16 квітня 2024 рокуСправа № 921/136/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л. за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.
розглянувши заяву без номера від 02.04.2024 (вх.№2676 від 03.04.2024) представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/136/23
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Тернопільміськгаз”, 46008, м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20
про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023
За участі представників:
Позивача: адвокат Світлик Олег Мирославович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1045634 від 28.03.2023 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються), (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати);
Відповідача : адвокат Панчук Сергій Миколайович, довіреність №7 від 22.08.2023 (дійсна до 31.12.2024), (присутній до виходу суду до нарадчої кімнати).
1. Суть справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №921/136/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Приватного акціонерного товариства “Тернопільміськгаз” про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2024 у справі №921/136/23 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розрахунок вартості природного газу, що проведено споживачу ПП ОСОБА_1 договір № 2139, в обсязі 3238 кубічних метрів в сумі 85 055,78грн.
В задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023 експертизи побутового газового лічильника типу ВР-G4-2 заводський №0421842 2005 р.в. - відмовлено.
Судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати в складі судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00коп. покладено на позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Судові витрати в складі судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00коп. покладено на відповідача - Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз”.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Тернопільміськгаз” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
03.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява без номера від 02.04.2024 (вх.№2676 від 03.04.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 08.04.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі на 16.04.2024.
У призначене судове засідання 16.04.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
16.04.2024 суд видалився до тривалої нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину додаткового рішення.
2.Аргументи сторін.
2.1. Правова позиція заявника (позивача у справі).
У поданій суду заяві без номера від 02.04.2024 (вх.№2676 від 03.04.2024) про ухвалення додаткового рішення представник позивача просить суд визнати поважними причини пропущеного строку для подачі доказів понесення витрат на правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення у справі №921/136/23 щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу адвоката в сумі 84 000,00 грн. Заяву обґрунтовано долученими до неї доказами.
2.2. Правова позиція відповідача у справі.
Присутній у судовому засіданні 16.04.2024 представник відповідача проти заявленої суми витрат на правову допомогу в розмірі 84 000,00 грн заперечує. При цьому зазначає, що представником позивача не подано доказів на підтвердження заявлених ним витрат, зокрема, не надано документів які б свідчили про оплату гонорару, а також не надано розрахунку вартості таких витрат із зазначенням погодинної оплати наданих послуг.
Також, зазначає, що на його думку, заявлена адвокатом позивача сума є завищеною не відповідає критерію співмірності у розумінні частини п'ятої статті 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, просить у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, відмовити.
3. Фактичні обставини, встановлені судом у розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення. Мотивована оцінка судом аргументів, наведених учасниками справи. Норми права, законодавство, судова практика, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення.
04.03.2024 у справі №921/136/23 ухвалено рішення, яким позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано розрахунок вартості природного газу, що проведено споживачу ПП ОСОБА_1 договір № 2139, в обсязі 3238 кубічних метрів в сумі 85 055,78 грн ; В задоволені позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023 експертизи побутового газового лічильника типу ВР-G4-2 заводський №0421842 2005 р.в. - відмовлено ; Судові витрати покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ; Судові витрати в складі судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. покладено на позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; Судові витрати в складі судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. покладено на відповідача - Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз”.
03.04.2024 від представника позивача надійшла заява (без номера від 02.04.2024 (вх.№2676 від 03.04.2024)) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/136/23.
Суд, розглянувши та надавши оцінку вказаній заяві щодо покладення на Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз” судових витрат на професійну правничу допомогу задовольняє її частково, з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Із змісту статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1,3 статті 124 ГПК України, разом з першого заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між: сторонами за результатами розгляду справи.
У позовній заяві позивачем зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у наведеній справі, складає 20 000,00 грн.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до частин 5,8 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно вимог статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Приписами статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями частини 1 статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:
- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.
На обґрунтування поданої заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Приватного акціонерного товариства “Тернопільміськгаз” про визнання протиправним та скасування Акту №54925 від 17.01.2023, представником ФОП ОСОБА_1 надано суду : Ордер на надання правничої (правової) допомоги; акт надання правничої (правової) допомоги від 01.04.2024 ; Договір про надання правничої (правової) допомоги від 20.02.2023 ; Додаткову угоду №1 від 20.02.2023 ; Додаткову угоду №2 від 10.04.2023 ; Додаткову угоду №3 від 01.05.2024.
У відповідності до наданих доказів заявник стверджує, що адвокатом Світлик Олегом Мирославовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №000462, виданого 2021-06-25 Радою адвокатів Тернопільської області на підставі рішення №132/5від 2021-06-25 надано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуги в повному обсязі з дотриманням умов Договору про надання правничої (правової) допомоги на загальну суму 84 000,00 грн.
Вказане підтверджується наданим суду Актом надання правничої (правової) допомоги (додаток до Договору про надання правничої (правової) допомоги від №14/2023 від 20.02.2023) складеним станом на 01.04.2024.
