Провадження №1-кп/447/51/24
Справа №447/2436/22
про продовження строку запобіжного заходу
09.05.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі
головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в межах об'єднаного кримінального провадження № 12022141250000289 від 25.08.2022 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України , неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, крайній раз 12.04.2016 вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.3 ст.187, ч.2 ст.263, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 01.04.2022 звільнений з місць позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив:
У провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України .
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 терміну дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів без визначення застави.
Подане клопотання мотивує тим, підставою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання відповідним ризикам.
Зокрема, наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду свідчить те, що він санкція кримінального правопорушення, в якому його обвинувачують, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Крім цього, обвинувачений за місцем проживання характеризується типово, не працевлаштований, на утриманні нікого немає, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв'язків.
Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, оскільки останній неодноразово судимий, а крайній раз 12.04.2016 вироком Галицького районного суду м. Львова за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 01.04.2022 звільнений з місць позбавлення волі. Також, застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки обставини вчинення ним злочину свідчать про неможливість застосування до нього запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 179,181 КПК України, тобто особистого зобов'язання і домашнього арешту, так як вищевикладені обставини в їх сукупності вказують на те, що у разі застосування до нього вказаних запобіжних заходів такі ним з високою ймовірністю можуть бути порушені.
Крім того, застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим, оскільки немає таких осіб, які б висловили згоду на надання суду відповідного письмового зобов'язання.
Також, з урахуванням вищевикладених обставин, а також того, що обвинувачений ОСОБА_3 , не працює та немає достатніх грошових засобів для внесення застави, а також те, що згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, а тому суд має право не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні, відповідно, недоцільним є самостійне застосування до підозрюваного запобіжного заходу, передбаченого ст. 182 КПК України, а тому прокурор просить суд не визначати розмір застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Обвинувачений та захисник щодо задоволення клопотання поклались на розсуд суду .
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 19.03.2024 обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 17.05.2024 включно.
Ризики, зазначені в ухвалі суду від 19.03.2024 про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім цього, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується типово, не працевлаштований, неодружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків. Разом з тим суд враховує, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , тяжкості інкримінованого йому діяння, віку та стану його здоров'я, відсутності жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України, які, згідно з ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами та ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України яке, згідно з ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.
Керуючись ст. 182, 183, 184, 331 КПК України, суд,, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 07.07.2024 включно без визначення розміру застави з утримання у дУ "Львівська установа виконання покарань №19", що знаходиться за адресою: м.Львів вул.Городоцька, 20.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1