Справа №297/2015/24
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
09 травня 2024 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000677 від 13 грудня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотарево Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не судимого, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України,-
встановив:
Заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000677 від 13 грудня 2023 року.
В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, 10.11.2023 близько 10:00 години в ході особистої розмови із ОСОБА_11 запропонував сприяти вищевказаним чотирьом громадян та доставити їх в безпосередню близькість до державного кордону та показати маршрут руху, за що мав отримати грошову винагороду у розмір 300 доларів США. В подальшому, того ж дня, близько 18:00 години, за вказівкою ОСОБА_5 . ОСОБА_11 на автомобілі марки «Volkswagen», модель «Passat В5», д.н.з. НОМЕР_1 прибув до будинку останнього, де ОСОБА_12 надав йому подальші вказівки та провів інструктаж його дій. Після цього ОСОБА_11 на вказаному автомобілі направився до залізничного вокзалу м. Хуст, де підібрав ОСОБА_7 , після чого направився у м. Берегове до оздоровчо-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_8 », де на парковці посадив до автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких в подальшому відвіз до АЗС «ОККО», що у м. Берегове, де ОСОБА_11 на власному мобільному телефоні показав останнім маршрут руху до державного кордону, та разом з останніми направився в безпосередню близькість до державного кордону, до околиць населеного пункту Дийда у Берегівському районі, де мав висадити останніх, однак на околиці с. Дийда Берегівського району останні були викриті та затримані прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Крім того, ОСОБА_5 в невстановлений досудовим розслідуванням день та час, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс та приніс до місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 , та в подальшому незаконного зберігав без мети збуту до 07.12.2023, до проведення обшуку за місцем його проживання працівниками поліції.
Так, 07.12.2023 в період часу з 09:00 год. по 10:15 год. за місцем проживання ОСОБА_5 , що за вищевказаною адресою, прокурором Берегівської окружної прокуратури на підставі ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області №297/4097/23 від 06.12.2023 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/107-23/12189-НЗПРАП від 18.12.2023 є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,6718 г.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
В сукупності ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України.
19.12.2023 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, та у разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на свідків, або іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який йому інкримінується є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.
Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки останній з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показів, і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких.
Також, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 знаходячись на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, використовуючи свої зв'язки може координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.
Підставою застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам до нього необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України
А тому, заступник начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів,із правом внесення застави, та у разі внесення застави з покладенням на нього відповідних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, з підстав зазначених в такому та пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України. Так, санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років. Підозра про яку повідомлено останньому є обґрунтованою та доведеною в ході досудового слідства зібраними у кримінальному провадженні доказами. Також існуєь ризик, що ОСОБА_5 і надалі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, оскільки такий згідно постанови слідчого перебував у розшуку. Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим в ході досудового розслідування ризикам. Просив клопотання задоволити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, з правом внесенння застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме застава у такому розмірі здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив обставини пред'явленої йому підозри та проти застосування відносно нього запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно нього менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, подав письмове заперечення проти даного клопотання та просив застосувати відносно останнього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання (а.с. 36-39).
Заслухавши думку учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали такого, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 19 грудня 2023 року заступником начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України (а.с. 15-18, 33).
Постановою заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 07 лютого 2024 року, підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук, а досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000677 від 13 грудня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України, зупинено (а.с. 27-29).
08 травня 2024 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2015/24 від 30.04.2024 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 34-35).
Так, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінальних правпорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненій щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з пунктом 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Однак, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що такий підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України, та санкція ч. 3 ст. 332 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, і такий згідно ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).
Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України та тяжкість покарання, що йому загрожує.
Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України, та санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає можливість застосування покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів,що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного продовжувати переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що постановою заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 07 лютого 2024 року, підозрюваного ОСОБА_5 було оголошено в розшук (а.с. 27-29).
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може і надалі переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України, враховуючи, що такий підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховувався від органу досудового розслідування, таке на думку слічого судді свідчить про неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України
Також, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі,з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, використовуючи свої зв'язки може координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.
Аналогічним чином ОСОБА_5 може незаконно впливати на понятих, які брали участь у слідчих діях.
Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Так, на думку слідчого судді, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п 1, п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Таким чином, на думку слідчого судді, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що ОСОБА_5 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що останній може і надалі переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеним, таким, що підлягає задоволенню.
Разом з тим, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією його від супільства у виді особистого зобов'язання, як просила сторона захисту, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, встановленим в ході судового розгляду даного клопототання.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ухилявся від органу досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений в розшук, однак є раніше не судимим та має на утриманні одну малолітню дитину, слідчий суддя вважає визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 70 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, слідчий суддя вважає, що в разі внесення підозрюваним застави, на нього слід покласти обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КПК України, ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071060000677 від 13 грудня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 1 ст. 309 КК України,- задоволити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з моменту його затримання.
Строк дії ухвали закінчується о 14 год. 45 хв. 06 липня 2024 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не виїзджати за межі Закарпатської областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у кримінальному провадженні №12023071060000677 від 13 грудня 2023 року;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі наявні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1