Справа №295/6797/24
1-кс/295/3137/24
04.05.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022060400002211 від 20.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,-
Слідчий звернувся з клопотанням про застосовування щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні вказано, що пунктом 3 Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 передбачено, окрім іншого, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
Крім цього, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 оголошено та на даний час проводиться загальна мобілізація.
Згідно з п. п. 2-6 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції від 25.08.2010 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 724), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім інших, також мають військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , з метою особистого збагачення, організував та сприяв в незаконному переправленні осіб через державний кордон України за наступних обставин.
Так, 12 квітня 2024 року, після попередньої домовленості, ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 поблизу ТРЦ «Глобал», що в АДРЕСА_3 , який повідомив, що може організувати для останнього перетин державного кордону України поза прикордонним контролем та вказані послуги будуть коштувати близько 8000 доларів США. В свою чергу ОСОБА_9 , розуміючи протиправність дій ОСОБА_7 , з метою викриття злочинної діяльності останнього, погодився на запропоновані ним умови.
Після чого, 02 травня 2024 року, близько 08.30 год, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зустрілись поблизу центрального автовокзалу міста Житомира, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , останній посадив ОСОБА_9 до автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 та під керуванням ОСОБА_7 прослідували до АЗС UPG по АДРЕСА_5 . Перебуваючи на території вказаної АЗС об 10.50 год., ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , який перебував на вказаній АЗС на автомобілі Toyota Aventis д.н.з. НОМЕР_2 та в салоні якого перебували громадяни ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після короткої зустрічі останні перенесли особисті речі з автомобіля Toyota Aventis д.н.з. НОМЕР_2 до автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 та розмістились в його салоні, спільно з ОСОБА_9 , під керуванням ОСОБА_7 та прослідували до АДРЕСА_6 . Близько 15.50 год., перебуваючи на ділянці місцевості по АДРЕСА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію та сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 частину раніше обумовлених грошових коштів, в розмірі по 1000 доларів США з кожного.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на організацію та сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, перебуваючи в автомобілі Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , продовжили рух та близько 19.00 год. прибули до ділянки місцевості в с. Саражинка Подільського району Одеської області, де перебував автомобіль Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_3 за кермом якого знаходилась ОСОБА_5 . Після чого, за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перемістилися до салону автомобілю Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_3 та під керуванням ОСОБА_5 прослідували до м. Кодима Одеської області, а саме на ділянку місцевості по АДРЕСА_8 , яка є прикордонною зоною з Республікою Молдова. Після чого близько 21.00 год. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували в салоні автомобіля Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , були затримані прикордонною службою України при спробі незаконного перетину через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення 02.05.2024 об 22.50 год. підозрювану ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.05.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
В обгрунтування клопотання слідчий покладає наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування, спотворення речових доказів; можливість незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинення інших кримінальних правопорушень.
На думку слідчого, обмовлені ризики пов'язуються з усвідомлення особою передбаченої міри покарання в разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характері кримінального правопорушення, обставинах, що супроводжували відповідні події.
В судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали з підстав, наведених у ньому.
Підозрювана просила відмовити у задоволенні клопотання, зауважила на необґрунтованості тверджень прокурора, висловлених у судовому засіданні, щодо її відмови надавати пояснення з приводу подій кримінального правопорушення. Додала, що фактично питання про такі події їй не задавались.
Захисник просив відмовити у задоволені клопотання, обрати інший запобіжний захід.
Зазначив, що підозра не є обґрунтованою, інших фігурантів кримінального провадження підозрювана ОСОБА_5 фактично не знає, діяння особи полягають лише у тому, що вона здійснювала підвезення транспортним засобом інших осіб.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка грунтується на доданих до клопотання матеріалах.
Слідчий суддя зауважує, що здобуття висновку обґрунтованої підозри на стадії досудового розслідування не зводиться до надання оцінки доказам в розрізі їх остаточного та безсумнівного рівня для підтвердження певних обставин на встановлення або спростування вини, а здійснюється слідчим суддею з охопленням всіх даних в їх окремому та сукупному значенні, що можуть вказувати на достатньо ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
З приводу зазначених стороною захисту зауважень про відступіть доказів на підтвердження причетності підозрюваної до обставин кримінального правопорушення слідчий суддя звертає увагу на існуванні фактів та інформації, наведеної у вищевказаних процесуальних документах, яка дійсно може переконати в можливості вчинення кримінального правопорушення саме такою особою.
Виконаний слідчим суддею на відповідній стадії досудового розслідування аналіз поданих доказів, у тому числі, протоколів про хід проведення НСРД, які сприймаються за системним підходом із відомостями, заснованими на протоколах допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вказує на високу ймовірність причетності підозрюваної до подій кримінального правопорушення, вчинення діянь за спільною домовленістю з іншими особами.
В завдання слідчого судді не покладається детальний аналіз доказів, на які спиратиметься сторона обвинувачення на доведення винуватості особи у суді.
Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування або суду, знищити, приховати, спотворити речові докази чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
До вказано висновку слідчий суддя приходить з огляду на сам характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, що полягає у відшукуванні способів та створенням задля цього засобів для сприяння незаконному переправленні осіб через державний кордон України, супроводженням операцій розробкою необхідних соціальних зв'язків, збиранням інформації, вжиттям конспіративних методів у взаємодії.
Є необхідним додатково звернути увагу на корисливий характер кримінального правопорушення.
З огляду на вищевикладене, а також з врахуванням тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою у кримінальних правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, відсутності у підозрюваної соціальних зв'язків за таким рівнем зобов'язального характеру, які гарантували би характер процесуальної поведінки як добросовісної, слідчий суддя приходить до висновку про недостатність інших запобіжних заходів для запобігання вищенаведеним ризикам та вважає необхідним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За тих умов, коли особа може володіти інформацією про шляхи незаконного перетину кордону, способи приховування та конспірації, наявність на утриманні малолітньої дитини не перешкоджатиме можливості настання вище обумовлених процесуальних ризиків.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Приймаючи до уваги характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, з'ясовані в судовому засіданні відомості про матеріальних стан підозрюваної, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків вважає необхідним визначити суму застави в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 грн.
Керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя -
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з фактичного часу затримання.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.06.2024 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 90 840,00 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на спеціальний рахунок територіального управління ДСА.
У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави вважати з моменту її звільнення з-під варти.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дій покладених на підозрювану судом обов'язків у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.9 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування дитини - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.
Зобов'язати Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, проінформувати слідчого, прокурора, слідчого суддю про місце проживання (перебування) дитини.
Після отримання такої інформації слідчий, прокурор зобов'язані невідкладно повідомити підозрювану про місце проживання (перебування) дитини.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Виготовлення повного тексту ухвали - 09.05.2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1