02 травня 2024 року
Справа № 337/1265/24
Номер провадження 2/337/930/2024
Іменем України
02.05.2024 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді Салтан Л.Г.
за участі секретаря Васильєвої А.І.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , представник позивача: ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
05.03.2024 року представник позивача ОСОБА_1 звернулась в суд в інтересах ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в три місяці, що достатній для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що причини, з яких позивачкою пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, а саме виїзд її з прифронтової території за межі України та перебування за кордоном у зв'язку з повномасштабним вторгнення війська Російської Федерації в України з метою забезпечення власної безпеки , є поважними.
Ухвалою суду від 06.03.2024 р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, відповідачам встановлений строк для надання відзиву.
Ухвалою суду від 4 квітня 2024 року справа призначена до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала, суду пояснила, що вона є онукою померлої ОСОБА_6 , після її смерті звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки інші спадкоємці з заявами не зверталися, позивачка до початку воєнних дій перебувала у Польші, декілька років відповідачка Отченаш АМ. Мешкає в Японії, ОСОБА_5 є громадянином РФ та мешкає в Россії.
Відповідач ОСОБА_4 та третя особа у судове засідання не заявилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог ст.223 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність осіб, що не з'явилися до судового засідання.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 17.11.2000 року, виданого Хортицькою районною адміністрацією, на праві спільної сумісної власності з її чоловіком ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Запорізьким міським відділом РАЦС Запорізького обласного управління юстиції 03.08.2005 р.).
Після смерті чоловіка ОСОБА_6 прийняла спадщину, звернувшись з відповідною заявою до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Я.С , на підставі якої було заведено спадкову справу за № 27/2020, однак за життя ОСОБА_6 не оформила своїх спадкових прав.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи № 27/2020, інші особи з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 не зверталися. ОСОБА_7 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачка ОСОБА_3 є рідною донькою померлої ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_4 , виданим 24 квітня 1966 року Жовтневим бюро ЗАГС м.Запоріжжя та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 ,виданим 19 липня 1985 року ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до ст. 1261 ЦК України, вона є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею на день смерті була зареєстрована ОСОБА_4 -відповідач по справі.
Позивачка ОСОБА_3 не проживала разом з матір'ю на день її смерті, була зареєстрована за іншою адресою.
Як вбачається з інформації, наданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 , позивачка 02.10.2020 року виїхала за кордон України та повернулася 31.08.2023 року, пункт пропуску м. Грушів, відповідачка ОСОБА_4 виїхала за кордон України 27 серпня 2019 року, пункт пропуску Бориспіль, характеристика ТЗ Київ-Мюнхен, до теперішнього часу до України не поверталася.
З заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 16.02.2022 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. звернулася онука померлої Отченаш-Махевська Я.В
Син померлої ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини не звертався. За наявними у позивачки даними, він на протязі тривалого часу постійно проживає в Російській Федерації і наміру отримати спадщину після смерті матері не має. Згідно відповіді Управління ДМС України в Запорізькій області від 21.02.2024 р. на запит адвоката, ОСОБА_5 паспортом громадянина України не документувався.
06 вересня 2023 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Чепкової О.В. з приводу оформлення документів на спадщину, звернулася позивачка ОСОБА_3 , але постановою нотаріуса від 26.09.2023 року їй було відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки строк для прийняття спадщини, який спливав 03 травня 2022 року, нею було пропущено.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022/2022-02-24 «Про ведення воєнного стану в Україні» на території України було введено воєнний стан, який діє наразі.
28.02.2022 КМУ було прийнято постанову №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». 06.03.2022 КМУ було прийнято постанову №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. №164», якою було доповнено постанову КМУ №164 від 28.02.2022 пунктом з наступного змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».
Постановою КМ № 719 від 24.06.2022 р., яка набрала чинності 29.06.2022 року, редакція постанови від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» була змінена та в ній було зазначено, що «3. Установити, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.»
Таким чином, 29.10.2022 включно сплинув термін зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час дії воєнного стану, встановленого постановою КМУ №719 від 24.06.2022 - 4 місяці; а з 30.10.2022 почав свій відлік час на прийняття спадщини, який залишався до зупинення перебігу строку на прийняття спадщини на час дії воєнного стану, а саме 2 місяці та 9 календарних днів (тобто з 30.10.2022 по 07.01.2023 включно).
Таким чином, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 фактично обмежено 04 вересня 2022 року.
31.08.2023 року позивачка перетнула кордон та 06.09.2023 року звернулася з заявою до нотаріальної контори.
За доводами позивача, не спростованими відповідачами, приїхати до Запоріжжя раніше не мала можливості, бо турбувалася про власну безпеку у зв'язку з численними обстрілами міст в Україні і, зокрема, в Запоріжжі. Подати заяву про прийняття спадщини , перебуваючи в Польщі, не мала можливості , оскільки документи про смерть матері та про родинні зв'язки залишились в квартирі за місцем її постійного проживання в м.Запоріжжі, і передати їх до Польщі не було кому. Крім того, були проблеми з оформленням в Польщі посвідки на проживання, яка фактично є документом, що посвідчує легальне перебування особи в Польщі і без якої повернення позивачки до Польщі після виїзду в Україну було б утруднено. Таку довідку позивачка отримала лише 30.05.2023 року.
Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховним Судом у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі № 720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.
Надаючи оцінку наведеним доводам позивачів суд враховує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, який мають враховувати учасники процесу, коли вступають у ті чи інші правовідносини, реалізують ті чи інші права.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд повинен врахувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, отримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд вважає, що наявні причини, з яких позивачкою пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, а саме виїзд її з прифронтової території за межі України та перебування за кордоном у зв'язку з повномасштабним вторгнення війська Російської Федерації в України з метою забезпечення власної безпеки , є поважними, а тому наявні підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст.ст. 3-5, 12,13, 76-82, 89, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272,354 ЦПК, ст.ст.1265,1268,1269,1270,1272 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 , представник позивача: ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_5 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк в три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Повний текст виготовлений 9 травня 2024 року, копію рішення надіслати учасникам провадження.
Суддя: Л.Г. Салтан