Справа №461/3475/24
Провадження №3/461/1495/24
08 травня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 березня 2024 року близько 15 год. 11 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Є таке» за адресою: м. Львів, вул. С. Стрільців, 11, в присутності малолітньої дочки гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила крадіжку дитячої косметики «Martinelia», чим продемонструвала неналжений приклад у вихованні дитини.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду заяву, у якій вину визнала та просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП України підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 375413 від 15.04.2024 року з фототаблицею;
-заявою ОСОБА_1 .
При накладенні стягнення, як це передбачено ст.33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, вирішуючи питання призначення виду стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого порушення, особи правопорушника, майнового стан, обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, які в процесі розгляду справи судом не встановлені, суд приходить до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути на користь ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ч.1 ст.184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 850,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 КУпАП протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мироненко Л.Д.