Справа № 308/15072/22
08 травня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бенца К.К.
за участю секретаря судового засідання Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -
Заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області звернувся до Ужгородського міськрайонного суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 30.06.1989 року та архівної довідки №07-04/1078 від 14.07.2022 року виданої архівним відділом Хустської РДА та відповідно факту роботи в КП «Міська ШЕД» , зазначеної у довідці.
Мотивуючи свої вимоги заявник вказує на те , що він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород для оформлення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16 вересня 2022 року працівниками управління пенсійного фонду було відмовлено йому в призначенні пенсії та рекомендовано звернутися із заявою до суду для встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Як зазначає заявник, при перевірці документів виявилося, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 30.06.1989 року записи на титульному аркуші не скріплено печаткою підприємства, а також відсутній підпис, а в архівній довідці про стаж допущено помилки в написанні його прізвища.
В архівній довідці про стаж №07-04/1078 від 14.07.2022р., виданій архівним відділом Хустської РДА, допущено помилки в невірному зазначенні по змісту тексту довідки його прізвища, де визначено стаж роботи в КП «Міська ШЕД», а саме, зазначено його прізвище як « ОСОБА_2 » , що не відповідає паспортним даним де прізвища заявника значиться як « ОСОБА_3 ».
Як зазначає заявник, згідно Наказу №65-Л по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 27 червня 1989 року « ОСОБА_4 » був прийнятий на роботу вантажником 3-го розряду з 27 червня 1989 року.
Згідно наказу №109-Л по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 01 листопада 1989 року « ОСОБА_4 » - слюсар був звільнений з роботи з 01 листопада 1989 року.
Про вказаний стаж роботи міститься запис в трудовій книжці. Однак, як зазначає заявник, трудову книжку органи Пенсійного фонду до уваги не беруть, оскільки, на титульній сторінці трудової книжки відсутня печатка.
Заявник вказує на те, що його особа встановлюється паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області 31.03.1997р. , згідно якого, його прізвище - « ОСОБА_3 ».
Зазначає, що він не може належним чином підтвердити свій трудовий стаж, а виправити ці помилки в позасудовому порядку немає можливості.
Розбіжність у написані прізвища заявника в архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 р., з паспортними даними заявника, а також те, що записи на титульному аркуші у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 30.06.1989 року не скріплено печаткою підприємства стали перешкодою у призначені пенсії за інвалідністю .
Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для оформлення пенсії в органах пенсійного фонду.
Оскільки невірне зазначення прізвища заявника у архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 р. , а також те, що записи на титульному аркуші у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 30.06.1989 року не скріплено печаткою підприємства є перешкодою в призначенні йому пенсії , заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканцю АДРЕСА_1 ) правовстановлюючих документів, а саме: трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненій 30.06.1989 року; архівної довідки №07-04/1078 від 14.07.2022 р., виданої архівним відділом Хустської РДА та відповідно факту роботи в КП «Міська ШЕД», зазначеного у довідці.
Заявник в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив суд її задовольнити. Після оголошеної перерви в наступне судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримує та просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області у судове засідання повторно не з'явився.
Від представника Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду надійшли письмові пояснення по справі. Згідно письмових пояснень повідомлено суд, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій 30.06.1989 року запис на титульному аркуші трудової книжки не скріплений печаткою підприємства, чим порушено п. 2 11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162; в архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 р., виданій архівним відділом Хустської РДА прізвище заявника хибно зазначене як « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_3 ». Звертаючись до суду з відповідною заявою, ОСОБА_1 , вказує, що встановлення відповідного факту йому необхідне для звернення за призначення пенсії, тобто із заяви вбачається спір про право, що є підсудністю іншого суду й розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Також представник просить суд розглянути дану справу у відсутності представника Пенсійного фонду, враховуючи подане письмове пояснення.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
Заслухавши вступне слово позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Положеннями ч.1 ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. (ч.1 ст.294 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як встановлено по справі, згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 31.03.1997 року Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області - прізвище ім'я та по батькові заявника значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія якого приєднана до матеріалів справи.
Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 18.02.1999 року, прізвище ім'я та по батькові заявника значиться як ОСОБА_1 , копія якої приєднана до матеріалів справи.
З 1989 року ОСОБА_1 розпочав трудову діяльність, у зв'язку з чим була виписана трудова книжка на його ім'я на російській мові - « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 заведена 30.06.1989 року на російській мові на « ОСОБА_5 » , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записи на титульному аркуші трудової не скріплені печаткою підприємства, що підтверджується копією трудової книжки, яка приєднана до матеріалів справи.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наявні записи періоду його трудової діяльності, зокрема з 27.06.1989 по 01.11.1989 року в Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД»; з 01.12.1989 по 28.09.1990 року в Парку культури та відпочинку «Дружба»; 02.10.1990 по 23.05.1992 року в Хустській турбазі «Нарцис».
Судом встановлено, що заявнику ОСОБА_1 , 02.03.1968 року Хустською районною військовою адміністрацією видано архівну довідку №07-04/1078 від 14.07.2022 р., в якій зазначено прізвище, ім'я та по батькові на російській мові, а саме ОСОБА_4 (так в документах на російській мові) , про те, що зазначена особа згідно наказу №65-Л по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 27 червня 1989 року « ОСОБА_4 » (так в документах) був прийнятий на роботу вантажником 3-го розряду з 27 червня 1989 року та згідно наказу №109-Л по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 01 листопада 1989 року « ОСОБА_4 » (так в документах на російській мові) - слюсар був звільнений з роботи з 01 листопада 1989 року.
З архівної довідки №07-04/1078 від 14.07.2022 року виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації, зазначено що згідно Наказу №65-Л по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 27 червня 1989 року « ОСОБА_4 » був прийнятий на роботу вантажником 3-го розряду з 27 червня 1989 року.
Згідно наказу №109-Л по по Хустському виробничому управлінню комунального господарства КП «Міська ШЕД» від 01 листопада 1989 року « ОСОБА_4 » - слюсар був звільнений з роботи з 01 листопада 1989 року.
Отже, в архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 року виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації, не вірно «так у документах на російській мові», записано прізвище заявника ОСОБА_1 , а саме відповідно зазначено як “ ОСОБА_2 ” на російській мові, замість вірного - « ОСОБА_3 ».
Як встановлено судом, рішенням про відмову в призначенні пенсії №071750008484 від 16.09.2022 р. відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 було відмовлено. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.06.1989 року, оскільки записи на титульному аркуші трудової не скріплені печаткою підприємства, чим порушено п.2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162, а в архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 р., прізвище не відповідає паспортним даним заявника (Блецка-Блицка).
Підставою такою відмови слугувало те, що доданими документами до страхового стажу не враховано відомості трудової книжки, заповненої з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме на першій ( титульній ) сторінці відсутня печатка.
Оскільки неусунення судом цих недоліків позбавляє заявника можливості вирішення питання про отримання пенсії, заявник вправі вимагати від суду захисту своїх суб'єктивних прав.
У відповідності до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_1 заведена 30.06.1989 року на ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_1 не скріплена печаткою підприємства на титульному аркуші трудової книжки та не містить підпису відповідальної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, архівна довідка №07-04/1078 від 14.07.2022 року видана архівним відділом Хустської районної районної військової адміністрації, яка видана на прізвище, ім'я та по батькові « ОСОБА_4 », містить розбіжності в написанні прізвища заявника із зазначеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 31.03.1997 року Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області .
Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі,організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п.п. 2.11-2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р., за № 110, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що вищевказана трудова книжка, яка видана на ім'я заявника не містить печатки підприємства.
Тобто, такий обов'язок проставлення печатки покладався на відповідальну особу.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до приписів нормативно-правової бази законодавства України, яке регулює порядок нарахування пенсії, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Встановлення факту належності трудової книжки необхідно для призначення та отримання пенсії у встановленому законом порядку. Основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії являється трудова книжка. Без встановлення факту належності трудової книжки заявнику, він позбавлений соціальної гарантії наданої державою, а саме на призначення та отримання пенсії
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Досліджені судом письмові докази не дають підстав для розумного сумніву у належності заявнику спірної трудової книжки та архівної довідки.
За правовими позиціями ВС України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по - батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Пункт 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" передбачає, що суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення,встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі Постанова Пленуму) певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.
Згідно частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Згідно п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.
Вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Встановлення факту належності трудової книжки та архівної довідки необхідно заявнику для можливості оформлення пенсії по інвалідності.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка дали підстави для висновку, що вимоги заявника знайшли своє підтвердження в тому, що при заповненні трудової книжки відсутня печатка підприємства, яка не була поставлена відповідальною особою, тому, з метою захисту його особистих прав, суд встановив факт належності трудової книжки, що в свою чергу надасть можливість заявнику реалізувати своє право на соціальну захищеність зі сторони держави Україна у вигляді призначення пенсії.
Оцінюючи вказані докази у їх сукупності, розглянувши вимоги заявника у межах заявлених вимог, суд вважає, що відомості у архівній довідці №07-04/1078 від 14.07.2022 року та трудова книжка серії НОМЕР_1 заведена 30.06.1989 року на російській мові на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосуються саме заявника, а його права підлягають захисту шляхом задоволення заяви про встановлення факту належності архівної довідки та трудової книжки, оскільки відсутня можливість встановити такий факт у позасудовому адміністративному порядку, що позбавляє особу права на отримання пенсії з урахуванням страхового стажу, який підтверджується такою довідкою та трудовою книжкою.
Відповідно до норм статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
З урахуванням всіх обставин справи, виходячи із принципів розумності та справедливості суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази письмові документи, та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви .
На підставі викладеного вище суд приходить до переконання, що на підставі наявних у справі письмових доказів достовірно встановлено факт належності архівної довідки №07-04/1078 від 14.07.2022 року виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації та трудової книжки серії НОМЕР_1 заведеної 30.06.1989 року на російській мові на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явнику паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 31.03.1997 року Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області.
Встановлення даних фактів не пов'язане з вирішенням спору про право, породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки архівна довідка та трудова книжка є основними документами, що підтверджують трудовий стаж, а факт перебування заявника у трудових відносинах є необхідним для нарахування йому трудового стажу; вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи судом, а тому, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення у зв'язку з перебуванням судді у відпустці - 08.05.2024 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи є 08.05.2024 року.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 4,12,81, 89, 293,294,315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту належності документів- задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явнику паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 31.03.1997 року Хустським РВ УМВС України в Закарпатській області, архівної довідки №07-04/1078 від 14.07.2022 року виданої архівним відділом Хустської районної військової адміністрації та трудової книжки серії НОМЕР_1 заведеної 30.06.1989 року на російській мові на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Учасники справи:
Заявник : ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Заінтересована особа : Головне Управліня Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місце знаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063).
Дата складання повного тексту судового рішення - 08.05.2024.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца