465/6862/23
1-кп/465/706/24
судового засідання
04.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141370000725 від 17.08.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
встановив:
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Подане клопотання мотивує тим, що 22.08.2023 слідчим суддею Франківського районного суду м. Львова задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням йому застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. 31.08.2023 обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України скеровано в порядку ст.283 КПК України для розгляду в Франківський районний суд м. Львова. 13.09.2023 обвинувачений ОСОБА_4 звільнений з під варти у зв'язку із внесення застави, у визначеному ухвалою суду розмірі 214 720 грн., громадянином ОСОБА_6 , а тому вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. В ході судового розгляду 18.12.2023 ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та зупинено судове провадження, вжитими заходами місцезнаходження обвинуваченого не встановлено. Вказує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення. З урахуванням викладених ризиків та особи обвинуваченого, обставин вчинення ним злочинних дій, просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки м'якші запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, враховуючи тяжкість обвинувачення, порушення раніше покладених обов'язків та оголошення розшуку обвинуваченого.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 22.08.2023 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобото до 20.10.2023 року включно; визначено ОСОБА_4 заставу у сумі 80 (вісмдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) грн. 00 коп.
Згідно листа начальника ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» №9/5738 від 13.09.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений 13.09.2023 у зв'язку із внесенням застави громадянином ОСОБА_6 .
Таким чином, після внесення застави та звільнення ОСОБА_4 з-під варти, відповідно до ст. 182 КПК України, вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, щодо останнього діє запобіжний захід у виді застави.
Ухвалами Франківського районного суду м.Львова від 15.11.2023 та 29.11.2023 застосовано до обвинуваченого привід у зв'язку з неявкою у судове засідання обвинуваченого, належно повідомленого про дату, час та місце проведення такого.
В подальшому, враховуючи, що обвинувачений не прибував у судові засідання та не повідомляв про причини свого неприбуття, за місцем проживання відсутній, а місце його перебування невідоме, а також у зв'язку з наявністю підстав вважати, що обвинувачений ухиляється від викликів до суду, ухвалою суду від 18.12.2023 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 .
Окрім цього, ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 29.12.2023, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 10.04.2024 надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно повідомлення начальника ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 №10122/40/09-24 від 06.05.2024 працівниками Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області 03.05.2024 о 17 год. 04 хв. затримано ОСОБА_4 на підставі ухвали Франківського районного суду м.Львова від 29.12.2023.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вже зазначалось, ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м.Львова від 22.08.2023 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
При застосуванні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя врахував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відтак, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується суд і на момент розгляду вказаного клопотання.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність вказаних ризиків свідчить те, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього, перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, виїзд на непідконтрольні території у т.ч. шляхом виїзду за кордон, тощо) від суду з метою уникнення покарання.
Окрім того, обвинувачений з 18.12.2023 перебував у розшуку у зв'язку з ухиленням від явки та суду та був затриманий працівниками поліції у м. Ужгороді лише 03.05.2024.
Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Наведена практика Європейського суду свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також, судом враховується, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.12.2023 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у зв'язку з підозрою вчинення ним 05.12.2023 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вказане свідчить про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сукупність наведених ризиків, обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, а також його процесуальна поведінка під час розгляду кримінального провадження відносно нього свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Судом також враховується відсутність постійного офіційного місця роботи чи навчання, відсутність офіційного джерела доходів обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення умисних злочинів.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання про необхідність застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання.
Щодо альтернативного визначення розміру застави, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відтак, враховуючи, що ухвалою слідчого судді від 22.08.2023 в межах даного кримінального провадження вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яка надалі була внесена за обвинуваченого, однак обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді обвинуваченим не виконувались, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задоволити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання обвинуваченого, тобто з 03.05.2024.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 01.07.2024.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 06.05.2024.
Суддя ОСОБА_1