07 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6430/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
відповідача - Петракій В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (судді: Сулім В. В. - головуючий, Коротун О. М., Майданевич А. Г.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд"
про стягнення 2 362 972,87 грн та повернення об'єкта лізингу,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У квітні 2023 року Акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - АТ "Кредобанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" (далі - ТОВ "АБЗ Промбуд") про стягнення 2 362 972,87 грн, з яких: заборгованість зі сплати відшкодування вартості об'єкта лізингу в сумі 971 058,30 грн; прострочені лізингові платежі зі сплати відшкодування об'єкта лізингу в сумі 1 109 489,76 грн; прострочені лізингові платежі зі сплати процентів у сумі 212 874 ,58 грн; донараховані проценти за березень 2023 у сумі 7 506,82 грн; прострочена комісія в сумі 62 043,41 грн, а також про зобов'язання повернути об'єкт лізингу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором фінансового лізингу від 10.12.2020 № Л875/1220, у зв'язку з чим АТ "Кредобанк" (лізингодавець) надіслало ТОВ "АБЗ Промбуд" повідомлення від 24.03.2023 № 85-13024204/23 про відмову (про розірвання) від договору № Л875/1220 фінансового лізингу від 10.12.2020, про повернення об'єкта лізингу та погашення заборгованості.
1.3. ТОВ "АБЗ Промбуд", заперечуючи проти позовних вимог, вказувало на те, що на момент укладення договору лізингу і до 19.08.2022 відповідач був зареєстрований та здійснював свою діяльність у м. Дружківка, Донецької області, а також здійснював діяльність у м. Мелітополь, Запорізької області, де знаходилися працівники товариства, будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно. Але після повномасштабного вторгнення в Україну відповідач вимушений був припинити свою діяльність і тільки 19.08.2022 з метою відновлення діяльності підприємства зареєструвався у м. Києві.
Отже, як зазначав відповідач, невиконання ним зобов'язань за договором лізингу викликано обставинами непереборної сили, а саме військовими діями на території м. Дружківка, Донецької області та окупацією м. Мелітополь, Запорізької області.
Настання форс-мажорних обставин підтвердила Торгово-промислова палата України у листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "АБЗ Промбуд" на користь АТ "Кредобанк" 220 381,40 грн боргу зі сплати процентів, 62 043,41 грн боргу зі сплати комісії та 6920,37 витрат зі сплати судового збору; зобов'язано ТОВ "АБЗ Промбуд" повернути АТ "Кредобанк" об'єкт лізингу, а саме колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НМКН 2550ЕL1222032 . В іншій частині в позові відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції установив, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором фінансового лізингу з лютого 2022 року припинив сплату лізингових платежів, що також не заперечується відповідачем.
При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача як на підставу неможливості виконання зобов'язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, оскільки відповідачем не було надано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором фінансового лізингу від 10.12.2020№ Л875/1220, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов'язань з оплати лізингових платежів, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачу письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як передбачено пунктом 18.1 Загальних умов до договору.
Суд першої інстанції також дійшов висновку, що договір фінансового лізингу від 10.12.2020 № Л875/1220 є розірваним та припинив свою дію з 24.03.2023, установивши, що у повідомленні-вимозі від 24.03.2023 № 85-13024204/23 позивач, посилаючись на наявність простроченої понад 30 днів заборгованість щодо сплати лізингових платежів, повідомив відповідачу про відмову від договору з 24.03.2023 та вимагав повернути об'єкт лізингу протягом 10 робочих днів від дати одержання цього повідомлення-вимоги, але не пізніше 15 календарних днів з моменту надіслання, а також погасити заборгованість у сумі 2 360 238,62 грн.
Виходячи із встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення об'єкта лізингу, а також стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів у сумі 220 381,40 грн та 62 043,41 грн комісії.
У той же час суд першої інстанції також дійшов висновку, що оскільки у цьому випадку об'єкт лізингу підлягає поверненню власнику - позивачу та документальне підтвердження його пошкодження або втрати не подано, тому викупна вартість об'єкта лізингу не є збитками (упущеною вигодою) в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 скасовано в частині відмови у стягненні заборгованості з відшкодування частини вартості об'єкта лізингу у розмірі 2 080 548, 06 грн, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
Викладено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі № 910/6430/23 у редакції постанови суду апеляційної інстанції, стягнуто з ТОВ "АБЗ Промбуд" на користь АТ "Кредобанк" 2 080 548, 06 грн заборгованості з відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, 220 381, 40 грн боргу зі сплати процентів, 62 043, 41 грн заборгованості по сплаті комісії, 35 444, 60 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 13.4 договору сторони погодили, що у випадку розірвання договору з вини лізингоодержувача лізинговий платіж буде вважатися збитками (упущеною вигодою), а цивільне законодавство презюмує свободу договору та обов'язковість виконання, зміст якого в силу статті 628 Цивільного кодексу України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проте суд першої інстанції залишив поза увагою зміст договірних відносин сторін, та відповідно, правову природу таких платежів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в цьому випадку лізингоодержувач не повернув об'єкт лізингу позивачу, лізингові платежі здійснив частково, а тому лізингові платежі, в тому числі, з відшкодування частини вартості об'єкта лізингу в розмірі 2 080 548, 06 грн, проценти у сумі 220 381, 40 грн та комісія у сумі 62 043, 41 грн підлягають стягненню з відповідача.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024, ТОВ "АБЗ Промбуд" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник з посиланням на постанову Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20 зазначає, що при пред'явленні вимоги про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
При цьому в договорі зазначено, що загальна сума несплачених платежів, передбачених графіком лізингових платежів, іншими умовами договору, за період після дати дострокового закінчення лізингу/розірвання договору з вини лізингоодержувача є збитками (упущеною вигодою) лізингодавця та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов договору та чинного законодавства, тобто, лише у випадку доведення позивачем підстав, передумов для відшкодування упущеної вигоди та реальної можливості отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не проаналізував умови договору, на чому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, та не надав оцінку тому, що позивач, розраховуючи упущену вигоду у розмірі загальної суми несплачених платежів, передбачених графіком лізингових платежів, іншими умовами договору, за період після дати дострокового закінчення строку лізингу/розірвання договору, з вини лізингоодержувача, не враховує свої витрати, які він ніс би при звичайних обставинах (існування договірних відносин між сторонами спору), і які не буде нести у зв'язку із достроковим закінчення строку дії договору лізингу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/422/18 позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.
Заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначено, що водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Тобто, принцип свободи договору не є безумовним, межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності, а погоджені сторонами умови договору повинні відповідати не лише вимогам цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а й визначеним засадам, як складової елемента загального конституційного принципу верховенства права.
ТОВ "АБЗ Промбуд" посилаючись на положення частини 1, 10 статті 14 Закону України "Про фінансовий лізинг", частини 1, 2, 4 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статей 628, 655, 697 Цивільного кодексу України вказує на те, що у разі прострочення оплати товару (частини оплати) продавець має право вимагати повернення товару, а сплата повної вартості товару (предмету лізингу) передбачає перехід права власності до покупця (лізингоодержувача).
Тобто, продавець не має права вимагати і повернення товару, і повної сплати його вартості, що було встановлено судом першої інстанції.
Заявник касаційної скарги також вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20 вказано, що для правильного вирішення спору, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
Отже, на позивача покладений обов'язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розміру відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, яка заподіяна у розмірі, заявленому позивачем. А тому позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
ТОВ "АБЗ Промбуд" у касаційній скарзі з посиланням на положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України також вказало орієнтовну вартість наданих на підставі договору про надання правової та професійної правничої допомоги послуг, яка становить 40 000,00 грн.
3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Кредобанк" просить відмовити в її задоволенні та залишити в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 вказуючи на те, що з огляду на свободу сторін при укладенні договору, керуючись домовленостями сторін договору фінансового лізингу у позивача наявне право, а у відповідача - кореспондуючий обов'язок - повернути об'єкт лізингу та сплатити суму всіх періодичних лізингових платежів, у тому числі і суму відшкодування вартості об'єкта лізингу.
Також АТ "Кредобанк" просило провести судове засідання без участі представника товариства.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
4.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду, після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що 10.12.2020 між АТ "Кредобанк" (лізингодавець) та ТОВ "АБЗ Промбуд" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № Л875/1220, за умовами пункту 1.1 якого лізингодавець зобов'язується набути на підставі договору купівлі-продажу (поставки) у власність майно (далі - об'єкт лізингу) у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (додаток № 2 до договору) та умов і передати його у користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором та додатковими договорами до цього договору, а лізингоодержувач зобов'язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені цим договором та додатковими договорами. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови фінансового лізингу визначаються у додатку № 1 - Загальні умови фінансового лізингу (далі - Загальні умови), які є невід'ємною частиною цього договору. Загальні умови фінансового лізингу (далі разом із договором про фінансовий лізин, усіма додатками до нього спільно іменуються як договір), а також Графік лізингових платежів як додаток до договору (додаток № 4 до договору), що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, разом є домовленістю (правочином) між сторонами щодо придбання об'єкта лізингу лізингодавцем та його передання лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України "Про фінансовий лізинг", а також іншими чинними положеннями українського законодавства. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови придбання та поставки об'єкта лізингу визначаються у договорі купівлі-продажу, який укладається між продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем.
Згідно з пунктом 2.1 договору об'єктом лізингу є сільськогосподарська/спеціальна техніка: марка- HIDROMEK; модель: HMK210W; тип об'єкта лізингу: колісний екскаватор; рік випуску: 2020 (новий).
У пункті 2.1 договору також передбачено, що вартість об'єкта лізингу становить 4 772 570, 27 грн. Авансовий платіж - 1 443 893, 03 грн. Строк лізингу - 36 місяців. Обсяг фінансування - 3 328 677, 24 грн.
Відповідно до пункту 3.5 Загальних умов лізингоодержувач повинен прийняти об'єкт лізингу у порядку, в строки та на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу, шляхом підписання акта приймання-передачі майна за формою, встановленою у додатку № 3 (далі - акт прийому-передачі).
За актом приймання-передачі майна (об'єкта лізингу) від 10.12.2020, складеним за участю продавця - ТОВ "ТАД Констракшн Груп", лізингодавця та лізингоодержувача, відповідач прийняв об'єкт лізингу.
Суди установили, що відповідно до пункту 3.1 договору лізингоодержувач щомісяця, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта лізингу, зобов'язується здійснювати на користь лізингодавця періодичні лізингові платежі відповідно до Графіку лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину цього договору, та інших положень договору. Структура, порядок та строки оплати платежів за цим договором визначається відповідно до Загальних умов (додаток № 1).
За змістом пункту 6.1 Загальних умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця періодичні лізингові платежі відповідно до Графіка лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину договору, та інших положень договору.
Періодичний лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); проценти (винагорода лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об'єкта лізингу); комісії та інші платежі, передбачені договором фінансового лізингу (та додатками до нього).
За змістом пункту 6.8 Загальних умов лізингоодержувач здійснює періодичні лізингові платежі відповідно до строків та у розмірі, визначеному у Графіку лізингових платежів.
Відповідно до пункту 4.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку дії/розірвання/припинення цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань і відшкодування збитків за цим договором, якщо такі зобов'язання виникли впродовж строку дії цього договору та/або у зв'язку із закінченням строку дії/розірвання/припиненням цього договору.
4.4. Суди установили, що відповідно до пункту 13.1.1 Загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір/відмовитися від договору та також серед іншого право на повернення об'єкта лізингу у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) періодичний лізинговий платіж у повному обсязі або частково і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.
Пунктом 13.2 Загальних умов визначено, що день, який вважатиметься датою розірвання/відмови від договору, визначається лізингодавцем у відповідному повідомленні/ вимозі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від договору та за можливості зв'язується з ним доступними засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від договору. Таке повідомлення/вимога надсилається лізингодавцем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації або останнім відомим місцем проживання (для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою підрозділу поштового зв'язку про прийняття повідомлення для відправки.
4.5. Як свідчать матеріали справи та установили суди, в матеріалах справи наявне повідомлення-вимога від 24.03.2023 № 85-13024204/23, в якому АТ "Кредобанк" посилаючись на наявність простроченої понад 30 (тридцять) днів заборгованості щодо сплати лізингових платежів повідомило ТОВ "АБЗ Промбуд" про відмову від договору фінансового лізингу від 10.12.2020 № Л875/1220 з 24.03.2023, а також вимагало повернути об'єкт лізингу впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання цього повідомлення-вимоги, але не пізніше 15 календарних днів з моменту надіслання та негайно погасити заборгованість на загальну суму 2 360 238, 62 грн.
27.03.2023 повідомлення-вимогу надіслано відповідачу за адресою місцеперебування відповідача згідно з даними, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і відповідач не заперечував отримання такого повідомлення-вимоги.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір фінансового лізингу від 10.12.2020 № Л875/1220 є розірваним та припинив свою дію з 24.03.2023.
4.6. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "Кредобанк" про стягнення з ТОВ "АБЗ Промбуд" 2 362 972,87 грн заборгованості з лізингових платежів та зобов'язання повернути об'єкт лізингу.
4.7. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "АБЗ Промбуд" на користь АТ "Кредобанк" 220 381,40 грн боргу зі сплати процентів, 62 043,41 грн боргу зі сплати комісії, а також про наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути об'єкт лізингу.
В цій частині судове рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 і судові рішення в цій частині не оскаржені до суду касаційної інстанції.
4.8. Разом з цим суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ "АБЗ Промбуд" на користь АТ "Кредобанк" 2 080 548,06 грн вартості об'єкта лізингу та задовольнив позовні вимоги в цій частині, що є предметом касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
4.9. Згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 вказаного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" (у редакції, чинній на час укладення між сторонами договору від 10.12.2020) лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до пунктів 3, 4, 6 частини 1 статті 10 цього Закону лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (частина 2 статті 7 Закону).
Розділом 13 Загальних умов фінансового лізингу встановлено розірвання договору та передбачено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір/відмовитися від договору та, також серед іншого, право на повернення об'єкту лізингу у випадках, визначених у пункті 13.1 Загальних умов.
Відповідно до пункту 13.4 Загальних умов до договору у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання договору відповідно до розділів 12 та 13 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 1), відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2 Загальних умов, а також якщо лізингодавець вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за власний рахунок у ідеальному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту (повідомлення/вимоги) лізингодавця.
Також, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю загальну суму всіх періодичних лізингових платежів ті інших платежів, що залишилися несплаченими відповідно до графіка лізингових платежів, інших умов договору у зв'язку з достроковим закінченням строку лізингу розірванням договору з вини лізингоодержувача за період після дати такого закінчення/розірвання, - впродовж 10 робочих днів від дати одержання запиту (повідомлення/вимоги) лізингодавця про сплату відповідних платежів.
Сторони погодили і підтверджують, що вказана загальна сума несплачених платежів, передбачених графіком лізингових платежів, іншими умовами договору, за період після дати дострокового закінчення лізингу/розірвання договору з вини лізингоодержувача є збитками (упущеною вигодою) лізингодавця та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов договору та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої суми залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання договору. Така сума збитків (упущеної вигоди), що підлягає відшкодуванню лізингодавцю лізингоодержувачем, може бути зменшена на суму вартості об'єкта лізингу в разі, якщо одночасно додержуються наступні умови:
1) на час відшкодування об'єкт лізингу фактично повернутий лізингоодержувачем лізингодавцю;
2) уповноваженим органом управління/уповноваженою особою лізингодавця прийнято рішення про використання об'єкта лізингу лізингодавцем за цільовим призначенням у власних цілях, або лізингодавцем продано об'єкт лізингу третій особі, або лізингодавцем передано об'єкт лізингу в лізинг третій особі за відповідним договором про фінансовий лізинг.
При цьому для цілей цього пункту, вартість об'єкта лізингу, на суму якої може бути зменшена сума збитків (упущеної вигоди), що підлягає відшкодуванню лізингодавцю лізингоодержувачем, визначається як:
- вартість, за якою здійснюється. оприбуткування на балансі лізингодавця об'єкта лізингу згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або (за вибором лізингодавця) ринкова вартість об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства, - в разі якщо уповноваженим органом управління/уповноваженою особою лізингодавця прийнято рішення про використання об'єкта лізингу лізингодавцем за цільовим призначенням у власних цілях;
- вартість продажу лізингодавцем об'єкта лізингу третій особі - в разі такого продажу;
- остаточна вартість об'єкта лізингу, визначена в договорі про фінансовий лізинг, за яким лізингодавцем передано об'єкт лізингу в лізинг третій особі, - в разі такої передачі.
4.10. Як вже зазначалося, АТ "Кредобанк" повідомило ТОВ "АБЗ Промбуд" (повідомлення-вимога від 24.03.2023 № 85-13024204/23) про відмову від договору фінансового лізингу з 24.03.2023 та вимагало в порядку, визначеному договором, повернути об'єкт лізингу та погасити заборгованість, яка складається з неповернутої частини від обсягу фінансування (сума невідшкодованої вартості об'єкту лізингу), проценти (винагорода банку за утримання та використання лізингоодержувачем об'єкту лізингу), несплачені щомісячні комісії.
Отже, із зазначеного повідомлення-вимоги вбачається, що лізингодавець вимагав повернути об'єкт лізингу та сплатити, у тому числі, суму невідшкодованої вартості об'єкту лізингу у розмірі 2 080 548,06 грн.
Натомість, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у пункті 6.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 зазначено, що лізингодавець не може вимагати і повернення об'єкта лізингу, і відшкодування вартості об'єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
У постанові від 09.07.2018 у справі № 911/2449/17 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.
4.11. Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, установивши обставини щодо несплати лізингоодержувачем лізингових платежів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо повернення об'єкту лізингу.
При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 2 080 548,06 грн установивши, що оскільки у цьому випадку об'єкт лізингу підлягає поверненню власнику - позивачу (АТ "Кредобанк") та документальне підтвердження його пошкодження або втрати не подано, тому викупна вартість об'єкта лізингу наразі не є збитками (упущеною вигодою) в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.
4.12. Ураховуючи викладене та правовий висновок, викладений, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 щодо відсутності у лізингодавця внаслідок розірвання договору можливості вимагати одночасно і повернення об'єкта лізингу, і відшкодування вартості об'єкта лізингу, колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування частини вартості об'єкта лізингу у розмірі 2 080 548, 06 грн слід скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмов у задоволенні позову в цій частині слід залишити без змін.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини 1 статті 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
У статті 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
5.3. Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 слід скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишити в силі.
6. Розподіл судових витрат
6.1. З урахування положень статей 129, 315 Господарського процесуального кодексу України та наявності підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, судовий збір, сплачений скаржником за подання касаційної скарги у сумі 61 005,76 грн підлягає стягненню з АТ "Кредобанк" на користь ТОВ "АБЗ Промбуд".
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 у справі № 910/6430/23 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 залишити в силі.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЗ Промбуд" 61 005,76 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак