Справа № 676/4630/21
Провадження № 1-кп/676/37/24
ЄРДР № 12020260000000302
ч. 2, ч.3 ст. 307 КК України
30 квітня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подiльський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю прокурора відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , законного представника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , секретаря судового засідання ОСОБА_6 , розглянувши в залі Кам'янець-Подільського міськрайонного суду клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні за ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, -
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальна справа з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 . ОСОБА_5 оголошено підозру в тому, що він у травні 2020 року придбав домоволодіння у АДРЕСА_1 , де спланував займатись незаконним виготовленням особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу та смоли канабісу в особливо великих розмірах з метою збуту. До злочинної діяльності він залучив особу, справа щодо якої виділена в окреме провадження. З травня по листопад 2020 року ОСОБА_5 на території Чернівецької та Хмельницької областей, за попередньою змовою з особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, займалися незаконним придбанням, виготовленням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та збутом особливо небезпечних наркотичних речовин і психотропних речовин, в тому числі в особливо великих розмірах. Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.ч.2, 3 ст. 307 КК України. За матеріалами справи, після оголошення підозри, ОСОБА_5 захворів на тяжку психічну хворобу. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №246, ОСОБА_5 страждає психічним захворюванням і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах психіатричного кабінету ЦРЛ за місцем проживання. З цих підстав прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру.
У судовому засіданні учасники вважали за необхідне застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру.
Дослідивши всі письмові докази надані сторонами, суд вважає, що у задоволені клопотання слід відмовити, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру закрити, повідомивши прокурора про необхідність розпочати кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 в загальному порядку. При прийнятті рішення суд враховує наступне. Після дослідження всіх письмових доказів суд поставив на обговорення питання про необхідність призначення повторної судово-психіатричної експертизи, оскільки поведінка ОСОБА_5 в судовому засідання суттєво відрізнялася від симптоматики описаної у висновку експерта та діагнозах зазначених у медичних документах. При цьому, суду і експертам було надано виключно незавірені копії медичних документів (т.4а.с.247-253, 259, 262мдс) походження яких і процесуальний спосіб отримання яких у справі взагалі не було відображено. У суді ОСОБА_5 поводив себе, як глуха людина, ніби не чув питання, які йому поставлені, проте, згідно висновків експертизи і медичних документів ОСОБА_5 мав би бути доступний мовному контакту. Представники ОСОБА_7 і ОСОБА_4 , не змогли логічно і зрозуміло відповісти суду, про симптоми і ознаки хвороби ОСОБА_5 , коли у хворого востаннє були судомні напади, їх частота, представники не могли відповісти про те, яке конкретно лікування отримує ОСОБА_5 , як часто хворий відвідує лікарів та психіатричні заклади, коли востаннє був в лікаря психіатра, які ліки він вживає, як веде себе в побуті. Проте, з їх пояснень зрозуміло, що ОСОБА_5 живе окремо від них, постійного стороннього догляду не потребує.
