Справа № 450/5936/23 Провадження № 2/450/506/24
29 квітня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до суду з цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_2 завданої моральної шкоди в розмірі 30000 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.08.2023 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Зокрема, ОСОБА_2 06.05.2023 о 13 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_3 , а саме вчинила словесний акт, в ході якого ображала, принижувала в грубій формі, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала підрив емоційного стану. У зв'язку з заподіянням відповідачем фізичного насильства відносно неї завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях та постійному перебуванні у стресовому стані, відривом від нормального життя, оскільки відбувся підрив емоціного стану. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює у 30000 грн., попередній розрахунок судових витрат складає 6000 грн.
Позиція відповідача: 01.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. В обгрунтування покликається на те, що фізичного насильства відносно позивачки вона вчиняла. Станом на день подачі відзиву відсутні інші рішення, які б підтверджували вчинення нею фізичного насильства відносно позивача, які нібито стали підставою звернення до суду для відшкодування моральної шкоди. Позивач вказує, що моральна шкода, яка завдана ОСОБА_4 полягає у підриві її емоційного стану, але не уточнює, що таке підрив емоціного стану, в чому такий проявлявся і чим це підтверджено, що ставить під сумнів наявність такої шкоди. До позовної заяви ОСОБА_4 на підтвердження своїх доводів долучила лише постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 06.05.2023 у справі №450/2485/23. Позивач не надала жодних доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди неправомірними діями відповідача, не довела наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями та вини відповідача в заподіянні такої шкоди; не зазначила з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Попередній розрахунок суми судових витрат складатиме 5000 грн.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
07.12.2023 ухвала про залишення позовної заяви без руху; 21.12.2023 відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру; 21.12.2023 ухвала про відкриття провадження у справі; 01.02.2024 відзив на позовну заяву; 02.04.2024 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається, постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 31.07.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн.
Згідно даної постанови 06.05.2023 року о 13:00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно невістки ОСОБА_3 , а саме вчинила словесний акт, в ході якого погрожувала фізичною розправою, нецензурно виражалася, ображала, внаслідок чого ОСОБА_3 отримала підрив емоційного стану. Вину у вчиненому ОСОБА_2 визнала.
Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди та відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, особі завжди призначається компенсація за порушення прав людини.
З роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) вбачається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з посяганням на її права та інтереси.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При оцінці обґрунтованості вимог позивачки у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу про відшкодування позивачці компенсації за завдану моральну шкоду, оскільки діями відповідачки було завдано моральну шкоду, яка полягала у спричиненні ОСОБА_3 душевних страждань, яких вона зазнала в результаті неправомірної протиправної поведінки ОСОБА_2 відносно неї, що встановлено постановою суду.
Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Разом з тим, позивачкою не доведено належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами завдання їй моральної шкоди на суму 30000 гривень. Суд враховує, що стороною позивача не було проведено експертизи з метою визначення розміру завданої позивачеві діями відповідача моральної шкоди.
При цьому суд враховує, що моральну шкоду зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Виходячи із принципів рівності, поміркованості, розумності та справедливості, а також враховуючи положення чинного законодавства про те, що розмір на відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення позивача і не повинен призводити до її збагачення, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 3000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_4 .
В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути сплачений розмір судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди та 1073 (одну тисячу сімдесять три) гривні сплаченого судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення виготовлено 08.05.2024.
СуддяД. А. Кукса