Справа № 304/1088/24 Провадження № 2-а/304/12/2024
про залишення позовної заяви без руху
03 травня 2024 рокум. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Немеша Івана Васильовича до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року,
адвокат Немеш І.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить визнати протиправними дії інспектора СРНН відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також скасувати постанову серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року, винесену інспектором СРНН відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
До того ж, у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - «Конвенція») кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справі «Bellet v. France»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 05.12.2018 (справа № 11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Разом з цим необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду, чи, відповідно, повернути.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року, тобто даний спір стосується оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак у даному випадку застосовується десятиденний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення особі рішення (постанови) справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
В оскаржуваній постанові міститься підпис ОСОБА_1 про отримання такої особисто у день її прийняття (відомості про надіслання такої рекомендованим листом відсутні), тобто 03 вересня 2023 року.
Адвокат Немеш І.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду 01 травня 2024 року з позовом про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з позовною заявою адвокат Немеш І.В. подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, де зазначив, що після ознайомлення з матеріалами справи про складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП він дізнався про винесення постанови серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року відносно ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП. Таким чином вважає, що строк для звернення до суду пропущений ним з поважних причин.
Суддя зазначає, що при пропуску строку звернення до суду такий строк може бути поновлений лише за наявності поважних причин. При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує усіх учасників цих правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
З матеріалів справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (справи № 304/1906/23 та № 304/1950/23) відносно ОСОБА_1 , які перебувають у провадженні судді Ганька І.І. та на які вказує у своїй заяві про поновлення пропущеного строку адвокат Немеш І.В., вбачається, що такі надійшли на розгляд до суду 11 та 13 вересня 2023 року, після чого представник ОСОБА_1 - адвокат Муругов В.О. ознайомився з такими. Крім цього, з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 таку отримала 03 вересня 2023 року, про що свідчить її підпис у графі «Копію постанови мною отримано».
Відтак суддя вважає, що позивачу ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Муругову В.О. було достеменно відомо про існування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року.
Твердження адвоката Немеша І.В. про те, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався тільки після ознайомлення з вищевказаними матеріалами не свідчить про те, що позивач ОСОБА_3 не знала про таку, з огляду на наявність у неї при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, представника -адвоката Муругова В.О., який знайомився зі справами та неодноразово заявляв клопотання про відкладення їх розгляду.
Будь-яких інших причин поважності пропуску строку звернення до суду ані позивачем, ані її представником не вказано.
З огляду на наведене суддя приходить до висновку, що обставини, на які представник позивач посилається як на такі, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не є непереборними, тобто такими, які пов'язані дійсно з перешкодами, труднощами, що стали перешкодою позивачу для звернення до адміністративного суду.
За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності суддя визнає наведені адвокатом Немеш І.В. підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними і вбачає наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їх обгрунтування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 286 КАС України, суддя,
позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Немеша Івана Васильовича до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 268207 від 03 вересня 2023 року - залишити без руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України протягом десяти днів з дня вручення ухвали вона має право вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ганько І. І.