02 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 911/2408/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О. О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.,
та представників:
позивача - Литвинов В. В.
відповідача - Кулибаба В. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 (головуючий - Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.)
у справі № 911/2408/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 110 220 774,89 грн
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (відповідач) про стягнення 110 220 774,89 грн, з яких 84 702 000 грн повернення попередньої оплати, 14 294 912,87 грн - 20% річних з 30.12.2021 по 02.11.2022 та 11 223 862,02 грн інфляційні втрати за період з 01.04.2021 по 02.11.2022.
2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за не відпущену електричну енергію за двостороннім договором № 20/21-366-РДД від 29.12.2021 купівлі-продажу електричної енергії у встановлений договором строк.
Хід розгляду справи
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 22.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Електротрейдінг Груп" 84 702 000 грн основного боргу, 14 248 500,82 грн - 20% річних. В частині стягнення 46 412,05 грн 20% річних, 11 223 862,02 грн інфляційних втрат відмовлено.
4. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 24.03.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Електротрейдінг Груп" 31 421,19 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги. Витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 168 578,81 грн, понесені позивачем, покладено на позивача. У задоволенні заяви в частині стягнення 70 000 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги відмовлено.
5. 28.06.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ТОВ "Електротрейдінг Груп" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 у справі № 911/2408/22 в розмірі 100 000,00 грн.
6. 12.07.2023 від ПАТ "Центренерго" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, у якому останній заперечив проти задоволення заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" зазначивши, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та безпідставним, також вказує на те, що позивачем не доведено дійсність понесення відповідних витрат, оскільки не можливо встановити обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів; доказами по справі не підтверджено кількості часу, яка була витрачена адвокатом на відповідні дії; у наданих адвокатом документах відсутні жодні обґрунтування витраченого ним часу про наданні конкретних робіт по наданню професійної правничої допомоги. Разом з цим, відповідач у поданій заяві просив зменшити розмір судових витрат до 1 000 грн.
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 розгляд заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" призначено до розгляду в судовому засіданні.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 зупинено провадження у справі № 911/2408/22 щодо розгляду заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 у справі № 911/2408/22 до розгляду Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 у справі № 911/2408/22.
9. Постановою Верховного Суду від 02.11.2023 касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 і рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 у справі № 911/2408/22 залишено без змін.
10. Додатковою постановою Верховного Суду від 23.11.2023 заяву ТОВ "Електротрейдінг Груп" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2408/22 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Електротрейдінг Груп" 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/2408/22. Повідомлено учасників справи про призначення заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2023 у справі № 911/2408/22 до розгляду в судовому засіданні.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
12. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 заяву ТОВ "Електротрейдінг Груп" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Електротрейдінг Груп" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.
13. Ухвалюючи зазначену додаткову постанову суд апеляційної інстанції врахувавши розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу, встановив, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
14. ПАТ "Центренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції до 1 000 грн.
15. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22.
Позиція інших учасників справи
16. Позивач подав відзив на касаційну скаргу у якому останній не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Позиція Верховного Суду
17. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Центренерго" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
19. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
20. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статті 131-2 Конституції України, статті 16 ГПК України , відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
21. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
22. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
23. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
24. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
25. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
26. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
27. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
28. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
29. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
30. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
31. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
32. Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження понесених витрат в розмірі 100 000,00 грн, ТОВ "Електротрейдінг Груп" до своєї заяви долучено копію Договору № 5 від 11.07.2022 про надання правової допомоги, копію Додатку № 7 від 11.07.2022 до Договору про надання правової допомоги від 11.07.2022, копію Додаткової угоди № 3 від 22.06.2023 до Договору про надання правової допомоги від 11.07.2022, копію Акта № 15 про надання правової допомоги від 22.06.2023, копію рахунка № 2-7/5/22 від 23.06.2023 на суму 100 000,00 грн та копію платіжної інструкції від 27.06.2023 № 467 на суму 100 000,00 грн.
33. Так, апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 11.07.2022 № 5, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" , як клієнтом та Професійним адвокатським об'єднанням "Правовий альянс" як об'єднанням, клієнт доручив, а об'єднання прийняло на себе зобов'язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта.
34. Згідно з пунктом 4.1 цього договору сторони погодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. Вартість та умови надання правової допомоги об'єднанням по кожному конкретному дорученню клієнта визначається сторонами у додатках до цього договору.
35. За змістом пункту 3 додатку № 7 від 11.07.2022 до договору про надання правової допомоги від 11.07.2022 (з урахуванням додаткової угоди № 3 від 22.06.2023 про внесення змін до п.3 додатку № 7) визначено, що вартість надання об'єднанням правової допомоги клієнту складає 100 000,00 грн за супровід справи в суді апеляційної інстанції.
36. 22.06.2023 між об'єднанням та клієнтом складено Акт № 55 про надання правової допомоги, яким описано роботи та послуги, які надано клієнту, зокрема зазначено про підготування відзиву на апеляційну скаргу та забезпечення представництва клієнта в судовому засіданні 22.06.2023.
37. Згідно пункту 1 акта № 5 від 22.06.2023 про надання правової допомоги, розмір винагороди об'єднання за надання правової допомоги клієнту у господарській справі № 911/2408/22 відповідно до пункту 1 додатку № 7 від 11.07.2022 (в редакції додаткової угоди № 3 від 22.06.2023) становить 100 000,00 грн.
38. Так, Верховний Суд наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
39. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
40. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
41. Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
42. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
44. Водночас, за приписами частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
45. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач заперечив проти ухвалення додаткового рішення та просив зменшити суму цих судових витрат, визначивши її в розмірі 1 000 грн.
46. У даному клопотанні ПАТ "Центренерго" посилається на те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та безпідставним, також вказує на те, що позивачем не доведено дійсність понесення відповідних витрат, оскільки не можливо встановити обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів; доказами по справі не підтверджено кількості часу, яка була витрачена адвокатом на відповідні дії; у наданих адвокатом документах відсутні жодні обґрунтування витраченого ним часу про наданні конкретних робіт по наданню професійної правничої допомоги.
47. Відповідні доводи щодо відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат скаржник продублював також в касаційній скарзі, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах, зазначених в пункті 15 цієї постанови.
48. Проте, Верховний Суд вважає, що зазначені скаржником постанови Верховного Суду не містять протилежної позиції щодо застосування положень частини третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 ГПК України порівняно з позицією суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивач надав документальне підтвердження надання правової допомоги, якому суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу надав належну оцінку.
49. Так, з оскаржуваної додаткової постанови апеляційного господарського суду вбачається, що дослідивши надані позивачем докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, врахувавши заперечення відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу, об'єм виконаних за договором від 11.07.2022 № 5 робіт (забезпечення представництва в одному судовому засіданні в апеляційному суді та подання відзиву на апеляційну скаргу), а також враховуючи подачу однотипних позовів до місцевого господарського суду, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для часткового покладення на ПАТ "Центренерго" витрат ТОВ "Електротрейдінг Груп" на професійну правничу допомогу.
50. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу, визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат. У зв'язку з цим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
51. При цьому, суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача стосовно недоведеності позивачем дійсності понесення відповідних витрат.
52. Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
53. З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що апеляційний господарський суд, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правомірного висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
54. Верховний Суд при касаційному перегляді додаткової постанови суду апеляційної інстанції, не виявив у діях суду порушень приписів статей 126, 129 ГПК України, неправильного застосування норм матеріального права або інших порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
55. Висновки апеляційного господарського суду не суперечать правовим висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, позаяк відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а визначена іншими обставинами, встановленими попередніми судовими інстанціями, і за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.
56. З огляду на те, що аналіз висновків, зроблених у оскаржуваній постанові не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго".
57. При цьому Суд зазначає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками апеляційного господарського суду та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судом апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, а відтак, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
58. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
60. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої у справі додаткової постанови.
62. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана додаткова постанова - без змін.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.
2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі № 911/2408/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй