Справа № 438/645/24
Провадження № 2-а/438/19/2024
іменем України
02 травня 2024 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:
Головуючого судді Слиша А.Т.,
за участі секретаря судових засідань Шипіш С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа старшого інспектора відділення поліції №1 (м.Борислав ) Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції Лаврик Анастасію Іванівну , третя особа інспектора відділення поліції №1 (м.Борислав ) Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Довгей Андрія Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
01 квітня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати постанови про накладення відносно нього адміністративних стягнень по справі про адміністративні правопорушення: серії ЕНА №1702655 від 20 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень, серії ЕНА №1707690 від 21 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень, серії ЕНА №1702859 від 20 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень.
20 березня 2024 року постановою серія EHA № 1702859 в справі про адміністративне правопорушення. було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень.
Вищевказані постанови позивач вважає незаконними, необґрунтованими та протиправними.
Ухвалою суду від 05 квітня 2024 року позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача та треті особи у судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином. Про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 02 травня 2024 року не з'явилися, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини справи, оглянувши матеріали справи, ухвалюючи рішення відповідно до вимог ст. 246 КАС України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
За умовами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №1702655 від 20 березня 2024 року, в якому зазначено 20 березня 2024 року о 13 год 28 хв, Автодорога Т1402 км 15, водій керуючи ТЗ, на вимогу працівників поліції не пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.4 ПДР -керування ТЗ особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на ТЗ, а також поліса обов'язкового, страхування цив.-прав., відповід., власників наземних ТЗ., чим порушив ч.1 ст. 126 КУпАП. У зв'язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №1702859 від 20 березня 2024 року , в якому зазначено 20 березня 2024 року о 13 год 50 хв, Автодорога Т1402 км 15, водій керуючи ТЗ з номерним знаком, який не належить даному ТЗ, чим порушив п.2.9.в. ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, чим порушив ч.1 ст. 121-3 КУпАП. У зв'язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА №1707690 від 21 березня 2024 року , в якому зазначено 21 березня 2024 року о 09 год 33 хв, в м. Борислав, вул. Шкільна, водій керуючи ТЗ автомобілем марки «Jaguar» з номерним знаком, який не належить даному ТЗ , чим порушив п.2.9.в. ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, чим порушив ч.1 ст. 121-3 КУпАП. У зв'язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн.
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правила дорожнього руху.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пп. «в» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ч.1 ст.121-3 КУпАП встановлено, що керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідальність за цією статтею настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Тобто, відповідно до диспозиції вказаної статті, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz GLE 450 AMG 4 MATIC д.н.з. НОМЕР_1 та здійснював керування таким о 13 год. 28 хв., відповідно до оскаржуваної постанови.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В силу положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тож, суд вважає, що відповідачем по справі не було надано належних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП, яке виразилось у порушенні п. 2.4 а та п. 2.9.в. ПДР України, а ГУНП в Львівській області не довело правомірність винесення оскаржуваних постанов.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а у ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У даній постанові встановлено, що оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація, довідка про здійснення габаритно-вагового контролю тощо).
Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на що, при розгляді даної справи суб'єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху, а відповідно суду - факту вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 121-3 КУпАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України) не встановлено.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд доходить висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Відомості, які б спростовували даний висновок суду відсутні.
Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору 1816,80 грн) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Львівської області на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 73-77, 132, 139, 205, 241-245, 286 КАС України
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕНА №1702655 від 20 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень, провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП- закрити.
Скасувати постанову серія ЕНА №1707690 від 21 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень, провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП- закрити.
Скасувати постанову серія ЕНА №1702859 від 20 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 гривень, провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП- закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 1816,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108833;
третя особа старшого інспектора відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області капітана поліції Лаврик Анастасію Іванівну;
третя особа інспектора відділення поліції №1 (м.Борислав) Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Довгей Андрія Васильовича, адреса: Львівська область, м. Борислав, вул. В.Великого,30.
Повний текст складено 07 травня 2024 року.
Головуючий суддя Андрій СЛИШ