При цьому, дослідивши наданий представником позивача Акт надання правничої (правової) допомоги, суд приходить до висновку, що адвокатом частково підтверджено виконання робіт по наданню послуг та доведено їх реальність та дійсність понесення у межах розгляду даної справи.
При цьому, надаючи оцінку поданим доказам, суд зазначає таке.
20.02.2023 між адвокатом Світлик Олегом Мирославовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю В№000462 від 25.06.2021, виданого Радою адвокатів Тернопільської області з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Горохівським Романом Богдановичем, в подальшому - Клієнт, з іншої сторони, укладено Договір №14/2023 про надання правничої (правової) допомоги.
За цим Договором адвокат приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах :
- надання правничої (правової) консультації щодо підстав припинення газопостачання, проведення нарахувань постачальником послуг, оскарження дій постачальника послуг газопостачання ;
- підготовка та подання до суду позовної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ;
- складання та подання адвокатських запитів, звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру ;
- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства) ;
- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Згідно з пункту 3 Договору, визначений цим Договором об'єм правової допомоги може бутити змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою Сторін, шляхом укладення додаткового письмового Договору.
За надання правової допомоги, визначеної пунктом 1 цього Договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар, розмір, порядок та строки оплати якого визначається Додатковою угодою до цього Договору, яка є його невідємною частиною. (п.4 Договору).
Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди №1 від 20.02.2023 за підготовку, складання та подання позову до ПрАТ "Тернопільміськгаз" про визнання протиправними та скасування акту №54925 від 17.012023 експертизи побутового газового лічильника та нарахування за втручання в газовий лічильник - Клієнт сплачує Адвокату гонорар в сумі 20 000,00 грн, розрахунок проводиться після набрання рішенням суду законної сили.
Підпунктом 1.4. пункту 1 Додаткової угоди №1 від 20.02.2023 сторони домовилися, що за надання Адвокатом правничої (правової) допомоги щодо представництва інтересів Клієнта в Господарському суді Тернопільської області у справі за позовом до ПрАТ "Тернопільміськгаз" про визнання протиправними та скасування акту №54925 від 17.01.2023 експертизи побутового газового лічильника та нарахування за втручання в газовий лічильник - Клієнт сплачує Адвокату гонорар в сумі 3000,00 грн за кожне судове засідання.
Крім того, за погодженням сторін договору, розмір гонорару може бути змінений за домовленістю сторін в залежності від необхідного обсягу роботи та досягнутого Адвокатом результату. (п.2 Додаткової угоди №1).
У відповідності до п.1.1. Додаткової угоди №2 від 10.04.2023 за надання Адвокатом правничої (правової) допомоги з підготовки, складання та подання клопотання про витребування доказів - Клієнт сплачує Адвокату гонорар в сумі 6000,00 грн, розрахунок проводиться після набрання рішенням законної сили.
Згідно п.1.1. Додаткової угоди №3 від 01.05.2023 за надання Адвокатом правничої (правової) допомоги з підготовки, складання та подання клопотання про доручення доказів - Клієнт сплачує Адвокату гонорар в сумі 4000,00 грн, розрахунок проводиться після набрання рішенням законної сили.
Оцінивши подані представником позивача розрахунки витрат на правову допомогу у сукупності із позовними вимогами, суд вважає, що не усі витрати на правову допомогу повинен нести у справі відповідач, з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 висловлено таку правову позицію": "Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху”, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність."
При цьому, дослідивши наданий представником позивача Акт надання правничої (правової) допомоги від 01.04.2024 суд приходить до висновку, що адвокатом підтверджено виконання робіт по наданню послуг у більшості випадків, проте, в окремих випадках, позивачем не доведено їх реальність - дійсність понесення у межах розгляду даної справи.
Зокрема, суд критично розцінює заявлений до відшкодування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 розмір правової допомоги, в частині обрахування вартості виконаних робіт, а саме "заяви про забезпечення позову (10000,00 грн)", оскільки така заява до суду не надходила, судом не розглядалась і в меріалах справи №921/136/23, відсутня.
А тому, суд в частині заявлених вимог щодо оплати за заяву про забезпечення позову в розмірі 10000,00 грн, відмовляє, як безпідставно заявлених.
Також, суд критично розцінює розмір правової допомоги, заявлений до відшкодування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в частині обрахування та заявлення до стягнення з відповідача вартості представництва адвоката позивача у судових засіданнях.
Згідно поданого розрахунку, позивачем заявлено 42000,00 грн за участь адвоката у 14-ти судових засіданнях (14 х 3000,00 грн).
Проте, суд враховує лише фактичну участь адвоката позивача у судових засіданнях. Слід зазначити, що адвокат позивача - Світлик О.М. здійснював представництво позивача лише у 9-ти судових засіданнях із 14-ти зазначених у Акті, а саме : 28.03.2023. 11.04.2023, 02.05.2023, 13.06.2023, 26.09.2023, 14.11.2023, 05.12.2023, 23.01.2024 та 20.02.2023.
При цьому, включені в перелік дати судових засідань 15.08.2023, 05.09.2023, 02.01.2024 та нарахування за участь у них гонорару, не відповідає дійсності, оскільки в ці дати судові засідання не відбулися через їх перенесення та призначення на інші дати, з підстав, зазначених в ухвалах суду від 21.08.2023, 11.09.2023 та 11.01.2024 відповідно.
Крім того, адвокатом Світлик О.М. нараховано 6000,00 грн за участь у судових засіданнях 11.07.2023 та 24.10.2023. Проте, як зафіксовано у протоколах судових засідань від 11.07.2023 та від 24.10.2023, представник позивача в зазначених судових засіданнях участі не брав.
З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні нарахованих адвокатом 15000,00 грн за представництво у судових засіданнях : 11.07.2023, 15.08.2023, 05.09.2023, 24.10.2023 та 02.01.2024, (3000,00 грн х 5 судових засідань), як надмірно та безпідставно заявлених.
Таким чином, згідно розрахунку, проведеного судом, вартість представництва адвоката позивача у судових засіданнях за участь у 9-ти судових засіданнях складає - 27 000 грн 00 коп., які підлягають до задоволення, як правомірно та обґрунтовано заявлені.
Щодо клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката з огляду на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, то суд зазначає таке.
Як підтверджено матеріалами справи, адвокатом Світлик О.М. позивачу надано послуги з дотриманням умов Договору про надання правової допомоги.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі 640/18402/19.
У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі 922/1163/18 викладені такі правові висновки.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положення статей 126, 129 ГПК України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європа державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція містить ся в постановах Верховного Суду від 28квітня 2021 року та від 08 лютого 2022 року у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги заявлену до стягнення суму в розмірі 59 000,00 грн, розрахованої плати за виконані роботи адвокатом при наданні правової допомоги позивачу, а саме : консультування клієнта Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ознайомлення із суттю правового конфлікту, розроблення позиції у справі (2000,00 грн) ; підготовка, складання та подання позову (20000,00грн); підготовка, скаладання та подання клопотання про витребування доказів (6000,00 грн) ; підготовка, складання та подання клопотання про долучення доказів (4000,00грн) ; участь в судових засіданнях: 28.03.2023, 11.04.2023, 02.05.2023, 13.06.2023, 26.09.2023, 14.11.2023, 05.121.2023, 23.01.2024 та 20.02.2023,(27 000,00 грн) суд вважає реальними, обґрунтованими та такими, що були необхідними при розгляді справи №921/136/23. У свою чергу, вартість послуг в розмірі 25 000 грн 00 коп. (15 000,00 грн + 10 000,00 грн) заявлена, на думку суду, безпідставно.
Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем доказів (документів) про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення або іншого банківського документа, касових чеків, тощо), то суд зазначає таке.
Як визначено об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19 “за змістом п.1 ч.2 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).
Пунктом 3 частини 4 статті 129 ГПК України, визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги, що позивач звернувся до суду із позовною заявою із двома позовними вимогами, проте, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.03.2024 у справі №921/136/23 позов задоволено частково, задоволено одну позовну вимогу, а в другій відмовлено, то суд судові витрати в частині витрат на професійну правничу допомогу покладає на обидві сторони пропорційно до задоволених вимог, а саме по 50 відсотків від суми 59 000,00 грн, що визнані судом як витрати на професійну правничу допомогу.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 500 грн 00 коп. покладаються на відповідача - у справі Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз та підлягають стягненню в користь позивача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
В свою чергу, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 500 грн 00 коп. покладаються на позивача у справі - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене вище, керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244, з 253 по 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалити у справі №921/136/23 додаткове рішення.
2. Заяву без номера від 02.04.2024 (вх.№2676 від 03.04.2024) представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №921/136/23, задовольнити частково.
3. Розподілити витрати на професійну правничу допомогу за встановленим рішенням суду розміром між позивачем та відповідачем у рівних частках.
4. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 500 грн 00 коп. покласти на відповідача - Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз” .
5. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29 500 грн 00 коп. покласти на позивача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .
6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Тернопільміськгаз” на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - 29 500 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
7. В решті заявлених витрат на правничу допомогу, відмовити.
8. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Відповідач: Приватне акціонерне товариство “Тернопільміськгаз”, 46008, м. Тернопіль, вул. Митрополита Шептицького, 20 (код ЄДРПОУ 21155959).
Додаткове рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статті з 253 по 259 ГПК України. Повне додаткове рішення складено - 09.05.2024.
Повний текст додаткового рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення поштового відправлення або вручено наручно особисто уповноваженим представникам.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя В.Л. Гевко