Справа № 456/1910/24
Провадження № 1-кп/456/302/2024
08 травня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю : секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141130000159 від 05.02.2024, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, неодруженої, на утриманні двоє малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , непрацюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
27 січня 2024 року близько 03:00 ОСОБА_4 перебувала в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , куди прийшла на запрошення останнього, де побачила мобільний телефон марки «ZTE Blade A51», який належав ОСОБА_5 , та в цей час у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Надалі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який надалі Указами Президента неодноразово продовжено, востаннє з 05 год. 30 хв. 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з корисливих мотивів, переконавшись, що її дії ніхто не бачить, та скориставшись тим, що ОСОБА_5 спав, шляхом вільного доступу, таємно викрала з кімнати мобільний телефон марки «ZTE Blade A51» вартістю 2634,15 грн, який знаходився в силіконовому чохлі вартістю 186,15 грн, та утримуючи при собі викрадене, вийшла з будинку, яким надалі розпорядилася на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2820,30 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитана обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала в повному обсязі, щиро розкаялася та надала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що 27.01.2024 перебувала в житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , куди прийшла на запрошення останнього, і таємно викрала в потерпілого ОСОБА_5 , коли той спав, належний йому мобільний телефон марки «ZTE Blade A51», який повернула потерпілому. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить її суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд кримінального провадження за його відсутності, просить обвинувачену ОСОБА_4 суворо не карати, так як матеріальних претензій до обвинуваченої не має.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачена винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю.
Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тому кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України є вірною.
При призначенні покарання обвинуваченій по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, поведінку обвинуваченої, яка усвідомила протиправність своїх дій, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, суспільну небезпеку вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, неодружена, має на утриманні двоє малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому ОСОБА_5 , відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, її щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої їй статті КК України із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 124 КПК України
Керуючись ст. 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України, і призначити покарання за ч. 4 ст. 185КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_6 (IBAN НОМЕР_1 ) 280,00 грн (двісті вісімдесят грн 00 коп.) процесуальних витрат за проведення товарознавчої експертизи.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.02.2024.
Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE», моделі «Blade А51», темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , силіконовий прозорий чохол, передані на зберігання ОСОБА_5 , залишити в його власності.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1