Справа №601/128/24
Провадження № 2/601/198/2024
01 травня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Коляди О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременець цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
за участю
представника відповідача ОСОБА_2
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги, що 21.05.2023 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888. Відповідно до умов Кредитного договору позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання відповідачем умов Договору останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед позивачем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від відповідача інформації. Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту.
Відповідач своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.06.2023 заборгованість за Кредитним договором становить 228 501,01 грн. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців /громадських формувань 30 листопада 2022 року. У зв'язку з вищевикладеним, просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за Кредитним договором № 630688888 від 21.05.2023 у розмірі 228 501,01 грн. грн. Судові витрати просить покласти на Відповідача.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 січня 2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що позов не підлягає задоволенню. Зокрема вказує, що в позовній заяві позивач зазначає, що 23 травня 2023 року між відповідачем та позивачем було укладено кредитний договір №630688888, однак до матеріалів справи не долучає жодних належних та допустимих доказів такого укладення. Натомість, дійсно 18 липня 2017 року між ОСОБА_1 та AT «СЕНС БАНК» було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відтак незрозуміло чому позивач у позовній заяві стверджує, що дану Угоду було підписано саме 21.05.2023 року, а також, що було оформлено саме кредитний договір №630688888.
Щодо оферти на укладання угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії датованої 18 липня 2017 року (далі Оферта), то зазначає, що вона містить лише анкетні дані Відповідача, однак не містить його особистого підпису. Жодної інформації та доказів того, яким чином було задоволено Оферту Відповідача матеріали справи не містять.
Вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо видачі за вказаним договором платіжної картки та встановлення кредитного ліміту. Вважає, що сам по собі розрахунок заборгованості не є доказом надання кредиту, наявності заборгованості та її розміру, оскільки не є первинним документом, що може підтвердити наявність заборгованості.
Звертає увагу суду, що розрахунок заборгованості за кредитом не скріплений печаткою банку, не містить підпису керівника банку, головного бухгалтера. Розрахунок підписаний особою, яка не приймає участі у справі, тобто повноваження якої на підписання оригіналу документу належним чином не підтверджено.Факт видачі саме кредитної картки WorldDebitMastercard та встановлення кредитного ліміту згідно підписаної оферти 18.07.2017 у розмірі 200 000 грн по картці МС DEBIT WORLD також банком не підтверджений.
Щодо виписки по рахунку з кредитною картою WorldDebitMastercard за період 18.07.2017 по 17.07.2023, то з неї вбачається, що Відповідач використовував надані йому кредитні кошти та частково повертав отримані кошти, а банком, у свою чергу, списувались кошти як проценти за овердрафт, проценти за користування кредитом (як за покупки так і готівкові операції), сплата комісії за розрахунково-касове обслуговування основної картки (ТП розширений+/розширений ++), плата за користування послугою sms- інформування, щомісячний платіж за страховий пакет від фінансових ризиків, проте, кредитним договором не узгоджені умови щодо списання процентів за овердрафт та інші, умовами договору від 18.07.2017 сторони погодили лише процентну ставку за користування кредитним коштами у розмірі 35,99 % річних та обов'язковий мінімальний платіж у розмірі 7% від суми загальної заборгованості.
Таким чином, вважає що розрахунок заборгованості не може бути належним доказом, оскільки із матеріалів справи неможливо встановити, яку кредитну картку отримав відповідач, також не вбачається зміна умов кредитування по кредитній картці МС DEBIT WORLD (зміна кредитного ліміту), що в свою чергу виключає прийняття в якості доказу виписки по рахунку за кредитною карткою WorldDebitMastercard за період з 18.07.2017 по 17.07.2023. Крім того, із наданої позивачем виписки неможливо встановити, по якій картці здійснювались дії по нарахуванню, списанню та інші дії, оскільки міститься уточнення списання комісії за обслуговування основної картки (ТП розширений+/розширений ++), а наведене лише свідчить, що були й інші картки, відкриті на ім'я Відповідача. У матеріалах справи також відсутні відомості про пролонгацію дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору.
У позовній заяві позивач стверджує, що Відповідачу було надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань. У вимозі про усунення порушень зазначено, що станом на 20.06.2023 загальна заборгованість становить 201 918,72 грн., однак у долученому до позовної заяви Розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість станом на 18.06.2023 заборгованість становить 228 501,01 грн. Тобто між Досудовою вимогою та Розрахунком є розбіжність у сумі заборгованості, а саме різниця у 26 582,29 грн. (228 501,01-201 918,72=26 582,29 грн.).
Крім цього, дана досудова вимога стосується кредитного договору №630688888 від 21 травня 2023 року, однак позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору саме 21 травня 2023 року.
Отже, з огляду на вище наведене, вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором №630688888 від 21 травня 2021 року у сумі 228 501,01 грн. є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.
