Справа № 456/4870/23
Провадження № 1-кп/456/131/2024
08 травня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю : секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141130000627 від 21.07.2023, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лотатники Стрийського району Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
13 липня 2023 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 перебувала у приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де розглядала товар на стелажах, і в цей час у неї виник умисел на вчинення крадіжки з метою заволодіння чужим майном.
Надалі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала з торгового стелажу магазину окуляри сонцезахисні «дитячі 2205» вартістю 47 гривень 99 копійок (без ПДВ), чорнослив «б/кісточки 200 г TM Bakalland», вартістю 71 гривня 47 копійок (без ПДВ), драже шоколадне «М&М choco eggs 200 г» вартістю 100 гривень (без ПДВ), желейки «Candi 200 г mix» вартістю 43 гривні (без ПДВ), окуляри сонцезахисні «жін 0571» вартістю 95 гривень 33 копійки (без ПДВ), а всього на загальну вартістю 357 гривень 79 копійок (без ПДВ).
Після цього ОСОБА_4 , не розплатившись на касі магазину за викрадений товар, який утримувала при собі, покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась ним на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдала потерпілій ФОП ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 357 гривень 79 копійок (без ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, 18.07.2023 в період часу з 17 години 40 хвилин до 19 години 00 хвилин ОСОБА_4 перебувала у приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де розглядала товар на стелажах, і в цей час у неї повторно виник умисел на вчинення крадіжки з метою заволодіння чужим майном.
Надалі ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрала з торгового стелажу шість упаковок борщу із грінками марки «Golden Dragon концерн. сух. швидкого приготування 20 г» загальною вартістю 89 гривень 40 копійок (без ПДВ), лак для волосся марки «WELLAFFEX Суперсильна фіксація 250 мл» вартістю 149 гривень 90 копійок (без ПДВ), чотири упаковки cyпy «Vitana курячий 14 г» вартістю 60 гривень (без ПДВ), дві упаковки тарілок паперових марки «Celebrate кольор. 250 г, 10 шт. VO -5522» вартістю 69 гривень 80 копійок (без ПДВ), дві упаковки шкарпеток жіночих капронових марки «Уют/Ира бамбук 208 А (10)» вартістю 158 гривень (без ПДВ), а всього на загальну вартість 527 гривень 10 копійок (без ПДВ).
Після цього ОСОБА_4 , не розплатившись на касі магазину за викрадений товар, який утримувала при собі, покинула місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилась ним у подальшому на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдала потерпілій ФОП ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 527,10 гривень без ПДВ.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитана обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала в повному обсязі, щиро розкаялася та надала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про те, що 13.07.2023 викрала з магазину «Є Таке», що в АДРЕСА_2 , сонцезахисні окуляри та продукти харчування, якими розпорядилася на власний розсуд. Завдану нею матеріальну шкоду відшкодувала в повному обсязі. Крім цього, 18.07.2023 викрала з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що в АДРЕСА_3 , промислові та продовольчі товари для власного споживання. Щиро розкаюється у вчиненому. Просить її суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд кримінального провадження за їх відсутності, щодо призначеного судом покарання обвинуваченій ОСОБА_4 покладаються на думку суду.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання, в якому просила не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачена винуватість у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала повністю.
Отримавши показання ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тому кваліфікація дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України є вірною.
При призначенні покарання обвинуваченій по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, спосіб вчинення кримінальних правопорушень та їх мотиви, поведінку обвинуваченої, яка усвідомила протиправність своїх дій, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку вчинених нею кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, вдова, є пенсіонеркою та інвалідом ІІ групи, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій ОСОБА_5 , відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченої після вчинення кримінальних правопорушень, її щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності та, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої їй статті КК України із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст. 368, 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185КК України, і призначити покарання за ч. 4 ст. 185КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Речові докази: СD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1