09.05.2024 Справа №607/7389/24 Провадження №1-в/607/109/2024
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
при секретарі с/з Гурзель Ю.В.
за участю прокурора Яциків О.П.
та особи, яка притягається до
відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя матеріали, які надійшли від Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Владивосток, громадянки України, пенсіонерки, колишнього начальника режимно-секторного сектору УСР в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, проживаючу в АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.172-6 КУпАП
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , яка проходила службу на посаді начальника режимно-секторного сектору Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Н. Яремчука, 34, Тернопільської області, та відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону країни Про запобігання корупції» (далі-Закону), примітки до ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, а саме 23.01.2024 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування надалі-Декларація), яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Встановлено, що наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 01.02.2021 № 30 о/с, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника режимно-секретного сектору Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. До цього часу, відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 07.11.2015 склала Присягу працівника Національної поліції України, яку після складання власноручно підписала, за нею закріплено спеціальний жетон з індивідуальним номером - 0104527 та присвоєно спеціальне звання. На час проходження служби в Національній поліції України ОСОБА_1 наділено владними повноваженнями.
Вподальшому, відповідно до наказу начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21.11.2023 № 714 о/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 23.11.2023. Цього ж дня, ОСОБА_1 отримала свою трудову книжку та витяг з наказу про звільнення, про що написала власноручно розписку.
Так, ОСОБА_1 20.11.2023 ознайомилась з Рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи.
Також, 20.11.2023 ОСОБА_1 ознайомилась з Пам'яткою для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом «Про запобігання корупції» у частині фінансового контролю, у тому числі, щодо необхідності подання декларації при звільненні протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Водночас, ОСОБА_1 в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, а саме 23.01.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Візуальним моніторингом публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що до цього (раніше) ОСОБА_1 подала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 та 2022 роки своєчасно, з дотримання вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджує її ознайомлення із вимогами вказаного вище Закону та усвідомлення вчинюваних нею дій під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні. Також, про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неодноразово повідомлялось на сайті НАЗК та публікувалось у засобах масової інформації.
Таким чином, ОСОБА_1 повинна була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє таку діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями протягом 30 календарних днів з дня такого припинення, тобто не пізніше 22.12.2023. Водночас, всупереч вимогам наведених вище законодавчих актів, ОСОБА_1 декларацію при звільненні подала з порушенням встановлених строків - лише 23.01.2024.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 23.01.2024, остання лише о 14:57:54 год 23.01.2024 після заповнення перегляду необхідних розділів подала декларацію при звільненні.
Таким чином ОСОБА_1 , яка проходила службу на посаді начальника режимно-секретного сектору Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, та будучи особою, яка відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до статті 172-6 КУпАП, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнала та підтвердила про факт несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності, у чому щиро розкаялася.
Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а тому просить визнати її винною та накласти адміністративне стягнення.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина повністю доводиться матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язаному з корупцією №7 від 22.04.2024; повідомленні НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 №8525/0/05-24 від 24.01.2024; послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 - 23.01.2024; присязі ОСОБА_1 від 07 листопада 2015 року на вірність Українському народові; ознайомленні ОСОБА_1 із вимогами ЗУ «Про запобігання корупції» та Пам'яткою працівникам органів та підрозділів ВС України щодо антикорупційної поведінки від 28.03.2009; пам'ятці - застереження працівника ОВС України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України, з якою ознайомлена ОСОБА_1 від 19.06.2012; рекомендаціях для поліцейських державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» (з якими ОСОБА_1 ознайомлено при звільненні зі служби 20 листопада 2023 року); пам'ятці для поліцейських державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» в частині фінансового контролю, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 20.11.2023; рапорті ОСОБА_1 про звільнення її із служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліції» (за власним бажанням) від 20.11.2023; витязі з Наказу №714 о/с від 21.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 ; розписці ОСОБА_1 про отримання трудової книжки від 23.11.2023; повідомлення про розрахунок при звільненні ОСОБА_1 від 23.11.2023; витязі з наказу №30 о/с від 01.02.2021 про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника режимно-секторного сектору УСР в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; скрін-шоті з офіційного веб-сайту НАЗК щодо дати опублікування ОСОБА_1 декларації при звільненні; декларації з сайту НАЗК щодо несвоєчасного подання декларації при звільненні ОСОБА_1 ; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 22.04.2024.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що 01 лютого 2021 року підполковника поліції ОСОБА_1 наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України № 30 о/с призначено на посаду начальника режимно-секторного сектору УСР в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 23 листопада 2023 року.