Перевіряючи правильність і висновків викладених експертами ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» у висновку судово-психіатричної експертизи №246 від 7 липня 2021 (т.4а.с.276-279мдс) суд звертав увагу на таке. За версією захисту ОСОБА_5 нібито був побитий і мав ЗЧМТ внаслідок якої захворів на психічне захворювання. Але, сторони не звернули увагу на те, що у справі відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_5 був побитий, з цього приводу йому не викликалась ШМД, він не був госпіталізований після побиття, про побиття лікарі не повідомили в поліцію і поліція не розслідує ніяких обставин спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень. Хто і які тілесні ушкодження спричинив ОСОБА_5 , які стали причиною психічного захворювання ніхто не досліджував. Матеріали справи та медична документація з цього приводу є суперечливою, у ній містяться різні дати спричинення ЗЧМТ, як от: листопад 2020, початок грудня 2020 та 26 грудня 2020 року. Водночас, за матеріалами справи, ОСОБА_5 у минулому, у 2013 році був визнаний осудним і притягувався до кримінальної відповідальності за збут наркотичних речовин за ст. 307ч.2 КК України (т.4а.с.230-237мдс). З протоколів НСРД від 24 грудня 2020 слідує, що у листопаді 2020 ОСОБА_5 цілком свідомо вів змістовні розмови про збут наркотичних речовин, керував транспортним засобом, вчиняв інші свідомі вчинки (т.4 а.с. 85-88, 104-112, 120-130 мдс). 20 січня 2021 підозрюваний ОСОБА_5 приймав участь у процесуальних діях, він висловлював свою думку під час судових засідань при продовженні дії обов'язків встановлених при обранні запобіжного заходу (т.4а.с.178-179мдс). На обліку в лікаря нарколога і психіатра ОСОБА_5 не перебував. Тобто, під час інкримінованих злочинів та під час досудового розслідування ОСОБА_5 не мав будь-яких ознак неосудності. 9 квітня 2021 досудове розслідування у справі було зупинено через хворобу підозрюваного. З процесуальних документів слідує, що 9 квітня 2021 ОСОБА_5 з'явився в СУ ГУ НП в Чернівецькій області для вручення документів, проте, стан його здоров'я в слідчому управлінні різко погіршився і він з слідчого підрозділу був госпіталізований в медичну установу (т.4а.с.223 мдс). Всі медичні документи долучені до матеріалів кримінального провадження за невстановлених обставин, у справі відсутні запити, ухвали слідчого судді про вилучення та протоколи слідчого про вилучення інформації, яка становить лікарську таємницю (т.4а.с.247-253, 259, 262мдс). Так, з незавіреної копії історії хвороби №7593 слідує, що ОСОБА_5 знаходився на лікуванні з 4 по 10 грудня 2020 у неврологічному відділенні КНП «Сторожинецька ЦРЛ» у зв'язку з отриманою ЗЧМТ в ході бійки, йому рекомендовано оперативне лікування у нейрохірургічному відділенні ОК НП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» (т.4а.с.247). Проте, з незрозумілих причин, медичні працівники про побиття ОСОБА_5 у правоохоронні органи не повідомляли і обставини побиття підозрюваного ніким не з'ясовувались. У матеріалах справи є також незавірена копія історії хвороби, з якої слідує, що ОСОБА_5 з 11 по 22 грудня 2020 лікувався у ОК НП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» (58023, м.Чернівці, вул. Фастівська, 2) через перенесену ЗЧМТ, 11 грудня 2020 його було прооперовано: дренування внутрішньочерепного ураження або кісти, видалення гігроми лівої лобної долі. 22 грудня ОСОБА_5 виписаний під нагляд чергового лікаря (т.4а.с.248мдс). З 4 по 15 січня, з 15по 25 лютого та з 29 березня по 9 квітня 2021 ОСОБА_5 знов лікувався у неврологічному відділенні КНП «Сторожинецька ЦРЛ»(т.4а.с.249, 250, 259мдс).З 10 по 23 березня 2021 підозрюваний знову лікувався у ОК НП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» (т.1а.с.251мдс). Аналогічно і співучасник інкримінованого злочину - ОСОБА_8 також з 4 по 14 квітня 2021 лікувався на стаціонарі у цій же лікарні з аналогічним діагнозом - ЗЧМТ, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив (т.4а.с.350, 357мдс). ОСОБА_5 і ОСОБА_8 у лікарів наркологів і психіатрів на обліку не перебували. 22 квітня 2021 по направленню психоневрологічного диспансеру ОСОБА_5 був направлений до ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня». 7 липня 2021 експертами ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» у справі було проведено судово-психіатричну експертизу №246, якою встановлено, що ОСОБА_5 страждає психічним захворюванням і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах психіатричного кабінету ЦРЛ за місцем проживання (т.4а.с.276-279). Водночас, з висновку експертів ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» та незавірених копій історій хвороби слідує, що ОСОБА_5 доступний мовному контакту, хоча у суді ОСОБА_5 вдавав, що не чує питань головуючого, поводив себе, як глухий, пізніше він кардинально змінив свою поведінку. 30 березня 2023 ОСОБА_5 цілком адекватно відповідав на питання, хоча і неохоче, але повідомив, що лікується в районній лікарні та не бажає повторної експертизи, ОСОБА_5 вірно відповідав на питання киваючи головою.
