07 травня 2024 року
Місто Київ
справа № 211/496/24
провадження № 51-2284впс24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42022042090000100 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ч. 3 ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42022042090000100 за обвинуваченням ОСОБА_6 до суду, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне провадження надійшло з обвинувальним актом до Догвинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з порушенням правил територіальної підсудності. Захисник зазначає, що інкримінований ОСОБА_6 злочин вчинено на території Голосіївського району м. Києва, оскільки заволодіння коштами, за версією слідства, відбулось шляхом зарахування коштів на рахунки ТОВ «Ернерінг», які відкриті у відділеннях АТ «Ощадбанк» та АБ «Укргазбанк» та знаходяться у Голосіївському районі м. Києва.
Учасників судового провадження було вчасно повідомлено про день та час розгляду клопотання.
У запереченнях на клопотання захисника прокурор зазначає, що справа за обвинуваченням ОСОБА_6 надійшла до Догвинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без порушень правил територіальної підсудності, оскільки у межах юрисдикції цього суду закінчено досудове розслідування. Просить клопотання захисника залишити без задоволення.
Суд заслухав доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченого, перевірив наведені у клопотанні доводи, врахував заперечення прокурора і дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як вбачається з наявних в Суді матеріалів, наданих захисником та надісланих на запит Верховного Суду Догвинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, до цього суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 142022042090000100, щодо ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
У клопотанні захисник зазначає, що злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК, вважається закінченим з моменту заволодіння майном, тобто з часу зарахування коштів на рахунки у відділеннях АТ «Ощадбанк» та АБ «Укргазбанк», які знаходяться у Голосіївському районі м. Києва.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 інкримінується те, що він, перебуваючи на посаді ТОВ «ЕРНЕРІНГ» та відповідно до своїх службових обов'язків, будучи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, уклав договори про постачання електричної енергії споживачу - КП «Міський тролейбус».
При викладенні фактичних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину не вказано місце його вчинення, а вказівка на те, що розпоряджатись коштами ОСОБА_6 міг після надходження коштів до банків, які знаходяться у Голосіївському районі м. Києва, є неспроможною, оскільки зняти кошти з рахунків обвинувачений міг у відділеннях банків, розташованих в різних місцях. Відтак доводи захисника, який пов'язує місце закінчення злочину з адресами відділень банків в Голосіївському районі м. Києва, на рахунки яких надійшли кошти, не переконують в тому, що місцем вчинення злочину є саме цей район.
Оскільки місце вчинення злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , не встановлено, то згідно з ч. 1 ст. 32 КПК цекримінальне провадження має розглядати суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відтакклопотання захисника ОСОБА_5 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтею 34 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 42022042090000100 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, з Догвинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Голосіївського районного суду м. Києва залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3