Справа № 462/3295/24
09 травня 2024 року м.Львів
Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді Постигач О.Б.
за участю секретаря Кмошик С.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ААД 653759 від 13 квітня 2024 року, яка була подана в порядку ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову серії ЕНА № 1896156 від 13 квітня 2024 року, яка була подана в порядку ч. 2 ст. 122 КУпАП, повернути йому штраф в розмірі 540 грн та кошти, які були витрачені на роздрук в розмірі 93 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він 13.04.2024 біля 08:30 год, керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , приїхав на церковну стоянку до церкви Усіх Святих в с. Сопошин Львівської області. Біля церви він їхав полільно, включив поворот та їхав на церковну стоянку. Раптово біля нього зупинилась поліцейська машина, яка не дала йому закінчити маневр заїзду на стоянку. Працівник поліції відразу почав пропонувати йому їхати з ними до м. Львова для проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, а також повідомили йому, що причиною зупинки було те, що позивач не включив сигнал повороту. Стверджує, що працівниками поліції на нього здійснювався психологічний тиск, позивача не хотіли слухати, не надали йому змоги написати пояснення, які він вважав за необхідне. Просить суд позов задоволити.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 17.04.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови в частині вимог про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 653759 від 13.04.2024. В іншій частині позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови, про що повідомлено сторони.
В судовому засіданні позивач дав пояснення аналогічно наведеним у позовній заяві, просить позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзиву у встановлений судом строк не подав, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не скерував, ухвалу суду від 01.05.2024 про витребування у Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області відеозапису з автомобільного відеореєстратора службового автомобіля та відеозапису з нагрудних камер (бодікамер) працівників поліції, які велися під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №1896156 від 13.04.2024 відносно ОСОБА_1 не виконали.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що сержантом поліції ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1896156 від 13.04.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Згідно вказаної постанови,ОСОБА_1 13.04.2024 о 07:22 год в с. Сопошин на вул. Лесі Українки, 10, керуючи транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2. Б ПДР України.
Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п. 9.2.Б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Представником відповідача у встановлений судом строк не скеровано жодних доказів правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення, а саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа №463/1352/16-а.
Таким чином, враховуючи заперечення та незгоду позивача з постановою, внаслідок чого він звернувся до суду з адміністративним позовом, а також невиконання відповідачем встановленого обов'язку довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку за необхідне скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.
У позовній заяві ОСОБА_1 просив відшкодувати йому сплачений штраф в сумі 510 грн, який він сплатив згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №15 від 15.04.2024.
Так, згідно ст. 296 КУпАП, скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Враховуючи положення Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», для повернення сплаченої суми штрафу платнику необхідно звернутися до відповідного контролюючого органу для отримання подання на повернення помилково або надміру сплачених коштів. Після отримання подання, всі необхідні документи направляються за місцем зарахування платежу до бюджету.
Таким чином, в задоволенні вимоги про відшкодування 510 грн сплаченого штрафу на підставі оскаржуваної постанови, слід відмовити, оскільки процедура повернення штрафу виходить за межі повноваження суду і не може бути розглянута в даній справі.
При цьому, суд враховує практику Верховного Суду, зокрема правові позиції, викладені у постанові від 22.07.2019 року, справа № 757/2757/16-а.
В частині вимог позивача про стягнення з відповідача 93 грн, які були витрачені на роздрук документів, то такі задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1896156 від 13.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Відділ поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 Головне управління національної поліції у Львівській області, адреса: Львівська обл., м. Жовква, вул. Ст. Бандери, 13.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал рішення міститься в матеріалах справи № 462/3295/24. Рішення не набрало законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.