Первинна експертиза була амбулаторною, з часу її проведення минуло біля 3 років, стан здоров'я ОСОБА_5 міг покращитись, або погіршитись, а тому суд в ході судового розгляду перевіряв правильність висновків первинної експертизи. Неоднозначні медичні документи, матеріали справи та поведінка ОСОБА_5 і пояснення представників в суді, в сукупності дали підстави призначити повторну судово-психіатричну експертизу, оскільки поведінка ОСОБА_5 свідчила, що він симулює тяжке психічне захворювання, або вже вилікувався від хвороби на яку захворів після завершення досудового слідства.
Так, 8 травня 2023 у справі було призначено повторну судово-психіатричну експертизу проведення якої доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії» МОЗ України. Згідно повторного висновку судово-психіатричної експертизи № 34 від 15 січня 2024 ОСОБА_5 у період кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується, на будь-який психічний розлад, у тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство та інший хворобливий стан психіки, не страждав і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно висновків експерта, у теперішній час ОСОБА_5 на будь-який психічний розлад, у тому числі хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство та інший хворобливий стан психіки, не страждає і за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Згідно висновку повторної експертизи, посилання ОСОБА_5 на наявність у нього слухових оман сприйняття («голосів») слід розцінювати як симулятивні, а за психічним станом у теперішній час ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Суд довіряє висновкам експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії» МОЗ України викладених у висновку № 34 від 15 січня 2024, адже цей висновок є обґрунтованим, та таким, що ґрунтується на належно зібраних медичних документах, виконаний останнім за часом з врахуванням актуального психічного стану ОСОБА_5 . Одночасно, з мотивів викладених вище, суд не бере до уваги висновок №246 від 7 липня 2021 експертів ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» (т.4а.с.276-279мдс), адже висновки чернівецьких експертів є неактуальними в частині необхідності застосування до ОСОБА_5 примусових медичних заходів, суд бере до уваги висновки київських експертів Державної установи «Інститут судової психіатрії» МОЗ України. Таким чином, підстав для задоволення клопотання прокурора немає, адже ОСОБА_5 не потребує примусових заходів медичного характеру.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ст.7 КПК України), а у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст. 9 КПК України). Згідно ч.5 ст.513 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку.
Оскільки ОСОБА_5 вже не потребує примусових заходів медичного характеру, суд вважає за необхідне у задоволені клопотання відмовити, а кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру закрити, повідомивши прокурора про необхідність розпочати кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 в загальному порядку.
Доводи захисту про необхідність допиту експертів обох експертних установ є надуманими, адже їх висновки є достатньо зрозумілими та чіткими і недвозначними, підстав для з'ясування їх змісту суд не вбачав. Доводи захисника про те, що експерти Державної установи «Інститут судової психіатрії» МОЗ України у висновку № 34 від 15 січня 2024 невірно зазначили статус ОСОБА_5 , як «обвинуваченого», не свідчить про істотність такої помилки та не свідчить про неправильність їх висновків зроблених на підставі медичних документів та матеріалів справи.
Доводи прокурора про те, що згідно висновку №246 від 7 липня 2021 експертів ОКНП «Чернівецька обласна психіатрична лікарня» (т.4а.с.276-279мдс) ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, а тому клопотання підлягає задоволенню, є надуманими, не ґрунтуються на процесуальному законодавстві та суперечать висновку повторної судово-психіатричної експертизи № 34 від 15 січня 2024 виконаної експертами Державної установи «Інститут судової психіатрії» МОЗ України.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 370, 372, 376, 503-516 КПК України, суд -
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 1962 р.н.
Закрити кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_5 .
Повідомити прокурора Чернівецької обласної прокуратури про прийняте рішення і необхідність розпочати кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 в загальному порядку.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, законному представнику та ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена через суд, який її ухвалив, до Хмельницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1