465/859/24
2/465/1784/24
Іменем України
(заочне)
08.05.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
з участю секретаря судового засідання - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
установив:
На розгляд Франківського районного суду м.Львова поступила позовна заява подана представником позивача адвокатом Цімурою Я.В., в інтересах ОСОБА_1 (позивачка) до ОСОБА_2 (відповідач) про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета позову представник позивачки покликається на те, що 08.09.2011 між сторонами зареєстровано шлюб. Зазначає, що спільне життя між ними є неможливим у зв'язку з тим, що у сім'ї втрачено почуття довіри, турботи, наявні кардинальні розбіжності на життєві погляди. Зазначає, що сторони подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Примирення та подальше спільне проживання не виправлять стану шлюбних відносин, їхня сім'я існує формально.
Просить суд після розірвання шлюбу просить залишити прізвища « ОСОБА_4 ».
Ухвалою суду від 05.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивачки - адвокат Цімура Я.В. у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, скероване на його адресу рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою поштового відділення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За умовами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов'язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Оскільки судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи і створено умови для реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи у його відсутності.
Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Судом встановлено, що 08.09.2011 Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, актовий запис №475. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Ці обставини підтверджуються Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.07.2022, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі.
Витягом з реєстру територіальної громади встановлено, що ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачкою та наявністю у сторін малолітньої дитини, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Так, згідно з положеннями частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Приписом частин 3 та 4 статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Також, суд застосував норми статей 24, 104, 110 та 113 СК України, які визначають добровільність шлюбу, підстави припинення шлюбу, право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу та право на вибір прізвища після розірвання шлюбу.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення Пленуму Верховного суду України, викладені в пункті 10 постанови №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак тривалий час не проживають разом та не підтримують жодних стосунків. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої нею у позовній заяві позиції та у поданій заяві.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд доходить переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, суперечить інтересам сторін, тому позов необхідно задовольнити повністю.
З огляду на приписи статті 113 СК України після розірвання шлюбу позивачці слід залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що ухвалене у цій справі рішення є заочним, а відтак може бути переглянуто судом за його заявою, поданою у визначений процесуальним законом строк (протягом тридцяти днів з дня його проголошення).
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачкою судового збору у сумі 1211,20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі статей 24, 56, 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України та керуючись статтями 10, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 8 вересня 2011 року між громадянкою України ОСОБА_6 та громадянином України ОСОБА_2 , який зареєстровано Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 475, та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 08.09.2011.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, яке вона отримала внаслідок реєстрації шлюбу, що розривається в судовому порядку «Вовк».
Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. сплачений при подачі позовної заяви.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 19.10.2011 Франківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник позивачки - адвокат Цімура Яромир Володимирович, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Мартьянова С.М.