09 травня 2024 року
м. Київ
справа № 466/11751/23
провадження № 61-5969ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до приватного нотаріуса Дерев'янко Лідії Миколаївни, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників Вітчизни «Львівська здравниця» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права комунальної власності,
У листопаді 2023 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Дерев'янко Л. М., Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників Вітчизни «Львівська здравниця» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права комунальної власності.
У грудні 2023 року Львівська міська рада звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002, площею 3,46 га; заборони підприємству громадської організації «Асоціація інвалідів захисників Вітчизни «Львівська здравниця» та іншим особам проводити будь-які роботи зі знесення, демонтажу, знищення об'єкта незавершеного будівництва загальноосвітньої середньої школи, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 4610166300:05:004:0002, площею 3,46 га по вул. Широкій, 2, смт Брюховичі .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року, у задоволенні заяви Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
У квітні 2024 року Львівська міська рада через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх заяву про забезпечення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 353 ЦПК України та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено права касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, а також постанови суду апеляційної інстанції, якою така ухвала залишена без змін.
Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) стосовно того, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до приватного нотаріуса Дерев'янко Лідії Миколаївни, Підприємства громадської організації «Асоціація інвалідів захисників Вітчизни «Львівська здравниця» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права комунальної власності відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник