Іменем України
29 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., при секретарі Меркуловій А.В.,
справа № 333/4039/24
провадження № 2-о/333/273/24
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
представник заявника - ОСОБА_2
заінтересована особа - Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
Короткий зміст заяви
ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.
Вимоги заяви обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, про що окупаційною владою було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року.
Необхідність отримання свідоцтва про смерть виникла для подальшого оформлення спадкових прав.
У зв'язку з тим, що у заявника відсутня можливість зареєструвати факт смерті матері, останній звернувся з даною заявою до суду.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку окремого провадження.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , повідомлені своєчасно та належним чином, не з'явились, просили розгляд справи проводити за їх відсутності.
Заінтересована особа, повідомлена своєчасно та належним чином, у судове засідання свого представника не направила, причини його неявки суду не відомі.
Оскільки учасники справи, повідомлені своєчасно та належним чином, у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Установлені судом фактичні обставини справи
Батьками дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого окупаційною владою РФ, серії НОМЕР_1 від 21 червня 2023 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем смерті зазначено, Запорізька область, м. Мелітополь.
Позиція суду та нормативно - правове обгрунтування
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦПК заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заявник, як син, має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту її смерті на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 «Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія м. Мелітополя, тимчасово окупована РФ (з 03.03.2022 року по теперішній час). Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 територія м. Мелітополь Запорізької області, була тимчасово окупованою територією.
Надані документи видані на непідконтрольній Україні території, а саме органом який створений та діє у порядку не передбаченому законом, є недійсними і не створюють правових наслідків.
Вказані документи не є офіційним документами, відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на підставі яких можливо провести державну реєстрацію смерті. Згідно п. 1 ПП ВСУ №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно з ч. 1-3 ст. 9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, у своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
З викладеного вище, вбачається, що заявником надано достатньо доказів того, що ОСОБА_3 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, а тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та встановити факт смерті ОСОБА_3 в судовому порядку. Доказів, які б спростовували факт смерті, суду не надано.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, у справах окремого провадження при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст. 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд -, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Комунарський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Манийлівки, Приморського району, Запорізької області, зареєстрованої на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 визначивши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті: Україна, Запорізька область, м. Мелітополь.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 29 квітня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва