Справа № 307/1102/24
Провадження № 2/307/249/24
08 травня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д. А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 14 березня 2024 року пред'явила до ОСОБА_2 позов про зміну способу стягнення аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що вона перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області розірвано. Прізвище ОСОБА_4 вона змінила на прізвище ОСОБА_5 , у зв'язку з укладенням повторного шлюбу.
Під час перебування у шлюбі з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.04.2015 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 13 березня 2015 року.
З часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, за яким були враховані існуючі на той час обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, істотно зріс рівень споживчих цін на товари і послуги, а також, відповідно до цього та з урахування вікових особливостей дитини та інфляції, зросли витрати на його утримання, що впливає на її матеріальний стан у сторону його погіршення.
Крім того, слід врахувати і те, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача аліментів та станом на сьогодні син проживає разом із нею в будинку її свекрухи та перебуває на повному її утриманні, а батько не бере участі в його утриманні, аліменти сплачує нерегулярно, не цікавиться його життям, здоров'ям та вихованням. Оскільки, він самоусунувся від виховання сина, то всі питання щодо матеріального забезпечення та здоров'я сина, вона змушена вирішувати самостійно.
Також, слід врахувати і те, що син подорослішав та відвідує школу, а тому витрати на його утримання зростають, і позивачці не вистачає коштів для покриття всіх необхідних витрат на дитину, його навчання, лікування, придбання одягу, оплати комунальних послуг та інших необхідних витрат.
Вважає, що необхідно врахувати і те, що відповідач сплачує призначені йому аліменти нерегулярно та відмовляється добровільно надавати кошти на придбання речей, їжі, одягу, ліків, необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності їх спільної дитини, незважаючи на те, що відповідач є здоровим і працездатним молодим чоловіком, який постійно виїжджає на заробітки за межі України, а саме в Чеську Республіку, де непогано заробляє та працює по найму в Україні, а також, немає інших аліментних зобов'язань та дітей від іншого шлюбу. Незважаючи на це, відповідач приховує свої реальні заробітки, у зв'язку з чим, з метою належного захисту вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 гривні.
Таким чином, просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Куцина Ю.М. в судове засідання не з'явився подав заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Із копії паспорту, свідоцтв про шлюб, народження, акта обстеження матеріально-побутових умов від 12.03.2024 року, довідки про склад сім'ї № 117 від 12.03.2024 року та довідки №118 від 12.03.2024 року відомо, що сторони є батьками дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з позивачкою у будинку її свекрухи.
Із рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2015 року вбачається, що із ОСОБА_2 стягуються на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 1000 грн. на дитину щомісячно, починаючи з 13 березня 2015 року до досягнення ним повноліття (а. с. 4-12).
Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом положень частини другої цієї ж статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Положеннями ч.1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Із правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України у справі № 6-143цс-13 від 5 лютого 2014 року, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року становить - 3196 гривень.
Як встановлено судом, аліменти, які стягуються з відповідача на дитину у користь позивачки визначено судом у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., тобто аліменти на дитину стягуються у меншому розмірі, ніж встановлений розмір Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік» для дитини відповідного віку, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.
Ураховуючи наведене, а також те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачкою способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що позивачка на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів і її позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Згідно роз'яснень, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням
законної сили.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Кричово Тячівського району Закарпатської області у користь ОСОБА_1 аліменти на дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частин від всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття.
Попередній виконавчий лист відкликати.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий.
Суддя Л.Р.Сас