154/518/24
2/154/417/24
08.05.2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Володимир цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно
В лютому 2024 позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом на належне йому майно, а саме житловий будинок садибного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка вказала, що відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), вона належить до першої черги спадкоємців за законом, і має право на успадкування майна, яке належить її покійному чоловікові. При цьому зазначає, що після смерті ОСОБА_6 , вважається такою, що прийняла спадщину за законом, так як на момент смерті спадкодавця постійно проживала разом з ним до дня його смерті, доглядала за спадкодавцем, здійснила його поховання.
Окрім позивачки, є ще спадкоємці за законом майна покійного його діти, відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , однак останні у встановленому законом порядку, від спадщини відмовилися і на спадщину не претендують.
На даний час виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене майно державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцю, у зв'язку з чим вона змушена була звернутися до суду із зазначеним позовом.
Просить визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за її відсутності.
Відповідачі в судове засідання також не з'явились, направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги визнають у повному обсязі, не заперечують проти задоволення позову.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов'язків, передбачених законом.
Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із фактичних даних, які містяться в матеріалах справи, правовідносини щодо набуття права власності на спадкове майно виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.
У відповідності до п. п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
За таких умов, при розгляді даного спору суд опирається на норми законодавства, які діяли як до 01 січня 2004 року, так і на даний час, залежно від часу виникнення та існування відповідних правовідносин.
У відповідності до ст.ст. 524, 525 ЦК УРСР (1963 року), які діяли на момент смерті ОСОБА_6 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
У відповідності до ст.529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Судом встановлено обставини.
20 вересня 1962 ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка взяла прізвище чоловіка ОСОБА_8 , копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис 9.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис 16.
Довідкою Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області від 09.03.2021 за №266 засвідчено, що на день смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за даресою АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані спадкоємці першої черги: дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 . Також спадкоємцем є дочка ОСОБА_5 , яка на момент смерті спадкодавця, проживала окремо.
Заповіт від імені ОСОБА_6 Березовичівською сільською радою Володимир-Волинського району Волинської області не посвідчувався.
Архівним витягом з рішення сесії Березовичівської сільської ради від 26.02.1980 за №10 та від 23.12.1991 за №10/2 підтверджується виділення в безстрокове користування земельної ділянки ОСОБА_6 площею 1,0га для будівництва житлового будинку в с.Березовичі.
ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого виконкомом В-Волинської міської Ради народних депутатів від 05.06.1989 є власником житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , реєстровий напис №92 від 08.06.1989.
За відомостями характеристики технічного паспорту за адресою АДРЕСА_1 , наявний житловий будинок літ.А-1, прибудова літ.а, сходи літ.а-1, сарай літ. Б-1, вбиральня літ.В, вигрібна яма №1 літ.бГ, 1985 року спорудження.
Судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_6 позивачка та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 проживали разом з ним та після його смерті, у відповідності до вимог ст.ст.548,549 ЦК УРСР, які діяли на момент відкриття спадщини, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, а саме житловим будинком та прилеглою до нього земельною ділянкою, однак останні та відповідачка ОСОБА_5 надали заяви про те, що заявлені до них позовні вимоги визнали у повному обсязі, не заперечували проти їх задоволення, а отже від належної їм частки спадщини відмовились на користь позивачки.
24.12.2021 державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій №1955/02-31, а саме позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями після померлого чоловіка у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нього.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).
У відповідності до ст.346 ЦК України, смерть власника є однією з підстав припинення права власності.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Право позивачки, як спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки після смерті спадкодавця не залишилося правовстановлюючого документа на спадкове майно, що є перешкодою позивачці в нотаріальному оформленні спадщини.
Таким чином вимога позивачки про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ґрунтується на вимогах закону, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.524-525, 529, 548-549 ЦК Української РСР (1963 року - в редакціях часу правовідносин, на момент їх виникнення та існування), ст.ст.15, 328, 392, 1217-1218, п. п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.116, п.17 Розділу Х Земельного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП -відмова, паспорт НОМЕР_3 , дата видачі 22.12.2020, орган що видав 0712, право власності на житловий будинок садибного типу, який складається з літ.А-1, прибудова літ.а, сходи літ.а-1, сарай літ. Б-1, вбиральня літ.В, вигрібна яма №1 літ.бГ, 1985 року спорудження, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Тетяна Пустовойт