Представник позивача в судове засідання не прибув. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши представника відповідача встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Так, позивач посилається на те, що 21.05.2023 ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888 (кредитний договір). Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позивальнику кредиту, проте позичальник зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 17.07.2023 заборгованість за кредитом становить 228501 грн. 01 коп.
Разом з тим до матеріалів справи не долучено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888 від 21.05.2023.
До матеріалів позовної заяви долучені наступні документи: оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 18.07.2017, анкету-заяву ОСОБА_1 про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» від 18.07.2017, договір про використання аналогу власноручного підпису клієнта для вчинення правочинів укладеного між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , паспорт споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 , виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 17.07.2017 по 18.06.2023.
21 травня 2023 року позивачем відповідачу була направлена досудова вимога, щодо виконання договірних зобов'язань угодою про надання споживчого кредиту № 630688888 від 21.05.2023. У вимозі сума заборгованості станом на 20.06.2023 вказано що становить 201 917,72 грн.
Разом з цим, суд зауважує, що позовна заява містить лише загальну суму боргу - 228 501,01 грн., але не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, адже зазначена позивачем заборгованість складається із: тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, простроченого тіла кредиту, неустойки (комісії, штрафу). Розрахунок сум, що стягується повинен бути аргументованим, переконливим, зрозумілим для аналізу та подальшої оцінки судом, що достатньо підтверджує результат математичного розрахунку викладеного шляхом обчислення, підрахування, лічби конкретних сум заборгованості тощо. З огляду на що вимога про стягнення боргу у розмірі 228 501,01 грн.. є необґрунтованою належним чином у позові, оскільки є недоведеним, з яких складових вказана заборгованість складається і яким чином вона нараховувалась.
Як на підставу підтвердження наявності факту заборгованості відповідача у розмірі 228 501,01 грн. позивачем надано оригінал Розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 9). Вказаний Розрахунок не скріплений печаткою банку, він не містить підпису керівника банку, головного бухгалтеру. Розрахунок підписаний особою, яка не приймає участі у справі, тобто особою, повноваження якої на підписання оригіналу документу належним чином не підтверджено.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до змісту п. п. 57-59, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, саме виписки з особових рахунків клієнтів є різновидом регістрів обліку банку на підтвердженням виконаних за операцій та сум оборотів за його дебетом і кредитом, які, крім іншого, повинні містити прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1 та 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, не є первинним обліковим бухгалтерським документом, а його зміст не відповідає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", як наслідок, не може підтверджувати існування тих чи інших операцій.
Крім того, розрахунок не містить: реквізитів розрахункових рахунків чи виду та номеру платіжної картки, на якому (якій) виникла заборгованість; не скріплений печаткою банку, а тому не може бути належним та допустимим доказом у справі.
Обґрунтований розрахунок повинен містити обчислення (суму боргу, ставки проценту, комісії, пені; початок періоду нарахування основного боргу або процентів, комісії, пені; закінчення періоду нарахування основного боргу або процентів комісії, пені; кількість днів прострочення, нарахування основного боргу або процентів, комісії, пені; розрахунок основного боргу або процентів, комісії, пені; розмір основного боргу або процентів, комісії, пені; підсумковий, загальний розмір заборгованості за всіма критеріями тощо), та порядок нарахування відповідних сум за кожним відмінним критерієм заборгованості (додавання, множення, нарахування процентів, підсумок тощо) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами договору. Підсумковий, загальний розмір заборгованості за всіма критеріями розрахунок не містить.
Щодо виписки по рахунку з кредитною картою за період з 11.09.2019 по 18.04.2023, то дійсно, вказану виписку неможливо ідентифікувати як ту, що відображає заборгованість за Угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888. В даній виписці відсутня інформація про те, що заборгованість виникла внаслідок невиконання умов Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888.
Крім того, статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:
1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом ;
2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо видачі за вказаним договором платіжної картки (дата її видачі, її вид та строк дії) та встановлення відповідного кредитного ліміту на неї і його суми, а також відповідно і щодо здійснення будь-якого руху коштів по рахунку на підставі Оферти Отже Позивач мав довести, що банком було прийнято рішення не лише про видачу картки із встановленням ліміту, а й що така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, натомість в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку та здійснював користування коштами.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять.
Сам по собі розрахунок заборгованості не є доказом надання кредиту, наявності заборгованості та її розміру, оскільки не є первинним документом, що може підтвердити наявність заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 21.05.2023 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630688888 без посилань на будь-які інші докази. Документи долучені до позовної заяви на згадуються у позовній заяві.
У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У зв'язку з наведеним позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. ч. 1, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі ст. ст. 7, 8, 12, 258, 259, 261, 263-265, 268, 273,280 - 282 ЦПК України, суд
В позові Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано 09 травня 2024 року.
Головуючий: