09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 522/8373/22
провадження № 61-6712ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Сергія Валерійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого
2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного університету «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Національної академії аграрних наук України (далі - НААН), Державного підприємства «Дослідне господарство «Таїровське» Національного університету «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» (далі - ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова»), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 163-к від 01 липня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити на посаді директора ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В.Є. Таїрова»;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 до НААН, ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ НААН № 163-к від 01 липня 2022 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ
ім. В. Є. Таїрова».
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова».
Стягнуто з ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова» на користь
ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02 липня 2022 року по 28 квітня 2023 року включно, в розмірі 294 375,90 грн, з якої підлягає виключенню сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення виплати суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року апеляційну скаргу ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова» задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 до НААН, ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВІВ ім. В. Є. Таїрова» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
06 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Іваненко С. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року (надійшла до суду 07 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У постанові Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року вказано, що повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2024 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 01 травня 2024 року (середа).
Представник заявника звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою
06 травня 2024 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
У касаційній скарзі представник заявника зазначив, що копію повного тексту представник заявника отримав 01 квітня 2024 року, а тому строк на касаційне оскарження не пропущено.
Однак, з таким твердженням погодитися не можна.
Враховуючи те, що повний текст постанови представником заявника було отримано 01 квітня 2024 року, то тридцятиденний строк на касаційне оскарження минув
01 травня 2024 року, а з касаційною скаргою представник заявника звернувся лише 06 травня 2024 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, представнику заявника необхідно надати належні докази поважності пропуску строку подачі касаційної скарги.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги слід відмовити,
а касаційну скаргу залишити без руху з огляду на те, що представником заявника не надано доказу на підтвердження обставин, які завадили йому вчасно подати касаційну скаргу.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іваненка Сергія Валерійовича на постанову Одеського апеляційного суду
від 27 лютого 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць