08.05.2024 Справа №607/8845/24 Провадження №2-а/607/219/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
19.04.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до відповідача Головного управління національної поліції в Тернопільській області, в якій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №423831 від 06.04.2024, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та у відповідності до вимог ст. 169 КАС України надано позивачу десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови від 06.04.2024, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, із наданням доказів на підтвердження таких причин.
03.05.2024 судом зареєстровано заяву про усунення недоліків подану позивачем ОСОБА_1 , у якій остання просить суд поновити їй строк на оскарження, з тих підстав, що позовна заява була нею написана, ще 11.04.2024, проте вона не могла її вчасно подати, у зв'язку із захворюванням, а саме простудою. При цьому сімейний лікар до якого вона мала намір звернутись був у відпустці, а тому вона лікувалась дома. З огляду на викладене просить заяву задовольнити.
Розглянувши вказану заяву про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, суд приходить до наступного висновку:
Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, ч. 2 ст. 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Така правова позиція щодо поважності причин пропуску строку неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/3307/21, від 19.10.2021 у справі № 380/2968/20, від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19.
Згідно з ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна із сторін повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відтак хоча в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, поряд з тим обов'язок доказування поважності причин пропущення процесуального строку покладається саме на сторону позивача.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження спірної постанови позивач зазначає, що не могла вчасно звернутись до суду, у зв'язку із захворюванням, а саме простудою.
Разом з тим, на підтвердження таких доводів позивачем не долучено до заяви про поновлення строку жодних належних та допустимих доказів, при цьому саме по собі посилання позивача на факт перебування її на лікуванні, без належного підтвердження таких обставин, не доводить наявності причин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та які б унеможливлювали звернення останньої до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з даним позовом у строк визначений ч. 2 ст. 286 КАС України
У рішенні від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Отже, обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.
З урахуванням викладеного, вважаю, що поважність причин пропуску строку звернення позивача до суду із позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №423831 від 06.04.2024 не доведена належними та допустимим доказами, а тому приходжу до висновку, що зазначені позивачем підстави є неповажними, а відтак строк звернення до суду з даним позовом за вказаних позивачем підстав поновленню не підлягає.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», Європрейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку . Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного доходжу висновку що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 9, 44, 47, 169, 294, 292-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №423831 від 06.04.2024, відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 08.05.2024.
Суддя Н. Р. Кунець