20 листопада 2023 року ОСОБА_1 перед звільненням із служби поліції
було ознайомлено із рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, а також із пам'яткою для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом «Про запобігання корупції» у частині фінансового контролю, у тому числі, щодо необхідності подання декларації при звільненні протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Наказом начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21.11.2023 року № 714 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції України з 23 листопада 2023 року за п.7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням) Закону
України «Про Національну поліцію».
23 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримала трудову книжку та витяг з Наказу про звільнення, про що свідчить копія розписки, що міститься при матеріалах справи.
Відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є поліцейські.
Так, частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
У абзаці 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Таким чином, ОСОБА_1 звільнившись 23 листопада 2023 року із посади начальника режимно-секторного сектору УСР в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, була зобов'язана подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування після припинення діяльності за період не охоплений раніше поданими деклараціями протягом 30 календарних днів з дня такого припинення, тобто не пізніше 22 грудня 2023 року. Водночас всупереч наведеним вище вимогам чинного законодавства ОСОБА_1 не було своєчасно подано декларацію при звільненні, адже таку вона подала лише 23 січня 2024 року, тобто з порушенням встановлених строків.
В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (https://pubiic.nazk.gov.ua/ search) встановлено дату подачі декларації ОСОБА_1 , а саме 23 січня 2024 року, що підтверджується скріншотом сторінки Інтернету з офіційного сайту НАЗК.
Так, відповідно до інформації НАЗК про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 - 23.01.2024, 25 жовтня 2023 року о 15:47:50 год. перший раз зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК за допомогою кваліфікованого ключа, де вчиняла певні дії (заповняла/переглядала необхідні розділи декларації), що також вона здійснювала в продовж терміну з 27.10.2023 по 16.11.2023. Так 16.11.2023 о 17:09:12 год. натиснула кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису» та о 17:09:29 год. декларацію успішно подано.
В подальшому 23 січня 2024 о 14:33:26 год. зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК за допомогою кваліфікованого ключа де вчиняла певні дії, а саме виправляла та доповнювала відомості у певних розділах декларації, та о 14:57:23 год. натиснула кнопку «Перейти на сторінку накладання кваліфікованого електронного підпису» та о 14:57:54 год. виправлену декларацію успішно подано. Доказів, які б підтверджували поважність причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 е-декларації після припинення діяльності, суду не надано.
При цьому суд бере до уваги, що перед звільненням із Національної поліції України 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 була ознайомлена із рекомендаціями для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи, а також із пам'яткою для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом «Про запобігання корупції» у частині фінансового контролю, у тому числі, щодо необхідності подання декларації при звільненні протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, про що свідчить її особистий підпис у вказаних документах.
Відповідно до п. 8 рішення НАЗК № 3 від 10.06.2016 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 р. після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.
Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Усі інші документи, які суб'єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП.
Пунктом 9 рішення НАЗК №3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.
ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотрималася.
Так, ОСОБА_1 , будучи особою, на яку відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП,
суб'єктом відповідальності, поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, яким встановлено, що особи, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Таким чином приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи порушника, яка раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, свою вину визнала в повному обсязі, щиро розкаялася. Оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 наслідки та ставлення останньої до вказаних дій, конкретні обставини вчиненого адміністративного правопорушення, з урахуванням даних, що характеризують особу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в розмірі наближеного до мінімального.
Крім того, із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн., сплата якого передбачена ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 251, 172-6, 280, 283, 284 КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції», -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) на користь держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700, 00 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо