Іменем України
09 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/268/24
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу
за позовом: Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк”,
вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070;
до відповідача: фізичної особи-підприємця Неволько Ганни Гаврилівни,
АДРЕСА_1 ;
предмет спору: про стягнення 54000,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
18.03.2024, через систему “Електронний суд”, Акціонерним товариством “Перший Український Міжнародний Банк”, поданий позов до фізичної особи-підприємця Неволько Ганни Гаврилівни про стягнення 54000,00 грн заборгованості, з них: 8333,32 грн простроченої заборгованості за кредитом; 41666,68 грн строкової заборгованості за кредитом; 4000,00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 7277287101 від 03.07.2023 в частині своєчасного виконання грошового зобов'язання зі сплати кредиту та комісії.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, про що постановив ухвалу від 25.03.2024; установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали від 25.03.2024 для подачі до суду відзиву на позов.
Ухвала суду від 25.03.2024 доставлена позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 25.03.2024 о 14:52, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 25.03.2024 направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією 26.03.2024 (№ відправлення 0600902788953), отримана ним 29.03.2024, що підтверджується трекінгом Укрпошти. Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 15.04.2024.
Відзив на позов в установлений судом строк від відповідача до суду не надходив.
За частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких заяв чи клопотань сторони до суду не подали.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснене при відкритті провадження у справі в ухвалі від 25.03.2024.
Господарський суд розглянув подані документи і матеріали, з'ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та
03.07.2023, між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - Банк, кредитор, позивач) та фізичною особою-підприємцем Неволько Ганною Гаврилівною (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір “Кредит “всеБІЗНЕС” № 7277287101 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та в строки, обумовлені договором та Типовими умовами (а.с. 24 - 26).
Згідно з п. 1.1.8. кредитного договору термін Типові умови використовується в договорі з таким значенням: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС”, укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що розміщується на інтернет сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору (далі - Типові умови).
Кредитний договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. кредитного договору).
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору до підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в Кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку Банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.
Згідно з пунктами 1.1.1, 1.1.3, 1.1.4.2, 1.1.7 кредитного договору Банк надав відповідачу кредит в сумі 50000,00 грн на строк до 03.07.2025 включно; комісійна винагорода за обслуговування кредиту 2% за один місяць користування кредитом; цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1. Договору (в разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1. Договору.
Згідно із п. 1.4. кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в Договорі графіку платежів.
Згідно з вказаним графіком позичальник має, починаючи з 03.08.2023, щомісячно не пізніше 03 числа місяця до 03.07.2025 включно, сплачувати суму в розмірі 3083,33 грн, з яких погашення основної суми кредиту 2083,33 грн та погашення комісії 1000,00 грн щомісячно.
Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником у рахунок погашення кредиту складає 74000,00 грн, з яких 50000,00 грн - погашення основної суми кредиту та 24000,00 грн - погашення комісії.
Згідно з п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і в строки, зазначені в статті 1 Договору.
До позовної заяви позивачем додана платіжна інструкція № TR.67864500.68855.29514 від 03.07.2023, згідно якої ФОП Неволько Г.Г. (отримувач, відповідач у справі) отримала від надавача платіжних послуг платника - AT “ПУМБ” (позивача) кредитні кошти у сумі 49500,00 грн з призначенням платежу: “зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 7277287101 від 03.07.2023 за позикою ФОП Неволько Г.Г.” (а. с. 22), та платіжна інструкція № TR.67864500.68854.29514 від 03.07.2023, згідно якої зараховано 500,00 грн за призначенням платежу “оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 7277287101 від 03.07.2023 за позикою ФОП Неволько Г.Г.” (а. с. 23).
У підтвердження виконання позивачем умов Договору останнім до матеріалів справи додано виписку/особовий рахунок відділення AT “ПУМБ” ФОП Неволько Г.Г. з 03.07.2023 по 27.11.2023; типові умови кредитування в рамках кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС”, укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".
Згідно з п. 4.1. Типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з Договором/Типовими умовами, в передбачений ними строк та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за Договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
Відповідно до п. 4.2. Типових умов передбачено, що в випадку виникнення будь-якої Несприятливої події, Банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові Кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3., п. 1.4. Договору, п. 5.1.1. Типових умов, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит у повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь Банку за Договором, у строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
15.10.2023, позивач, у досудовому порядку надіслав на адресу відповідача вимогу № 5042 від 10.10.2023 про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором № 7277287101 від 03.07.2023 у сумі 54000,00 грн, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 15.10.2023 (поштове відправлення: 0503647813560).
Позивач вважає, що діями відповідача порушені його законні права на повернення основної суми кредиту, наданої йому відповідно до умов Кредитного договору, внаслідок чого Банк набув права на захист своїх порушених прав у судовому порядку та право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, а саме 54000,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8333,32 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 41666,68 грн та 4000,00 грн прострочена заборгованість за комісією.
Заперечень на позов відповідач в установлений судом строк не надав.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається в формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Приписами статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Судом встановлено факт укладення між сторонами Кредитного договору “Кредит “всеБІЗНЕС” № 7277287101 від 03.07.2023, за приписами п. 1.4. якого відповідач (позичальник) зобов'язався повернути суму позики в термін до 03.07.2025 включно.
Матеріалами справи підтверджений: факт отримання відповідачем від AT “ПУМБ” кредит у розмірі 50000,00 грн; факт неналежного виконання ним зобов'язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, як наслідок в відповідача утворилась прострочена забогованість у розмірі 9249,99 грн (за три місяці поспіль), що стало підставою для звернення позивача з вимогою про дострокове погашення кредиту.
Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.
Враховуючи наведене, позивач, відповідно до п. 4.1., п. 4.2. Типових умов, набув право на захист своїх порушених прав у судовому порядку шляхом дострокового стягнення всієї заборгованості.
Загальна сума боргу становить 54000,00 грн, з них: 8333,32 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 41666,68 грн строкової заборгованості за сумою кредиту та 4000,00 грн простроченої заборгованості за комісією станом на 27.11.2023 (включно) (а. с. 27).
Відповідач наведені обставини не спростував, докази на підтвердження погашення наявної заборгованості за кредитним договором, до суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом задоволені позовні вимоги в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236 - 238, 240, 241, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) до фізичної особи-підприємця Неволько Ганни Гаврилівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 54000,00 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Неволько Ганни Гаврилівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) 8333,32 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 41666,68 грн строкової заборгованості за сумою кредиту, 4000,00 грн простроченої заборгованості за комісією та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко