Справа № 446/414/24
09.05.2024 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024141420000032 від 23.01.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
У провадженні Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024141420000032 від 23.01.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.185 КК України.
07.05.2024 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Кам'янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_3 на адресу суду подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор зазначила, що продовження строку тримання під вартою є необхідним та виправданим, оскільки вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та запобігання вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Сторона захисту адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи, що прокурором не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та є підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, а саме, домашній арешту у нічний час, а також звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_5 з під варти для проходження військової служби за призивом під час мобілізації.
Обвинувачений підтримав думку захисника, заперечував щодо продовження строків тримання його під вартою, просив суд змінити таку міру запобіжного заходу, оскільки відсутні підстави для його перебування під вартою, оскільки не має намірів перераховуватися від суду,
Вивчивши заявлені клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню, а клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст.616 КПК України, таким, що задоволенню не підлягає, виходячи із такого.
Так, встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.
Частиною 3 ст.315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до правил ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЕСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, з постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі №166/313/17, від 13.08.2020 по справі №674/1202/19, від 27.02.2019 по справі №0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання під вартою.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи - тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, з метою об'єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, а також те, що у суду відсутні будь-які відомості щодо постійного заробітку, стану здоров'я, сімейного стану, як наявність малолітніх, неповнолітніх дітей або осіб на утриманні тощо, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строком не більше двох місяців.
Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, продовжують існувати та не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час, звільнивши його з під варти для проходження військової служби за призивом під час мобілізації на підставі положень ст.616 КПК України, в задоволені якого суд відмовляє, виходячи із такого.
Так, відповідно до правил ч.1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів,передбачених ст.ст.115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, аналізуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, у суду відсутні підстави для зміни, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому в задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст.616 КПК України слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 177, 178, 183, 203, 314, 315, 369-372, 376, 392, 616 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Львів, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше судимому, востаннє вироком Богунського районного суду м.Житомира від 29.11.2023 за ч.2 ст. 185, ч.ч. 1,3 ст.357, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 5 місяців, який на даний час утримується в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 08 липня 2024 року включно.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, а також направити начальнику Державної установа "Львівська установа виконання покарань (№19)".
В задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст.616 КПК України, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів через Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області з моменту її оголошення лише в частині продовження дії запобіжного заходу. В іншої частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1