Справа № 161/3340/24
Провадження № 2/161/1810/24
30 квітня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді - Олексюка А.В.,
при секретарі - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Довгун Надії Василівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
20.02.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла вищевказана позовна заява, в якій позивач просила визнати за нею, ОСОБА_1 право власності у спільному майні подружжя, а саме на частину житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., житловою площею 82,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/ 6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., житловою площею 82,7 кв.м., що находиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер12.06.2022 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що із 19.09.1987 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 . На підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів № 531 від 28.12.1989 року, чоловік позивача - ОСОБА_4 отримав у безстрокове користування під будівництво індивідуального житлового будинку земельну ділянку в АДРЕСА_2 .
За час перебування у шлюбних відносинах, на вищевказаній земельній ділянці, у 1991 році чоловіком та дружиною було завершено будівництво житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., з яких житлова площа - 82,7 кв.м. на АДРЕСА_2.
Рішенням Луцької міської ради від 18.12.1990 №96 нумерація будинку АДРЕСА_2 перейменовано на будинок АДРЕСА_3 .
Виходячи з рівності часток подружжя у спільній сумісній власності позивачу у справі належить 1/2 частина будинковолодіння, незалежно від того, що усі документи щодо отримання земельної ділянки під будівництво отримував інший із подружжя. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і у рішенні Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.05.2017 року у справі № 161/17935/16-ц.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4 , не встигнувши за життя ввести в експлуатацію збудований будинок та оформити на нього усі необхідні документи.
Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Красневичем Олександром Анатолійовичем було відмовлено усім спадкоємцям у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, так як спадкоємці не надали правовстановлюючі документи на спадкове майно, в т.ч. і на вищевказаний житловий будинок.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/17935/16-ц визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за кожним по 1/6 частині житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на сьогоднішній день не є узаконеним право на спадкове майно за дружиною померлого ОСОБА_1 на 1/6 частини вищевказаного житлового будинку, і через нотаріуса це здійснити на сьогоднішній є день неможливим, так як відсутній правовстановлюючий документ на такий будинок на ім?я спадкодавця ОСОБА_4 .
Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.
12.03.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.
20.03.2024 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає.
17.04.2024 на запит суду надійшла копія спадкової справи №55/2016 заведеної після смерті ОСОБА_4
30.04.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 19 вересня 1987(а.с. 12).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 13).
За час перебування в шлюбі, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської Ради народних депутатів № 531 від 28.12.1989 року, ОСОБА_4 отримав у безстрокове користування під будівництво індивідуального житлового будинку, земельну ділянку в АДРЕСА_2 (а.с. 15).
У 1991 році чоловіком та дружиною було завершено будівництво житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., з яких житлова площа - 82,7 кв.м. на АДРЕСА_2.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/17935/16-ц визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за кожним по 1/6 частині житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19).
Отже, оцінка належності частини будинку померлому уже оцінювалася судом та не підлягає повторному доказуванню згідно ст. 82 ЦІПК України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, однак своїх спадкових прав належним чином не оформила через відсутність правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесено постанову про відмову в чиненні нотаріальної дії (а.с. 19).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про власність», який діяв на момент виникнення правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом й кодексом про шлюб та сім?ю України.
Згідно до ст. 22 КШС України, чинного на момент отримання у користування земельної ділянки та проведення будівництва житлового будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно до статті 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
За змістом статті 525 ЦК УРСР 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно з ч. 1 статті 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями Першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 549 УРСР 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив 6 управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній Нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Також, Верховний Суд в постанові від 10.10.2018 року у справі №557/1209/16-ц дійшов висновку, що за вищевказаних аналогічних обставин спадкове право Позивача на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізовано лише в судовому порядку.
До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності, введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося. Належним документом, що засвідчує факт існування об?єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об?єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц.
За таких обставин, враховуючи, що позивач є спадкоємцем першої черги, бажає отримати спадщину, є такою, що належно її прийняла, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, відповідачі позов визнали, тому суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76 78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов адвоката Довгун Надії Василівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у спільному майні подружжя, а саме на частину житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., житловою площею 82,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 218 кв.м., житловою площею 82,7 кв.м., що находиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер12.06.2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк