А.П.